Слова «Нас не видно, але ми тут. Нас не чути, але ми є» з пісні «Тихо прийшов, тихо пішов», авторства сержанта-спецпризначенця Андрія (Riffmaster) Антоненка, личать Силам спеціальних операцій України якнайкраще. Подробиці бойових завдань та військових інформаційно-психологічних операцій, що проводять ССО в зоні проведення Операції об’єднаних сил, на загал не виносяться. Прізвища й навіть позивні виконавців утаємничені, обличчя на світлинах і відео закриті. 29 липня – день «сталевих».
Появі Сил спеціальних операцій (ССО) п’ять років тому передувала кількарічна підготовча робота, зокрема кропітка паперова. Передусім необхідно було опрацювати й ухвалити нормативно-правові засади для нового – окремого – роду сил у складі ЗСУ.
Нині, з ухваленням Закону «Про основи національного спротиву», перед Силами спеціальних операцій повстав новий виклик. «ССО є ключовим родом сил, що відповідає за підготовку та організацію руху опору. Але досі законодавчо не було закріплено ані умов соціального захисту залучених людей, ані загалом порядку організації руху опору», – зазначив у нещодавньому інтерв’ю виданню «Тиждень» командувач генерал-майор Григорій Галаган.
29 липня «сталеві» відзначають, але не святкують
Від 2016 року 29 липня – у встановлений Указом президента День Сил спеціальних операцій – «сталеві» приймають вітання. Але, як вони самі кажуть, цей день не святкують. Згадують загиблих товаришів.
29 липня 2014-го стало одним із найтрагічніших днів: тоді одночасно загинуло найбільше спецпризначенців. В районі села Латишеве на Донеччині розвідувальні групи (загалом 19 бійців), що їх очолювали капітани Тарас Карпа та Кирило Андрієнко, висунулись на пошук пілота збитого українського літака Су-25. Потрапили в засідку. В бою загинули 10 військовослужбовців 3-го окремого полку спецпризначення, що на той час разом із 8-м полком підпорядковувався Головному управлінню розвідки Міністерства оборони.
За станом на 2019 рік, від початку російсько-української війни загинули щонайменше 70 спецпризначенців. До їхніх рідних у День захисника України 14 жовтня та День ССО приїжджають бойові побратими та представники Командування Сил спецоперацій. Це традиція.
На таку ж до Дня ССО перетворилися змагання на кращу групу спеціального призначення. Вони проводяться щороку й складаються з роботи груп у засідці, диверсійних, контрдиверсійних, розвідувальних дій.
Цьогоріч за внутрішніми змаганнями українських спецпризначенців спостерігали представники країн Північноатлантичного альянсу. Перемогу здобули бійці 8-го окремого полку спецпризначення, які одразу після турніру вирушили в гори маршрутом пам'яті.
«До Дня Сил спецоперацій та на честь загиблих героїв ми пройдемо через найвищі точки українських Карпат, подолаємо всі шість «двотисячників» України», – мовиться у записаному бійцями відео.
Нещодавно в ССО було започатковано ще одну традицію: присягати народові на вірність в історичному для української визвольної боротьби місці – Холодному Яру, що на Черкащині.
Військовослужбовці-спецпризначенці завершують клятву гаслом князя Святослава Хороброго «Іду на Ви!», що стало девізом українських ССО, освячують зброю тощо.
Про спецпризначенців знімають документальну кінострічку
На 30-річчя Збройних сил України, що відзначатиметься 6 грудня цьогоріч, заплановано прем’єру документальної стрічки «Їх було 33». Головними героями є «морські котики» – військовослужбовці 73-го Морського центру спецпризначення.
У липні 2014 року разом із спецпризначенцями 140-го центру в складі зведеного штурмового загону ЗСУ вони брали участь у звільненні від російських гібридних сил міста Дзержинська на Донеччині (нині це Торецьк).
Цього липня зйомки документального фільму проходили в будівлі колишньої міської ради Торецька (Дзержинська), де 7 років тому тривав запеклий восьмигодинний бій, під час якого спецпризначенці раз за разом відбивали посилені важкою технікою контратаки противника.
Про взаємосумісність із підрозділами НАТО
Сили спецоперацій першими у Збройних силах України змінили радянські зразки снайперської зброї на більш сучасні – зокрема, на комплекси UАR-10 вітчизняного виробництва. А також першими стали на бойове чергування в складі Сил реагування НАТО (NATO Response Force, скорочено NRF – ред.). Йдеться про ешелон посилення NRF, оскільки Україна немає членства в Північноатлантичному альянсі.
Один із підрозділів ССО перебуває на бойовому чергуванні упродовж 2020–2021 років, іще один впритул просунувся до цього. Під час навчань Silver Saber в Україні 3-й полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго пройшов оцінювання першого рівня з двох необхідних для визнання взаємосумісності з підрозділами SOF Північноатлантичного альянсу. За умови вдалого складання наступного іспиту, ця частина українських ССО зможе стати на бойове чергування в складі Сил реагування НАТО вже 2022 року.
«Плануємо, щоб надалі щороку щонайменше один підрозділ проходив таку оцінку. Це потребує дуже великих зусиль: окрім налагодження сумісності штабів, слід погодити зі стандартами НАТО наше забезпечення озброєнням і військовою технікою», – зазначив в інтерв'ю «Тижню» генерал-майор Григорій Галаган (командувачем Сил спеціальних операцій його було призначено торік в серпні – ред.)
Дещо раніше в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи кадрові ротації в командуванні за прикладом НАТО (не більше п’яти років на посаді), Григорій Галаган говорив про важливість змінити ментальність радянського «спецназу» на спосіб мислення сучасного SOF (Special Operations Forces) і про те, що оператором-розвідником (так в Силах спецоперацій називають власне бійців – ред.) має бути «універсальний професіонал із холодною головою, неймовірною витримкою, здатністю діяти філігранно».
Оператори-розвідники Сил спеціальних операцій України залучені практично до усіх основних навчань на території нашої країни й поза її межами, вони працюють у «зв’язці» з відповідними підрозділами держав-партнерів.
Так було під час «Сі Бризу-2021» у липні, коли українські спецпризначенці разом із американськими проводили спільне десантування з конвертоплана Osprey, і раніше – коли оператори-розвідники 73-го Морського центру відпрацьовували абордажні дії, захід на борт, ведення ближнього бою на пришвартованих у порту Одеси британських есмінцях Defender (червень 2021 року) і Dragon (жовтень 2020 року).
Найближчі за часом із запланованих міжнародних навчань – «Об’єднані зусилля-2021» із активною фазою у вересні. Очікується прибуття в Україну підрозділів із 15 держав-членів НАТО та партнерів Північноатлантичного альянсу.
«Партнери, закріплені за кожним нашим підрозділом (Польща, Литва, Сполучені Штати), постійно коригують певні питання щодо набуття спроможностей й сумісності. Це дуже добрий досвід», – зазначає генерал-майор Григорій Галаган. Командувач ССО сподівається, що наступного року розпочнеться активний розвиток Центру підготовки морського компонента Сил спецоперацій. Міжнародні партнери, каже командувач, відгукнулись на ідею схвально, готові допомагати в її реалізації матеріально та технічно.
