Президент України Володимир Зеленський продовжує свій візит до США. Втім, головна зустріч – із президентом США Джо Байденом – відбулася увечері 1 вересня. До неї сторони підійшли вже з підписаними угодою про оборонне партнерство та меморандумом щодо побудови нового енергоблоку на Хмельницькій АЕС. Відтак в Україні вже підбивають підсумки візиту Зеленського до Сполучених Штатів. Радіо Свобода із цим звернулося до експертів з міжнародних відносин.
До нинішнього візиту Володимира Зеленського до США не варто було висувати завищених очікувань, з огляду на це, його результати можна вважати вдалими, вважає політолог, доцент Київського університету імені Тараса Шевченка Петро Олещук.
«У нас широкий загал вважає, що подібні зустрічі повинні звершуватися ледь не запрошенням України до НАТО, що, очевидно, на даному етапі неможливо.
У підсумковому меморандумі було зафіксовано позиції сторін. Сполучені Штати підтвердили, що вони будуть підтримувати Україну. Є конкретні напрямки, за якими Україну будуть підтримувати. Зокрема у військовій сфері визначено конкретні суми, на які найближчим часом буде надана Україні військова допомога.
У тій ситуації, що зараз в американській і світовій політиці – це той максимум, на який могла розраховувати УкраїнаПетро Олещук
В інших сферах задекларована наявність можливостей для відповідних інвестицій з боку Сполучених Штатів на серйозні суми. Так само задекларовано, що Сполучені Штати будуть слідкувати за збереженням інтересів України у питанні побудови «Північного потоку». Це, звичайно, не зупинка «Північного потоку», чого у нас так чи інакше хотіли, але це щось, від чого ми можемо відштовхуватися у збереженні національних інтересів України. Україна також бере на себе зобов’язання щодо реформування, зокрема правоохоронної системи, очевидно, що від цих реформ багато що буде залежати.
Це показало збереження статус-кво. Сполучені Штати поки не готові вести розмову про ПДЧ у НАТО для України, але вони готові говорити про реальні проєкти реформування і модернізації України. У тій ситуації, що зараз в американській і світовій політиці – це той максимум, на який могла розраховувати Україна», – каже Олещук.
Прямо протилежну оцінку візиту президента України до США та його зустрічі з американським колегою Джо Байденом наводить директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко.
Є обіцянки, які можуть спрацювати, але рано говорити, що вони принесли конкретні результатиМикола Капітоненко
«Загалом візит був невдалим, я гадаю. Для нього були відсутні передумови. Відносини перебувають у кризі. Щоб її подолати потрібні нові ідеї, підходи. Риторики про те, що Україні потрібно більше допомоги, було недостатньо. Тому ніяких нових напрямків перспективних немає. Є ритуальні фрази про підтримку України. Є якісь рамкові угоди в яких мало що нового. Є невеликі конкретні суми допомоги, типу 60 мільйонів на безпеку і стримування агресії Росії. Є обіцянки, які можуть спрацювати, але рано говорити, що вони принесли конкретні результати. Як на мене, на цьому завершуються результати візиту Володимира Зеленського до США. Тому він був невдалим.
Позитивні враження самого Зеленського – це дуже добре, але це його суб’єктивне сприйняття. Значення матимуть конкретні кроки, конкретні цифри та залучення США до проблем України. Гадаю, що в цілому візит можна записувати на користь Байдена, який мав програму-мінімум – не втягнутися ще більше в українські проблеми, і йому вдалося це зробити», – зауважує Капітоненко.
Україна в результаті візиту Зеленського до Сполучених Штатів отримала більше зобов’зань, ніж нових перспектив, вважає політолог, керівник проєктів Digests & Analytics Ukraine Вадим Хомаха.
«Перша негативна ознака – це відсутність спільної підсумкової пресконференції за результатами зустрічі президентів. Це дуже важливий чинник. Ми не отримали ніяких гарантій щодо припинення транзиту газу, який буде у нас за два роки, або й раніше. Також ми не отримали запевнень щодо підтримки України в разі прямого вторгнення.
Дали грошей. Але не просто, а в кредит. Тобто державна гарантія на закупівлю американських товарів – це кредит. Кредит для купівлі американських послуг, американських товарів.
Підписані меморандуми, але на їхнє вивчення потрібен часВадим Хомаха
Зеленському не дали зустрітися з конгресменами, що дуже важливо. Нас цікавлять безпекові питання, які, фактично вирішує не президент, а Конгрес.
Підписані меморандуми, але на їхнє вивчення потрібен час. Стосовно побудови енергоблоку вже говориться, принаймні, з 2003 року. Щодо співпраці у військовій сфері, у специфічній сфері, я так зрозумів, що ми знову щось будемо купувати. Не будемо постачати, а будемо купувати.
Цей візит, насправді, міг бути і на багато гіршим. Але не бачу, щоб щось було радикально вирішено. Як на мене, це була гарно організована туристична поїздка», – говорить Хомаха.
Проривів у відносинах України та США не сталося, але і провальним візит Зеленського не можна вважати, зазначає віцепрезидент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко.
«Підводить нашого президента трохи любов до спецефектів. Наприклад, намагаючись видати за епохальну угоду з «Вестінгаузом», забувають, що «Вестінгауз» працював в Україні з початку 2000-х. Відтак це чергова хвиля, яка не позбавить нас залежності від «Твелів», бо частина реакторів є такими конструктивно, що паливо буде поставлятися з Росії, або ми колись спроможемося зробити своє.
Зеленський і його команда не переконали ані американську адміністрацію, ані Байдена, ані американський бізнес, що Україна готова стати історією успіхуГеннадій Друзенко
В оборонній сфері, звісно, добре, що нам погодилися збільшити на кілька десятків мільйонів допомогу. Але якщо поставити в один ряд усю допомогу Україні за всі роки війни, то ця допомога складає дві третини однорічної допомоги Ізраїлю, чи половину однорічної допомоги Афганістану.
Говорити, що американці ринуться інвестувати в Україну після презентації Зеленського не доводиться. Хотілося би побачити конкретику. Варто почекати на результати.
Насправді у Зеленського був фантастичний шанс, бо він приїхав до Америки в той час, коли Америка зазнала приниження в Афганістані. Для Америка зараз конче потрібна історія успіху. Але Америці треба спертися на справжнього реформатора, який здатен на прорив не тільки у своїй країні, а для усього демократичного світу. Судячи зі скромних підсумків Зеленський і його команда не переконали ані американську адміністрацію, ані Байдена, ані американський бізнес, що Україна готова стати такою історією успіху», – каже Друзенко.
Підписані угода в оборонній сфері та меморандум в енергетичній – це конкретний і вимірюваний результат візиту українського президента до США, вважає старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.
«Загалом результативно. Ми ще не знаємо усього пакету результатів, що привезе Зеленський. Можливо, хтось хотів більше конкретики з точки зору ПДЧ НАТО, запевнень з боку США. Але на тлі того, що Америка зараз повертається у Європу, і там є свої специфічні відносини з Німеччиною, зрозуміло, що жертвувати цими відносинами заради запевнень України не стануть.
Великий позитив – це рамкова угода з оборони, це конкретика, яка визначає майбутній рух
Для мене найпродуктивніше – це меморандум «Енергоатому» з «Вестінгауз», яка була укладена, про будівництво пілотного енергоблоку і загалом щодо перспектив. Адже нині Україна дуже залежить від «Твелів», від Росії. Атомна енергетика – це для нас ключовий сектор, який ми маємо зберігати.
Великий позитив – це рамкова угода з оборони, саме у такому форматі, який хтось критикує, але це конкретика, яка визначає майбутній рух, зокрема рух «Укроборонпрому» реформованого, сподіваюся закінчиться ця реформа. Будуть спільні дослідження, спільні технології, локалізація виробництва американської зброї в Україні. Це все у перспективі. Гадаю, започаткування такого співробітництва у форматі рамкової угоди – це не меморандум, це не абстракте, це щось вже конкретне.
Загалом тональність. Можливо хтось обіймів чекав від Байдена і Зеленського, але я цього не чекав. Зрозуміло, що настрої зараз у США доволі похмурі, зокрема через Афганістан, через ті проблеми, які є у державі. Але пильність щодо чорноморського регіону вони зберігають, вони знають, що насправді собою становить Росія, Байдена не треба переконувати, що Путін є загрозою», – наголошує Валерій Кравченко.
