Казань, РФ – Серед перших законопроєктів, поданих до «новообраної» Державної думи РФ, був документ, метою якого є уніфікації титулів очільників виконавчої влади в усіх регіонах держави. Його внесли ще до офіційного відкриття сесії думи, нижньої палати парламенту.
Якщо законопроєкт ухвалять, то в усіх 83 регіонах Росії – додайте сюди ще окуповані АР Крим та місто Севастополь – замість «президентів», «губернаторів» та «мерів» врядуватимуть «голови регіонів».
Наказ замінити «президента» на «голову» видали у президентській адміністрації. Татарстан нічого вдіяти не можеМідхат Фарушкін
Цей законопроєкт подали двоє депутатів Федеральної ради, верхньої палати парламенту, Павло Крашенінніков та Андрій Клішас. Незважаючи на це, багато хто вважає, що справжній автор документу сидить у путінській адміністрації. А це означає, що парламент точно підтримає цей проєкт закону.
У Татарстані вважають, що цей законопроєкт спрямований саме проти них. Москва прагне посилити свою «владну вертикаль» протягом політичного міжсезоння, у перерві між виборами до парламенту та завершенням четвертого президентського терміну Путіна в 2024 році. Попередній важливий крок у цьому процесі був у 2020-му: тоді ухвалили величезний пакет змін до конституції, які дозволять Путіну бути президентом протягом ще двох термінів. Він зможе лишатися у Кремлі до 2036 року.
«Наказ замінити «президента» на «голову» видали у президентській адміністрації, – сказав професор Казанського державного університету, політолог Мідхат Фарушкін у коментарі Татарсько-Башкирській службі Радіо Свобода. – Татарстан нічого вдіяти не може».
Рада Республіки Татарстан та президент республіки Рустам Мінніханов не висловлювалися щодо законопроєкту. На запит Радіо Свобода пресслужба Ради відповіла, що питання законності такої ініціативи «не належить до компетенції Ради Татарстану».
У Республіці Татарстан, яка розташована у Середньому Надволжі, проживає 3,8 мільйона людей. Вважається, що у цій республіці найбільш серйозно сприймають російський федералізм. Татари – це друга за розміром етнічна група населення РФ. У березні 1992 року, через три місяці після розпаду СРСР, у Татарстані відбувся референдум, на якому дві третини голосів було віддано за створення «суверенної держави, яка буде розбудовувати відносини з РФ та іншими республіками на рівних правах».
Перший президент РФ Борис Єльцин колись закликав регіони «брати стільки суверенітету, скільки вони зможуть проковтнути».
Натомість у путінській Росії федералізм деградував: у 2000 році Кремль створив підконтрольні собі федеральні округи, змінив механізм формування Федеральної ради та призначення очільників регіонів. У 2015 році ухвалили закон, згідно з яким головам регіонів заборонили використовувати титул «президента». Кремль тоді стверджував, що в Росії може бути лише один президент. Утім, через тиск Татарстану Путін зробив виняток із правила для республіки.
Через нинішній законопроєкт націоналістичний Світовий форум татарської молоді звернувся до Москви та Казані із проханням дозволити Татарстану мати президента, адже цей титул символізує «політичний статус, образ республіки та російський федералізм».
«Посада президента Татарстану – це не лише посада очільника республіки, це символічний лідер для 7 мільйонів татар в усьому світі, символ єдності для татар у інших регіонах Росії та в інших 30 країнах», – заявила група 4 жовтня.
Ймовірно, це і є причина, чому Кремль прагне скасувати цей титул, написав у есе від 4 жовтня експерт з регіонах та етнічних відносин Вадим Сидоров. Путінська влада, зазначив Сидоров, боїться «синтезу ліберальний інституційних реформ та республіканського націоналізму», який був рушійною силою грузинської Революції троянд у 2003 році та української Революції гідності.
Політичний блогер Валерій Капленков, схоже, теж відчуває цей страх – про це свідчить його колонка від 7 жовтня. Він заявив, що запропонованого законопроєкту недостатньо для «посилення єдності в країні». Необхідно уніфікувати назви місцевих рад і прибрати тюркське слово «курултай», яке означає «збори» на мовах башкирів, татар, бурятів та інших народів РФ, стверджує Капленков. Це ж стосується й інших назв, які блогеру «важко вимовити».
«Повноваження федерального центру обмежені загальноросійською конституцією та конституціями республік, згідно з якими титульні нації наділені ледь не державним суверенітетом, – пише Капленков. – Національно-територіальна структура Росії нагадує пазл: на конституційному рівні існує більш ніж 20 квазідержав».
«Ми пожинаємо плоди дев’яностих», – підсумував він і попередив – без наведення жодних доказів, – що існують «повзучі сепаратистські тенденції», а «ентократи» рвуться до влади у регіонах.
Без посади «президента» республіка перестане бути республікоюРафіс Кашапов
Прибічники суверенітету Татарстану вважають, що цей законопроєкт становить загрозу їхньому існуванню.
«Без посади «президента» республіка перестане бути республікою, – пояснив Радіо Свобода Рафіс Кашапов, татарський активіст, який емігрував у Лондон після звільнення з в’язниці у 2018 році. – Не потрібні будуть герб, гімн чи прапор. Люди, які підтримують Татарстан, будуть вимушені приєднатися до нас, активістів у екзилі. Чесно кажучи, я думаю, що більшості байдуже».
Доктор політологічних наук Фарушкін поділяє цю думку: вже запізно протистояти знищенню федералізму. Цього було не уникнути після ухвалення Конституції Татарстану у редакції 2002 року, яка обмежувала суверенітет республіки, вважає вчений.
Татарстан просто вчергове проковтне це. Титул [президента] буде втрачено. Його повернення можливе лише за умови змін у політичному житті РосіїМідхат Фарушкін
«Татарстан просто вчергове проковтне це, – прогнозує він. – Можливо, відбудуться малі протести, але активісти не в силі змінити хід подій. Кричати треба було у 2002 році. Нинішні події – це всього лише логічне продовження. Титул [президента] буде втрачено. Його повернення можливе лише за умови змін у політичному житті Росії».
10 жовтня автономіст та ексдепутат Держдуми від Татарстану Фандас Сафуллін помер у віці 85 років від COVID-19. 30 серпня 1990 року він оголосив декларацію суверенітету Татарстану з трибуни Верховної Ради республіки. У 1999-2003 роках він представляв Татарстан у Державній думі та безуспішно боровся за збереження латинської абетки татарської мови.
11 жовтня на його похоронах у Казані прибічники стверджували, що напередодні смерті Сафуллін сказав: «Я йду, але нація лишається. Що буде з нею? Чи замінить нас молодь?»
(Написано Робертом Коалсоном на основі повідомлень із Казані, підготовлених Татарсько-Башкирською службою Радіо Свобода)
