Єврокомісія хоче обмежити безвізовий режим з Білоруссю. Іншим країнам Західних Балкан та Східного партнерства поки боятися нічого, хоч деякі держави-члени ЄС не задоволені безвізом.
29 вересня Європейська комісія опублікувала пропозицію із обмеження безвізового режиму з Білоруссю, яка останні два місяці штучно створювала кризу на зовнішньому кордоні ЄС.
Лукашенко спеціально лібералізував візовий режим з країнами Близького Сходу для того, щоб незаконно переправляти їхніх громадян через литовський, латвійський та польський кордони. Наступним кроком у цій стратегії став вихід Білорусі з договору про реадмісію. Лукашенко подав такий закон у парламент Білорусі 8 вересня.
Цим кроком Лукашенко хоче вбити одночасно двох зайців.
З одного боку, це далі загострить кризу в сусідок Білорусі. Якщо заяву шукача притулку відхиляють, то його не можна буде швидко видворити в ту країну, звідки він прибув в ЄС – Білорусь. Натомість міграційні служби будуть вимушені організовувати авіарейси в країну походження. Це триває довше і потенційно веде до переповнення центрів тимчасового утримування. Переповнені центри – ідеальне середовище для поширення коронавірусу. Додайте до цього протести місцевого населення та ультраправе насилля і отримаєте ідеальний шторм. Його хвилями радо користуватиметься російська пропаганда, що просуватиме образ «фашистської Європи».
З іншого боку, погіршення співпраці у сфері реадмісії є однією з підстав до тимчасового припинення лібералізованого візового режиму. Це передбачено Регламентом ЄС 2018/1806. Цей документ був прийнятий ще наприкінці 2018 року, тож стратеги Лукашенка прекрасно розуміли наслідки виходу з договору про реадмісію. Більше тоги – вони хотіли їх домогтися, адже прагнуть ізолювати білорусів від Європи і повністю знищити незгодних. А згодом перейти до нової нормальності, в якій Лукашенко знову зможе маневрувати між Брюсселем та Москвою.
Схоже, Єврокомісія прорахувала ці ризики і не дозволила завести себе в пастку. У їхній пропозиції для Ради Європейського союзу передбачено, що обмеження стосуватимуться лише членів офіційних білоруських делегацій, урядовців, представників місцевої виконавчої влади, парламентарів усіх рівнів та суддівського бомонду.
Бельгія сумнівається, Україна запевняє
Втім, погіршення співпраці у сфері реадмісії є не єдиним критерієм до тимчасового призупинення. Йдеться також про зростання на більше 50% кількості осіб, що незаконно прибувають з «безвізових» країн (irregular migrants). У це число також включають тих, хто незаконно перебуває в ЄС, та тих, кому відмовляють у перетині кордону. Іншим показником є кількість заяв на отримання притулку від громадян країни, з якої зазвичай задовольняють лише 2-3% заяв. Зростання цього маркера на більше 50% теж може спричинити призупинення безвізового режиму з такою країною.
Громадяни України дійсно використовують ці шляхи для того, щоб лишатися в ЄС на довше ніж передбачені безвізом 90 днів. Втім, їхня кількість нижча критичного рівня. У четвертому звіті Єврокомісії щодо лібералізованого візового режиму від серпня 2021 року зазначено, що загалом Україна виконує усі зобов’язання для безвізу.
Схоже, не всі з Єврокомісією погоджуються. Кілька країн Європейського Союзу винесли свої оцінки щодо безвізового режиму з країнами Західних Балкан та Східного партнерства. Ці позиції містяться в документі, який є в розпорядженні редакції Радіо Свобода.
Найбільшого розголосу набув коментар Бельгії. Брюссель зазначає, що «Україна залишається приводом для занепокоєння». На запитання щодо того, чи є нинішній механізм призупинення безвізового режиму ефективним, Бельгія відповіла, що крім тимчасового припинення варто також розглянути й інші варіанти, адже Україна «не дотримується дорожньої карти». Насамперед йдеться про реформи в секторах правосуддя та безпеки. У бельгійській відповіді зазначено, що реформи у цьому сектори формально є, а на практиці застосовуються недостатньо. Все ж Бельгія не виступає за призупинення лібералізованого візового режиму.
У відповідь на позиції держав-членів ЄС українське МЗС нагадало, що у четвертому звіті про виконання вимог безвізу Україну оцінюють позитивно. Окремим країнам-членам ЄС та Європейській Комісії хочуть «роз’яснити положення українського законодавства». «Ми очікуємо, що такі експертні консультації відбудуться вже найближчим часом», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
Можливо, Бельгія хотіла в такий спосіб лише злякати українську владу. Це припускає редактор RFE/RL з питань Європи Рікард Юзвяк. Йому видається, що насправді ні в кого планів призупиняти безвіз ні з Україною, ні з іншими країнами нема, адже політика лібералізації візового режиму дійсно успішна. Якщо безвізовий режим у Східному партнерстві постраждає, то це «буде подарунком» для Росії. «В усіх європейських столицях це знають, тож ніхто не хоче тиснути на спусковий гачок», – додає Юзвяк.
Разом з тим, Юзвяк вважає, що не варто втрачати пильність:
«Виборчий цикл в Європі триває вічно, недооцінювати це не варто. Особливо президентські вибори у Франції, що відбудуться навесні. У кінці-кінців, будь-яка політика належить до внутрішньої політики, навіть візова».
Доктор політичних наук та професор програми Жана Моне Микола Гнатюк теж вважає, що у короткостроковій перспективі механізм тимчасового призупинення безвізового режиму не застосують, хоч згадана у бельгійській позиції тема правосуддя останнім часом набула більшої ваги.
Втім, довгостроково тенденція радше негативна. Він переконаний, що у майбутньому збільшуватиметься один із показників, який може спричинити призупинення. Це кількість незаконних мігрантів (irregular migrants).
«Україну буде видно у статистичних звітах, хоча б тому, що населення значне і кількість користувачів безвізового режиму буду зростати. Шок від пандемії не такий гострий, робочих місць в країні більше не стало, а європейські країни за роки безвізу стали більш знайомими», – пояснює Гнатюк.
