П’ять років тому Олена Тарасова переїхала з Харкова до селища Бабаї. Познайомившись з місцевою громадою, яка організовувала толоку біля садиби Сковороди, жінка також надихнулася ідеєю відродити цей будинок.
«Коли я переїхала сюди в Бабаї, на свій сором, я мало що знала про нашого видатного філософа. Від людей почула, що є будинок, де тривалий час жив Сковорода, і що його необхідно відновити. Я два дні шукала цей будинок. Місце було настільки захаращене, що не було видно навіть даху», – розповідає Радіо Свобода Олена Тарасова.
Не пожежа, а підпал
Нині споруда перебуває в напівзруйнованому стані. Одна частина стоїть з дірявим дахом, у другій ще живуть кілька родин. Будинок є історичною пам’яткою місцевого значення, але, за словами місцевої активістки, громада виступає за те, щоб надати йому національний статус.
Олена Тарасова не виключає, що на аварійну споруду, а особливо на дорогоцінну землю хтось поклав око і має далекосяжні комерційні інтереси. Інакше чим можна пояснити, що за останні півтора роки будинок двічі горів.
«У липні будинок знову горів. Коли ми прийшли до садиби, до нас назустріч кинулися жінки, що там мешкають. Ми відчули запах горілого одразу, коли сюди зайшли. Це вже друга спроба підпалити садибу. Після першого підпалу я поїхала в Харків, просила, щоб виділили охоронця. Відповіді не дочекалася», – пояснює Олена Тарасова.
Чим цікавий будинок?
Садиба Сковороди також відома як маєток Щербініних.
Багатий землевласник Петро Щербінін побудував кам’яницю в середині 18-го столття. За однією з версій, Щербінін прибудував свій маєток до флігеля, де жив священник і учень філософа Яків Правицький. Сковорода товаришував з обома, гостював у будинку, тут створив збірку «Байки Харківські».
Історик Галина Яковенко з харківського національного педагогічного університету імені Сковороди зауважила Радіо Свобода, що цьому є документальні підтвердження.
«Басні Харківські» стовідсотково написані у БабаяхГалина Яковенко
«Збереглися листи Сковороди, де він писав, що перебував у Бабаях. Раніше написав 15 байок, а тут «умножил ониє в половіну». Тобто «Басні Харківські» стовідсотково написані у Бабаях. Ця садиба – частина нашої культурної та історичної спадщини. Загалом Сковорода був, як відомо, непересічною постаттю.
Ми знаємо, як ставився він до «сильних світу цього», не з усіма й зближувався. А зі Щербініним він був у теплих взаєминах. Саме Петро Олексійович допоміг Григорію Савичу влаштуватися у Харківський колегіум. У Щербініних було багато заслуг перед харківською громадою», – розповідає історик.
«Гроші були, але вони зникли»
На відновлення споруди з обласного бюджету чотири рази виділялися кошти, пригадує Олена Тарасова, проте досі жодної копійки на садибу Сковороди не було витрачено, і вона продовжує руйнуватися.
«Остання сума, про яку я знаю, це 3 мільйони гривень. Дві третини пішли на боротьбу з ковідом, залишився один мільйон, він «зайшов» у Бабаї і розчинився», – зазначає Олена Тарасова.
Гроші справді були виділені, підтвердив інформацію у коментарі Радіо Свобода заступник голови селищної ради Бабаїв Іван Михайличенко, проте місцева влада не встигла їх реалізувати, і вони повернулися в обласний бюджет.
«Кошти виділили у грудні минулого року. Хто взимку буде проводити якісь роботи. Ми навіть необхідні матеріали не встигли закупити. А зараз ціна вже інша. Два роки тому проводилась експертиза, яка оцінила, що вартість реставраційних робіт складає 8,5 мільйонів гривень.
Головне для нас зараз подумати, куди відселити мешканців, а далі вже будемо вести мову про відновлення споруди. Права сторона вщент зруйнована, а у лівій живуть люди, хоча вона також перебуває в аварійному стані»,– зауважив заступник голови.
У червні цього року на сесії харківської облради знову було виділено кошти на відновлення споруди. Нині оголошений тендер на проведення консерваційно-аварійних робіт. Харківські архітектори готують проєкт цих робіт, щоб встигнути до холодів залатати дірявий дах. І бодай так підготувати садибу до святкування 300-річчя видатного філософа, яке відзначатиметься на державному рівні 3 грудня 2022 року.
