Студентки першого курсу університету в Бішкеку Меерім і Ажара (імена дівчат змінені) шукали можливість підзаробити. В один із таких днів Ажару привернуло оголошення в «Інстаграм» про роботу для привабливих дівчат. «Спершу вона пішла туди, і там сказали, що треба просто в інтернеті з кимось листуватися і показувати білизну. Нічого іншого. Зате обіцяли хороші гроші», – розповідає 22-річна Меерім.
Подруги почали працювати в одній із десятків вебків-студій у Бішкеку. Клієнти платили за те, щоб дівчата спілкувалися з ними, роздягалися перед камерою, і виконували інші сексуальні дії. Спочатку за це непогано платили. «У перший місяць я отримала близько 1000 доларів, Ажара набагато більше. У неї вийшло близько 3000 доларів. Другий місяць теж добре отримали. А потім нам різко знизили виплати – до 600 доларів», – розповідає Меерім.
У дівчат почалися проблеми. За словами Меерім, менеджер почала їх шантажувати. Через рік Ажара наклала на себе руки.
Меерім і Ажара – головні героїні нового розслідування Киргизької служби Радіо Свобода – Радіо Азаттик, присвяченого вебкам-студіям у Киргизстані. Країна стала великим регіональним центром цієї глобальної індустрії з капіталізацією в мільярди доларів.
Розслідування виявило численні злочини, включаючи шантаж, зґвалтування і доксинг, тобто публікацію персональних даних дівчат, які намагаються заробити собі на життя у вебках-студіях. За даними Світового банку, близько третини населення Киргизстану живе за межею бідності.
Журналісти Радіо Азаттик говорили з великою кількістю дівчат та іншими джерелами, які працювали або досі працюють у вебках-студіях в Киргизстані, в тому числі з чоловіками, які наймають моделей, організовують зйомки і спілкуються з клієнтами. Всі вони погодилися говорити тільки на умовах анонімності – через страх, що про це дізнаються друзі або родичі.
Жертви часто бояться звертатися в міліцію, тому що, за даними декількох джерел, міліціонери покривають діяльність вебок-студій.
«Я знайшла кількох героїнь, які просто боялися звертатися в міліцію, тому що були передумови того, що там найчастіше міліція бере гроші з цих дівчат», – каже Олександра Титова, журналістка киргизького новинного сайту Kloop, яка багато писала про вебкову індустрію в країні.
«Потрібно знаходити недосвідчених»
Глобальна вебкова індустрія генерує мільярди доларів на рік, згідно з даними дослідників і учасників ринку. Бішкек і столиця сусіднього Казахстану Алмати стали центрами розвитку вебок-студій у Центральній Азії.
Карачач Шакірова, журналістка киргизького проєкту Radar.kg, який тісно співпрацює зі пресслужбою Міністерства внутрішніх справ Киргизстану, вважає, що в країні у вебках-студіях працює від 4 до 5 тисяч дівчат.
Хтось працює з дому, а студії допомагають з логістикою, а іноді і грошима на оренду; інші приходять у приміщення, які знімають студії. В одному такому будинку можуть одночасно працювати до 30 дівчат. Деякі студії пропонують своїм працівницям житло і харчування, розповідає Таалай (ім'я змінено), колишній менеджер вебок-студій у Бішкеку.
«У студії, де я зараз, працюють 30 дівчат, але тільки 5 із них нормально заробляють. Головне – моделей посадити на оклад. Ось у нас одна модель погодилася на оклад у 235 доларів. Але на ній ми заробляємо мінімум 2000 доларів на тиждень», - розповідає Таалай, який зараз працює оператором в вебкам-студії.
Інші джерела підтверджують слова Таалая: студії зазвичай забирають 50-70 відсотків виручки. Таалай каже, що вважає за краще брати на роботу дівчат із сільських районів: «Потрібно знаходити недосвідчених, тих, які нічого не розуміють. Їм трохи грошей даси, доларів двісті – і все, вони працюють». За його словами, він все частіше працює з дівчатами, які живуть в Алмати або в Підмосков'ї, тому що «Бішкек занадто маленький, в ньому вже стало важко знаходити дівчат, готових працювати». Для Меерім і Ажари Киргизстан виявився занадто маленьким, щоб приховати від оточуючих роботу в вебках-студіях.
«Вона просто блефує»
Меерім і Ажара родом із Бішкека. У якийсь момент вони опинилися в боргах і побоялися сказати батькам, що заробітку офіціантки їм не вистачає. Робота в вебках-студіях здавалася вирішенням проблеми. Меерім каже, що Ажара була «легка на підйом, харизматична, жвава», спочатку їй було легко. «У неї з'явилися постійні клієнти. І вона більше за всіх, мені здається, заробляла. Ми тоді не знали, як працює система. Виявляється, ми заробляли набагато більше грошей, а нам платили тільки зарплату », – згадує Меерім.
На третій місяць роботи зарплату дівчатам урізали, а у відповідь на їхні скарги адміністратори стали погрожувати, що зіллють в інтернет-мережу їхні інтимні відео і персональні дані. За словами Меерім, менеджер сказала їм, що у неї є телефон молодої чоловіка Ажари.
«Ажара вперта, вона говорила, що немає у неї номера, що вона просто блефує. Я не знаю, як це менеджер зробила, але виявилося, у неї були всі контакти з телефону Ажари. Напевно, вона їх скачала якимось чином. А потім вона відправила кілька відео хлопцеві Ажари на WhatsApp. Вони дуже сильно посварилися і сказали, що припиняють відносини. В Ажари був сильний стрес», – розповідає Меерім. Спроби зв'язатися з Дамір (так, за словами Меерім, звали менеджера) виявилися безуспішними.
«Я намагалася заспокоїти Ажару, поговорити з нею. Але в той же час сама теж сильно боялася. А що якщо мої фотографії або відео так само зіллють ?! Раптом Даміра змогла якось такі матеріали відправити моїм батькам або знайомим. Я видалила всі свої сторінки в інстаграмі, фейсбуці, ВКонтакті. Навіть телефон поміняла, сімку іншу взяла», – продовжує Меерім. Після цього вона довго не спілкувалася з подругою.
«А потім зважилася зателефонувати і зустрілася з нею – я практично її не впізнала. Вона була така втрачена, втомлена... А влітку, коли ми були на Іссик-Кулі, мої батьки сказали, що Ажара повісилася, – розповідає Меерім. – Уявляєте, їй було лише 19 років!»
Під захистом міліції
Меерім каже, що вони з Ажарою не наважилися звернутися в поліцію, бо боялися викриття. Досі їхні друзі і родичі не знають, що з ними тоді відбувалося.
Киргизька міліція регулярно звітує про рейди по так званих «порно-студіях», за результатами яких дівчатам і відеооператорам виписуються невеликі штрафи.
Три різних джерела розповіли нам, що власники таких студій перебувають під протекцією високопоставлених осіб.
«Краще, якщо у тебе дах і у фінансовій поліції теж. Якщо немає легального бізнесу, а фінпол помітить перекази на твій рахунок (а там щотижня по 10-12 тисяч доларів переказується), то відразу почнуть перевіряти », – розповідає Таалай.
Правоохоронні органи заводили провадження про шантаж вебок-моделей, але в більшості випадків сторони укладали позасудову угоду. У кількох випадках суд обвинувачених засудив до штрафу або умовного терміну.
Влада не розповідає, чи вживають якісь заходи для профілактики подібних злочинів. На наш запит про можливу змову або протекції діяльності вебок-студій з боку правоохоронних органів, пресслужба МВС обмежилася коротким коментарем.
«Вебки-студії в основному зареєстровані на території міста Бішкека. Міністерство внутрішніх справ, спільно з іншими органами, веде постійну роботу з виявлення нових студій. Щодо того, що співробітники міліції мають стосунок до роботи студій, така інформація не знайшла підтвердження. Якщо будуть виявлені такі випадки, службою внутрішнього розслідування буде проведено відповідне розслідування. Про підсумки якого міністерство обов'язково проінформує громадськість», – заявив представник пресслужби Міністерства внутрішніх справ Киргизстану Адінай Жантай кизи.
Головна проблема працюючих у вебках-студіях дівчат – відсутність у Киргизстані правової бази для подібної діяльності. Поліцейські рейди по вебках-студіях зазвичай закінчуються штрафами для адміністраторів і моделей за «поширення порнографії».
Олександра Титова вважає, що цей бізнес повинен бути легалізований і обкладений податком, і це дозволить здійснювати нагляд і захист жінок, які працюють у вебках-студіях.
«Я хотіла б звернутися до дівчат: якщо вас хтось шантажує, звертайтеся до журналістів, звертайтеся в міліцію. Не бійтеся: якщо у вас буде підтримка, ви зможете себе захистити. Ніколи не піддавайтеся риториці шантажиста, – говорить Титова. – Поки у нього на руках є матеріали, він обов'язково буде маніпулювати вами. Емоційно це дуже сильний тиск, не варто його терпіти і відмовчуватися».
Доксинг у телеграм-групах
В останні роки киргизькі вебки-моделі нерідко стають жертвами зашифрованого доксингу в популярному мессенджері «Телеграм».
Титова виявила безліч груп у телеграмі, в яких чоловіки намагаються встановити особу вебок-моделей – часто з метою шантажування їх. У кожній такій групі тисячі учасників, більшість ховається під псевдонімами.
Про діяльність подібних груп розповідається у фільмі киргизького документаліста Азіята Жекшеєва.
«У деяких випадках, а я не можу говорити за усі такі випадки, це ті самі люди, які контролюють цей бізнес. Тобто люди, в яких є доступ до всіх відео- та фотоматеріалів, люди, які організували студії, самі і зливають інформацію в телеграм-групи. Тим самим залякуючи неслухняних», - розповідає Жекшеєв.
Одним із головних героїв розслідування Жекшеева був Даніель Аджиєв, затриманий за організацію вебок-студії, звинувачений у шантажі і в підсумку оштрафований на 350 доларів за «виготовлення і збут порнографічних матеріалів».
Згідно з матеріалами однієї судової справи, хтось встановив особу дівчини через групу в телеграмі, а потім шантажем домагався від неї сексуальних послуг. Він отримав штраф і два з половиною роки громадських робіт. Ні він, ні його адвокат не погодилися дати інтерв'ю.
«Чоловіки, які додавалися до цих груп, влаштували справжній бізнес – по виловлювання дівчат із цих сайтів», – розповідає Титова.
Міністерство внутрішніх справ Киргизстану не уточнило, чи займаються правоохоронні органи моніторингом груп у мережі «Телеграм». Також залишається невідомим, чи вживають якісь заходи для профілактики подібних злочинів.
«Грають життями інших людей»
Меерім каже, що вже більше ніж два роки не працює у вебках-студіях. Однак вона вважає, що вебка-модель – це звичайна професія, і дівчата не повинні піддаватися переслідуванням, приниженням і шантажу за свою роботу.
Вона вважає, що вони з Ажарою потрапили в цей бізнес «по дурості і через те, що у нас були борги», але там є багато «дівчат, чиї батьки хворіють, у когось там діти-інваліди». «Їм справді потрібні гроші. До того ж вони нічим поганим там не займаються, не крадуть», – каже Меерім.
Ні друзі, ні родичі Меерім і Ажари досі не знають, що вони працювали вебками-моделями. Меерім донині стежить за групами в телеграмі: «Дивлюся ось ці всі групи постійно і намагаюся теж писати. Ну, не знаю, як ось людей умовити, щоб вони такі фотографії і відео не публікували. Тому що вони ж грають життями інших людей!»
