Збройні сили України є однією з найбільш фемінізованих армій серед європейських країн. Згідно з офіційними даними, у ЗСУ проходить службу понад 31 000 жінок. Жінки складають понад 10% чисельності особового складу, залученого до сил і засобів ООС. У порівнянні з 2014 роком кількість жінок у війську збільшилася вдвічі. Однак, через негативний вплив факторів військового і воєнного середовища, жінки-військовослужбовці мають більше захворювань і проблем з репродуктивним здоров’ям, ніж представниці «мирних» професій.
Доктор медичних наук, акушер-гінеколог, провідний співробітник Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Олена Бурлака працювала військовим лікарем в одному з мобільних шпиталів у зоні ООС. За її словами, бойові дії можуть виснажувати жінок фізично, психоемоційно, а також підривати їхнє репродуктивне здоров’я:
У жінок можуть розвинутися:
– обумовлені стресом менструальні порушення;
– відсутність менструацій;
– неплідність;
– гормоно-залежні передпухлинні і пухлинні стани репродуктивної системи.
Фактори впливу
Жінки-військовослужбовці відчувають на собі два види стресу – військовий і воєнний.
- Військовий повֹ’ֹязаний з проходженням служби, з виконанням професійних обовֹ’ֹязків.
- Воєнний або «бойовий» вважається більш тяжким і травматичним.
У зоні збройного конфлікту руйнівні наслідки для жіночого здоров’я становлять:
- психофізичні навантаження з обмеженням сну та їжі;
- складні побутові умови;
- переохолодження;
- шум, вібрація, випромінювання;
- хімічне та фізичне забруднення після бомбардувань та руйнувань;
- ускладнений доступ до консультацій і гінекологічної допомоги, а також до ліків тощо.
«Жінки більш чутливі до стресу. Вони мають більш високий рівень депресій і тривоги, а також ознак посттравматичного стресового розладу. Чоловіки мають відкриту реакцію на гостру стресову ситуацію, а жінки більш схильні до проявів психосоматичних реакцій, які часто повֹ’язані з репродуктивним здоровֹ’ям. Наприклад, порушується менструальна функція, що може «тягнути» за собою безпліддя», – наголошує лікар-гінеколог.
Дослідження жіночого здоров’я
Україні бракує комплексних, ґрунтовних досліджень на тему репродуктивного здоров’ֹя жінок-учасниць бойових дій. Окремі праці проводили співробітники військово-медичної академії і Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, які засвідчили вищий рівень захворюваності серед жінок-військовослужбовців порівняно з цивільними.
«Однозначно можемо говорити про вади гінекологічного здоров’ֹя – стрес-індуковані порушення менструального циклу і неплідність. Військовослужбовці за визначенням є здоровою популяцією. Вони приходять на контрактну службу обстежені, без серйозних захворювань», – зауважує Олена Бурлака.
За її словами, потужні дослідження проводили США, де нараховується найбільша кількість жінок-військових. Згідно з результатами одного з них, до 30% жінок-ветеранок стикаються з проблемами неплідності.
Контрацепція і бажання материнства
У порівнянні з тими ж американками, серед українських жінок-військовослужбовців використання сучасних методів контрацепції у 10 разів нижча, каже Олена Бурлака.
«Низький рівень використання військовими сучасних методів гормональної контрацепції, визначений нами при анкетуванні в зоні АТО/ООС, в свою чергу, може стати причиною збільшення кількості незапланованих вагітностей, що в умовах військової праці належать до групи високого ризику, переривань вагітності і гінекологічних ускладнень, а відповідно зниження оперативної ефективності та боєздатності військового контингенту», – наголошує лікарка.
Українські жінки – вони особливі, вони отримали у війську рівні з чоловіками можливості, права і навіть обов’язкиОлена Бурлака
Українські жінки на війні особливо цінують життя, тому вони поспішають реалізувати сімейні плани. З власного досвіду Олена Бурлака говорить про поширений синдром «нереалізованого материнства», який є, на її погляд, одним з механізмів виживання, пов’язаним з війною, і ніщо не може жінці заборонити бути жінкою.
«Українські жінки – вони особливі, вони отримали у війську рівні з чоловіками можливості, права і навіть обов’язки. Але таке популярне визначення гендерної рівності не може бути реалізовано без вирішення гендер-чутливих медичних потреб жінок, пов’язаних з репродуктивною функцією, як, зокрема, контроль менструального циклу, доступ до контрацепції, санітарно-гігієнічні проблеми і вагітність», – каже акушер-гінеколог.
На її думку, вирішення суто жіночих медичних проблем на війні необхідне не тільки для забезпечення гендерної рівності у війську, але і для збереження їхнього здоров’я та можливості ефективного виконання ними обов’язків військової служби, що має особливе значення під час війни.
