Між встановленням влади Талібану в Кабулі та всьому Афганістані і нападу терориста-смертника на машину з громадянами Китаю в пакистанському портовому місті Гвадар минуло менше тижня.
Між місцями цих подій – 1600 кілометрів. Незважаючи на цю відстань, ці події вказують на те, з якими загрозами стикатиметься Китай у цьому регіоні, вважають аналітики. Причиною появи цих загроз є нова ера нестабільності в Афганістані.
Відповідальність за вибух у Гвадарі 20 серпня взяла на себе «Визвольна армія Белуджистану» (BLA). За останні два місяці в Пакистані вже відбулося три спрямованих на китайців напади.
Є різна інформацію щодо наслідків останнього вибуху. BLA стверджувало, що терорист вбив шість китайський працівників та трьох охоронців. Натомість представники китайської та пакистанської влади запевняли, що загинув один громадян Китаю, а двох дітей поранено. Так чи інакше, цей напад підкреслює те, що пакистанські терористи становлять все більшу загрозу для китайського робочого персоналу в Пакистані.
15 серпня таліби захопили владу в Афганістані. Проамериканський уряд впав швидко, а евакуація з Кабулу була хаотичною. Китайські медіа смакували цей завданий американському престижу удар.
Китай випрацював прагматичні робочі відносини з «Талібаном». Пекін пообіцяв талібам економічну допомогу в розвитку. За це «Талібан» має бути чутливим до безпекових занепокоєнь Китаю, а також не надавати притулок будь-яким терористичним організаціям уйгурів.
«Пекін не довго роздумував щодо вибудовування міцних зв’язків з «Талібаном». Китай готовий стати ключовим зовнішнім гравцем у Афганістані, який зараз майже полишений Америкою напризволяще», – написав у статті для New York Times Чжоу Бо, полковник китайської армії у відставці.
Хоч публічно Пекін намагається виглядати впевнено, втім, аналітики спостерігають за збільшенням занепокоєння щодо хвилі неспокою в регіоні. Терористичні атаки і протести проти китайських проєктів можуть потенційно підривати стратегічні інтереси Китаю в Пакистані. З цією країною Китай вибудовує Китайсько-пакистанський економічний коридор (КПЕК). Це величезний пакет інфраструктурних та інвестиційних договорів, загальною сумою на 60 мільярдів доларів.
«Китаю видається, що всі ці події тісно пов’язані і є частиною більш шкідливих змін у контексті Пакистану та Афганістану», розповів Радіо Свобода Ендрю Смол, дослідник Німецької фундації Маршалла та автор книги «Китайсько-пакистанська вісь».
Новий спротив
В основі цього занепокоєння – збільшення кількості нападів на китайців у Пакистані.
Автобус з китайськими працівниками підірвали на півночі Пакистану 14 липня. Загинуло 13 людей, з них 9 китайців. Пакистанська влада пов’язує цю атаку з організацією «Техрік-е Талібан Пакистан». Стверджують, що цю атаку розробили в Афганістані.
Згодом, 28 липня, відбувся ще один напад на китайських працівників у Карачі, а у квітні китайський посол ледве уник терористичної атаки. Вибух відбувся під стінами готелю, в якому делегація проживала у місті Кветта.
Для терористів атаки на китайців – це ефективний спосіб створити Пакистану проблемиАбдул Басіт
Китай був ціллю для пакистанських терористів і раніше. Наприклад, у 2018 році BLA атакувало консульство Китаю у Карачі. Втім, низка нещодавніх нападів свідчить про новий тренд, каже Абдул Басіт, експерт з південноазійських терористичних груп з Нанянського технологічно університету в Сінгапурі.
«Майбутнє Китаю – у Південній Азії, але наразі ситуація дуже мінлива, – розповідає Радіо Свобода Басіт. – Для терористів атаки на китайців – це ефективний спосіб створити Пакистану проблеми. Втім, збільшення кількості атак підказує, що середовище стало більш сприятливим для функціонування терористичних груп».
Атаки – це, звичайно, проблема, але досить незначна, якщо оцінювати загальну ситуаціюАбдул Басіт
Пекін лишається сфокусованим на «Ісламській партії Туркестану», уйгурській групі, яку Пекін звинувачує в організації заворушень в Сіньцзяні. Цю групу Китай називає за іменем її попередниці – «Ісламський рух Східного Туркестану». Втім, «Аль-Каїда» чи «Ісламська держава Хорасану» теж можуть становити загрозу Китаю в майбутньому.
«Атаки – це, звичайно, проблема, але досить незначна, якщо оцінювати загальну ситуацію, – каже Басіт. – Головне питання – як Китай буде реагувати на це все».
Після серії атак Китай наполягав на тому, що Пакистан має покращити безпекову ситуацію для китайців
Взаємодія Китаю з «Талібаном» була багато в чому спричинена саме намаганням попередити та стримати появу схожих загроз у Афганістані. Чи «Талібан» може та хоче це зробити, стане зрозуміло у майбутньому.
«У цьому регіоні є багатофакторна загроза для Китаю, – каже Басіт. – Безпековий вакуум в Афганістані, що постав після американської евакуації, становить для Китаю перевагу, але це не на завжди».
Провідний проєкт та проблеми з ним
Крім активізації бойовиків, які здійснюють терористичні акти в Пакистані, для Китаю там є й інші проблеми. Проти КПЕК, провідної складової китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», протестують.
Наприкінці серпня у Гвадарі учасники протесту заблокували дороги міста і палили шини через нестачу води та струму. Згодом на демонстрацію вийшли рибалки та інші місцеві працівники. Вони стверджували, що китайські траулери незаконно виловлюють рибу у водах поблизу, чим лишають їх засобів до існування, повідомляло «Радіо Машаал».
Порт у Гвадарі – стратегічний елемент КПЕК, який Ісламабад надав в оренду на 40 років підтримуваній Китаєм мультинаціональній корпорації.
У липні Пакистан затримав 5 китайських траулерів через підозру в незаконному вилові риби недалеко від гвадарського порту. Влада Китаю заперечила цю підозру і стверджувала, що затримані кораблі перечікували шторм.
Наприкінці липня та на початку серпня, влада Китаю повернула Пакистану 26 контейнерів морепродуктів та 12 з рисом. Офіційне пояснення – заражені коронавірусом. Натомість експортери розповіли «Радіо Машаал», що ця дія була відповіддю на затримання траулерів.
Белуджистан, регіон в якому розташований Гвадар, є найменш розвинутим в країні. У цьому регіоні продовжується тривале криваве повстання BLA проти Ісламабаду. Гвадар не приєднаний до національної електромережі, а проблеми з сусідньою дамбою спричинили нестачу води.
Пекіну важливо не загрузнути в Афганістані і регіоні навколо, який вважають стратегічною пасткоюЕндрю Смол
Хоч Китай і не винен у водних та енергетичних проблемах Белуджистану, все ж активна китайська присутність у регіоні спровокувала заворушення. Серед місцевих жителів ставлення до Китаю стає все більш негативним.
Ці події вказують на невдоволення Китаєм, але Пекін і далі зайнятий Афганістаном та тими ризиками, які можуть виникнути через збільшення войовничості в регіоні.
«Пекіну важливо не загрузнути в Афганістані і регіоні навколо, який вважають стратегічною пасткою, – каже Ендрю Смол. –Наразі ціль Китаю – зменшити ризики, а не вирішити проблеми».
