Колишній суддя, а нині підопічний СБУ Микола Чаус навряд чи здатен допомогти владі просунутися у правах щодо Петра Порошенка чи його оточення. Боротьба ж між силовими відомствами України за те, хто його утримуватиме, викликана, скоріше неготовністю відомств до ситуації та відсутністю розуміння ролі Чауса. Це ж призвело і до роздмухування справи Чауса до масштабів міжнародного скандалу. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода говорив Сергій Горбатюк, який очолював управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури з 2014 року по 2019-й.
– Пане Горбатюк, ми побачили суперництво між НАБУ та СБУ за фізичний доступ до Миколи Чауса, то яке ж відомство таки мало би опікуватися цим фігурантом, затримувати його і утримувати?
Якщо йому щось справді загрожує, то СБУ має спрямувати в НАБУ листа в якому сказано, що його будуть супроводжувати
Сергій Горбатюк: Він розшукуваний у корупційній справі, яку розслідує НАБУ, є ухвала про затримання і доставку, тобто є рішення суду, за яким його зобов’язані затримувати працівники НАБУ.
Натомість є заява СБУ, що він перебуває під її захистом. Можливо, вона й має право на життя, але, у будь-якому випадку, державні органи і теж саме СБУ зобов’язані виконати рішення суду і доставити його в суд. Закон про захист свідків та учасників процесу не передбачає можливості зміни запобіжного заходу.
Якщо йому щось справді загрожує, то СБУ має спрямувати в НАБУ листа в якому сказано, що його будуть супроводжувати, прикривати. Але не доправляти до суду, не передавати в НАБУ вони не мають права. Це безпідставно, це перевищення службових повноважень, це свідчить, що вони це роблять за вказівкою свого керівника, який, швидше за все, це робить за вказівкою керівництва держави. Такі от нюанси того, чий він клієнт, де він має знаходитися.
Заходи безпеки можуть застосовуватися, але у будь-якому випадку рішення суду має виконуватися.
– Яким чином Чаус став таким важливим для правоохоронних органів України, в чому його цінність?
Він з радістю слугував будь-яким запитам влади, в тому числі, незаконним, міг ухвалювати рішення про арешти тих, на кого вказує влада
– Коли Чаус проявився, то коли він приймав рішення щодо Геннадія Корбана 2015 року, це виглядало виключно як замовлення від президента, чи Адміністрації президента. Виглядало, що він рішення приймав такі, які потрібні були владі. Він також проходив по майданівських справах як такий, що виносив рішення про арешти майданівців. Це показує, що він людина, яка є корупціонером, якщо пригадати банки з грошима, а для того, щоб мати можливість вчиняти такі дії, він з радістю слугував буд-яким запитам влади, в тому числі, незаконним, міг ухвалювати рішення про арешти тих, на кого вказує влада.
Питання тільки в тому, наскільки такі рішення були потрібними владі, наскільки масштабними, резонансними, тобто що саме він знав. Його зникнення, втеча до Молдови також виглядає не самостійною, тобто, що це були якісь особи, хто його спрямовував, що він явно, щонайменше, мав якусь допомогу осіб, які на той час мали значний вплив, могли домовлятися з правоохоронними органами Молдови. Тобто можна припускати, що ці особи були пов’язані із владою, чи безпосередньо із президентом Петром Порошенком.
За судову владу тоді відповідав Олександр Грановський, тобто не виключено, що він міг мати відношення до цього. Тобто якщо Чаус на той час надав якісь важливі послуги, то йому могли обіцяти захист і так далі. У мене немає причин для сумнівів, що так і було.
– Але такі обіцянки мали анулюватися після зміни влади?
Не буває такого, щоб настільки резонансні події були без президента
– Молдова довела, що до його викрадення на території цієї держави були причетні представники українських спецслужб із посольства. На всі 100 відсотків, впевнений, що такі речі відбуваються виключно за вказівками перший осіб, як органів, так і взагалі держави. Не буває такого, щоб настільки резонансні події були без президента, тому що полетять голови і будуть звільнення повальні, якщо це відбулося без, принаймні, ставлення голови держави до відома. Кроку ж не ступлять, якщо це не погоджено із вищім керівництвом, із Адміністрацією президента.
Зрозуміло, що ніхто ніколи не каже, що це була президента вказівка, буває, що посилаються на його адміністрацію. У нас така система, що хоч і називається «демократія» і «Конституція», але фактично монархія з точки зору прийняття таких рішень у правоохоронних органах, у судових. Все це зводиться до рішень Адміністрації президента і самого президента. Тому Чаус явно був вивезений. Можливо, він володів якимось компроматом. Є розмови про те, що він був причетний до групи, що збирала компромат для Головного управління розвідки часів Порошенка.
Коли у 2016 році мною були незадоволені Генеральний прокурор та президент, мені з двох джерел повідомили, що є група, що займається збором компромату. Там були представники СБУ, ГУР, прокуратури, які прослуховували, інші речі робили, бо було поставлене завдання знайти компромат, щоб мене звільнити.
– Микола Чаус на той час був настільки впливовою фігурою і міг володіти компроматом на вищих державних посадовців?
Якби Чаус володів істотною інформацією, то ми би вже почули про просування у кримінальних провадження стосовно Порошенка
– Складно пояснити, яким саме чином у цьому був задіяний районний суддя, бо переважно Апеляційний суд дає дозволи на слідчі дії, зокрема негласні. Але складно сказати, чим він володіє. У всякому разі, якби Чаус володів істотною інформацією, реальним компроматом, то, гадаю, ми би вже почули про просування у якихось кримінальних провадження чи стосовно Порошенка, чи стосовно Бурби, чи хоча би ще когось.
Мені здається, питання всевладдя Адміністрації президента, яка впливає на всі органи і може за будь-кого прийняти будь-яке рішення, воно призводить до таких моментів, коли вони втрачають контроль. От до чого призводить ця «компроматоманія». Всі ці злочини можна елементарно розкривати правоохоронним органам, слідчим, прокурорам. Як би тільки хотіли це робити, аби професійні люди цим займалися, а не крикуни.
– Не чистий на руку суддя не є сенсацією в Україні, але справа Чауса набула міжнародного резонансу, чому і як вона виросла до такого масштабу?
Немає ж ніякого гучного викриття, лише осоромилися на весь світ
– Важко знайти логіку в тому, як справа Чауса набула такого масштабу, аж до міжнародного скандалу. Бо якщо ми говоримо про викрадення правоохоронними, державними органами, тоді не зрозуміла оця поява Чауса, про яку не знали. Звісно на етапі виконання відбувається багато дурниць, але якщо його десь тримали, щоб потім випустити, то заради чого? Щоб що? Щоб легалізувати в Україні викраденого у Молдові? Але ж ми бачимо розвиток ситуації, бачимо, що СБУ зі запізненням дізналася про його появу і була неготова пояснити, що вони взагалі роблять.
Якщо ми припускаємо, що це координується з одного центру – з Офісу президента, то знову ж, це виглядає якоюсь дурницею. Якщо були якісь з ним переговори, якщо у нього була якась роль, щоб він заявляє, що повернувся, аби допомогти розкрити злочини, то минуло вже 2 дні – і ніякої інформації. Враження таке, що вони сидять і гарячково думають. Тоді навіщо було його випускати?
Немає ж ніякого гучного викриття, лише осоромилися на весь світ. Дійсно, складно вважати, що суддя районного суду може володіти істотним компроматом. Максимум, що може бути, що до нього, припустимо, приїжджали з Адміністрації президента і казали, що робити і коли. Але ж, що тут дивного? Цим займалися повально. Якщо Чаус скаже, що у такій ситуації посилалися на Порошенка, то що – це доказ, за яким можна притягнути Порошенка? Якби припустити, що він записував такі розмови, то, гадаю, щось вже оприлюднили б.
Хіба що є якась людина, яка розповіла десь в Офісі президента чи десь ще, що Чаус може щось знати, що якщо його «взяти», то можна отримати цю інформацію. З цього міг розкрутитися такий маховик, а потім виявилося, що нічого з цього не отримали. Тобто зробили перші кроки замість того, щоб подумати і перевірити.
У серпні 2016 року детективи НАБУ викрили суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса на отриманні хабара в розмірі 150 тисяч доларів. Гроші виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя закопував у дворі власного дому. Невдовзі Верховна Рада дозволила затримати Чауса, але на той момент суддя втік до Молдови, де попросив притулку.
У березні 2017 року НАБУ отримало ухвалу суду, за якою суд задовольнив клопотання детективів і обрав Чаусу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У березня 2021 року Молдова остаточно відмовила українському екссудді у притулку. На той момент Чаус вже перебував у міжнародному розшуку і Україна мала намір вимагати його екстрадиції.
3 квітня стало відомо, що у столиці Молдови Кишиневі українського суддю викрали. Адвокат Чауса розповів, що група невідомих озброєних чоловіків схопила екссуддю в центрі міста. Згодом у Міністерстві внутрішніх справ Молдови дійшли висновку, що Чауса викрали іноземні громадяни і вивезли його до України.
Через чотири місяці після резонансного викрадення у Молдові екссуддя зненацька з’явився у селі Мазурівка, що на Вінниччині. Голодний і майже без одягу, він сам прийшов до будівлі Мазурівської сільради. До сільради приїхали співробітники СБУ і забрали Чауса із собою. За версією СБУ, він наразі не заарештований, а перебуває «під захистом» спецслужби.
Національне антикорупційне бюро публічно закликало передати Чауса детективам НАБУ. Своє звернення бюро адресувало до «колег-правоохоронців», не вказавши, до кого саме воно звертається.
Через декілька годин НАБУ опублікувало відео – вулицями столиці автівка детективів бюро наздоганяє автівку СБУ. За даними НАБУ, в транспорті СБУ перебував саме Микола Чаус. Співробітники Служби безпеки таки зуміли відірватися від детективів бюро і заїхали на територію управління СБУ.
2 серпня 2021 року Вищий антикорупційний суд України повідомив, що має обрати запобіжний захід колишньому судді Дніпровського районного суду Києва Миколі Чаусу 4 серпня.
