Доступність посилання

ТОП новини

На Одеському кінофестивалі змагатимуться лише національні стрічки – на відзнаку 30-річчя незалежності України


Офіційний логотип Одеського міжнародного кінофестивалю в 2021 році
Офіційний логотип Одеського міжнародного кінофестивалю в 2021 році

Одеський міжнародний кінофестиваль повертається в оффлайн. Минулого року через пандемію «ковіду» фільми можна було подивитись тільки в Інтернеті. Дванадцятий кінофестиваль в Одесі буде присвячений українському кінематографу. Призи будуть вручати тільки за національне кіно. На глядачів також чекають спеціальні програми українських стрічок: гала-прем’єри і ретроспектива. Просто неба цього року демонструватимуть стрічку Чарлі Чапліна.

Єдиною конкурсною програмою Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ) у 2021 році буде програма національного кіно – таким чином організатори відзначають тридцятиріччя незалежності України. Крім фільмів конкурсної програми, на кінофестивалі покажуть українські гала-прем’єри і ретроспективу вітчизняного кіно.

Для участі у конкурсному відборі надіслали понад дві сотні стрічок. Відбіркова комісія, до якої в тому числі входив екскерівник «Держкіно» Юрій Іллєнко, звузила вибір журі до шести повнометражних і восьми короткометражних фільмів.

В конкурсі будуть брати участь такі повнометражні стрічки: «Із зав’язаними очима» Тараса Дроня, «Королі репу» Мирослава Латика, «Національний музей» Андрія Загданського, «Простір» Дмитра Томашпольського, «Стоп-Земля» Катерини Горностай і «Суперник» Маркуса Ленца.

Короткометражні стрічки, які будуть змагатися за перемогу: «Біжи, Таню, біжи» Софії Поліщук «Друга хвиля» Марії Стоянової, «Марія» Владлена Одуденко, «Непотрібні речі» Дмитра Лісенбарта, «Папині кросівки» Ольги Журби, «Тигр блукає поруч» Анастасії Фалілеєвої, «Хороший хлопчик» Марії Пономарьової і «Leopolis Night» Нікона Романченка. В програмі об’єднані і ігрові, і документальні фільми.

На переможців в національній конкурсній програмі очікують призи. Гранпрі визначають глядачі фестивалю своїм голосуванням, головний приз складає 55 тисяч гривень. Журі визначатиме найкращий повнометражний (30 тисяч гривень)і короткометражний (25 тисяч гривень), найкращого режисера або режисерку (30 тисяч гривень) і актора або акторку (25 тисяч гривень). Хто буде очолювати журі, і які кіномитці стануть його членами, поки не повідомляють.

Як уточнила в коментарі Радіо Свобода генеральна директорка ОМКФ Анна Мачух, це частково залежить від ситуації із «ковідом» та правил перетину українського кордону, оскільки частина журі – представники міжнародної кіноспільноти. Нагородження та закриття одеського міжнародного кінофестивалю цього року буде проходити просто неба на Потьомкінських сходах. Після нагородження на сходах демонструватимуть фільм «Малюк» Чарлі Чапліна. Зазвичай фільми демонстрували на Потьомкінських сходах окремо, але цього року вирішили об’єднати.

Цього року на кінофестиваль повертають літню кіношколу – абонементи для студентів кіношкіл та факультетів. Вони матимуть змогу придбати недорогі абонементи і відвідувати як кінопокази, так і майстеркласи. Остаточний список викладачів майстеркласів також буде відомий протягом наступних тижнів. Поки повідомляється лише про одного відомого гостя – це актор, режисер і продюсер Даніель Брюль. Німецький актор презентуватиме перший власний фільм «Поганий сусід» та проведе зайняття для учнів кіношколи.

В програмі українські гала-прем’єри документальні і ігрові фільми останніх років, учасники і призери різних міжнародних фестивалів. По-перше, це документалка «Рози. Фільм-кабаре» Ірени Стеценко про проєкт Dakh Daughters.

По-друге, це детектив «Сторонній» Дмитра Томашпольського, який отримав нагороди за найкращій оригінальний сценарій на фестивалі незалежного кіно «Hollywood Blood Horror» в Лос-Анджелесі та був обраний найкращим науково-фантастичним фільмом на кінофестивалі незалежного кіно Вloodstained в Токіо.

Третій фільм-учасник програми – стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової про життя 20-річного Андрія Сулеймана, який працює із жертвами збройних конфліктів від України до Сирії. Фільм отримав нагороди як найкращий повнометражний на фестивалі документального кіно Festival dei Popoli (2020 р.) і найвищу нагороду амстердамського IDFA за у секції First Apperance (2020 р.).

Нову стрічку режисера Вілена Новака «Чому я живий» також покажуть в секції гала-прем’єр. Фільм розповідає про довоєнне життя в Маріуполі. Як йдеться в описі фільму, «на березі Азовського моря, з добрим сімейним побутом, сварливими сусідами, самодіяльною оперою, з доносами в «енкаведе» і танцмайданчиком у міському саду, з гонінням за віросповідання і, певна річ, з любов’ю».

Остання українська гала-прем’єра на ОМКФ цього року – стрічка «Водуруду», народно-імпровізаційний кінобалет Анатолія Сачивки, який також є керівником танцювального колективу Apache Crew.

Програма «Українська ретроспектива: незалежні» складається з фільмів та мультфільмів, що були поставлені і зняті з 1991 року по 2020 рік. Кожен з них отримав премії на міжнародних фестивалях, деякі отримували «золоті гілки» в Каннах.

Ретроспективу відкриває «Кисневий голод» (1991 р.) Андрія Дончика, сценарій до якого писав Юрій Андрухович. В основі фільму – тема дідівщини, навіяна особистим досвідом служби в радянській армії режисера, автора сценарію і акторів.

Кадр з фільму «Кисневий голод»
Кадр з фільму «Кисневий голод»

Другий в хронологічному порядку фільм – «Шамара» (1994 р.) Наталії Андрейченко про кохання на тлі спалаху холери.

Третя стрічка – мультфільм «Як козаки у хокей грали» (1995 р.) Володимира Дахно і Тадеуша Павленка, а четверта «Приятель небіжчика» (1997 р.) В’ячеслава Криштофовича, розповідає про незвичний спосіб покінчити життя самогубством.

П’ятий фільм ретроспективи – короткометражна стрічка «Лист до Америки» (1999 р.) Кіри Муратової. Звернення до друзів-емігрантів записують кілька одеситів.

Нове тисячоліття в ретроспективі відкриває ще один мультфільм «Йшов трамвай» (2002 р.) Степана Коваля, а продовжує короткометражка «Засипле сніг дороги…» (2004 р.) Євгена Сивоконя.

Наступний фільм програми – «Настроювач» (2004 р.) знову Кіри Муратової. Головні ролі у фільмі виконують Георгій Делієв і Рената Літвінова. Потім ще одна короткометражка «Подорожні» (2005 р.) Ігоря Стрембіцького, і відомий повнометражний фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» (2010 р.).

Також в рамках ретроспективи відвідувачі ОМКФ-2021 подивляться фільми «Крос» (2011 р.) Марини Вроди, «Плем'я» (2014 р.) Мирослава Слабошпицького, «Кохання» Микити Лиськова і «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик (2020 р.).

В рамках одеського кінофестивалю демонструватимуть і іноземні стрічки, в програмах «Фестиваль фестивалів» і «Гала-прем’єри». Саме в рамках останньої покажуть фільм Брюля «Поганий сусід» – про відносини успішного актора і жертви возз’єднання Німеччини. Також в секції покажуть фентезі «Легенда про зеленого лицаря» Девіда Ловері, документальний фільм про тварин «Ґунда» Віктора Косаковського і стрічку «Бенедетта» відомого режисера блокбастерів Пола Верговена.

У секції «Фестиваль фестивалів» покажуть стрічку-відкриття Канського кінофестивалю цього року «Аннетт» Леоса Каракса, переможця гран-прі також Канського фестивалю фільм «Герой» Асґара Фархаді, фільм «Пам’ять» Апічатпонга Вірасетакула із Тільдою Свінтон в головній ролі, мультфільм «Криптозоопарк» Даш Шо (відзнака NEXT кінофестивалю «Санденс» і особлива відзнака журі конкурсу Generation 14plus Берлінського МКФ), фільм «Чоловік, який продав свою шкіру» Каутера Бен Ганії (нагорода Edipo Re та Приз найкращому акторові секції «Горизонти» МКФ у Венеції) і стрічку «Найгірша людина у світі» Йоахіма Трієра.

Бюджет фестивалю в цьому році складає 40 мільйонів гривень, з яких вісім мільйонів перечислила державна агенція з питань кіно, два з половиною – міський бюджет Одеси, а ще два – обласний. Одеський міжнародний кінофестиваль триватиме з 14 по 21 серпня. Впродовж наступних тижнів організатори обіцяють сюрпризи в частині позаконкурсної програми. Повну програму можна дзнатися на офіційному сайті фестивалю.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG