Таліби не раз були в Москві впродовж останніх років. Причому в 2019 році з делегацією бойовиків, або, як все частіше говорять в державних російських медіа, делегацією «політичного крила руху талібів» зустрічався навіть глава МЗС Росії Сергій Лавров. Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає, як змінювалася риторика Росії стосовно «Талібану» в залежності від розстановки сил.
«Терористи і ті, хто їм допомагає, повинні знати: справедлива відплата неминуча. Сьогодні найважливіше, щоб на афганську землю повернулися мир і гідне життя, а з території Афганістану не походила б загроза іншим країнам і міжнародній стабільності», – 20 років тому ці слова президент Росії Володимир Путін сказав у Вашингтоні під час спільної пресконференції із 43-м президентом США Джорджем Бушем.
2001 рік став переломним для бойовиків угруповання «Талібан». Вони не змогли протистояти силам НАТО і втратили контроль над Кабулом – столицею Афганістану.
Цей виступ не тільки про готовність до співпраці зі США. У Кремля були особисті рахунки з «Талібаном». Бойовики визнали незалежною від Москви державу Ічкерія – невизнану сепаратистську республіку в Чечні.
«Були обміни візитами: віцепрезидент Яндарбієв їздив в Афганістан. І таліби стали допомагати Ічкерії, були табори, була підготовка бойовиків і так далі», – каже Іван Сафранчук, директор Центру євразійських досліджень МДІМВ.
У 2003 році угруповання «Талібан» в Росії внесли до списку терористичних організацій. Таліби – досі там. Проте ще до кінця двохтисячних російська влада почала шукати можливості діалогу з талібами. Варто зазначити, що це був світовий тренд в міжнародних відносинах. Але Росія могла мати ще й особисті дипломатичні цілі, вважає наукова співробітниця вашингтонського Інституту близькосхідної політики Анна Борщевська. До кінця другого президентського терміну Володимира Путіна відносини Москви і Вашингтона були дуже зіпсовані.
«Навіть коли Путін підтримував те, що робила Америка в Афганістані, в той же час він просив закриття американської військової бази в Киргизстані. Вона називалася Манас. І ось ця така подвійна гра: ми, з одного боку, підтримуємо, а з іншого боку, – щоб Америка йшла на поступки, ми не хочемо американських баз, говорить про те, що головний пріоритет – це не тероризм, а антиамериканізм», – говорить вона.
У той же час в Росії продовжували запроторювати до в’язниці людей, яких, на думку суду, вважали причетними до «Талібану». Список таких засуджених склали журналісти «Медіазони». Останній вирок винесли в серпні минулого року.
Позиція російської влади щодо офіційних лідерів угруповання «Талібан» змінилася. Із 2018 року вони вільно прилітають до Москви і беруть участь у переговорах, в тому числі за участі глави МЗС Сергія Лаврова. В офіційних заявах і текстах російських державних медіа все рідше звучать нагадування про те, що «Талібан» в Росії визнаний терористичним угрупованням.
