Доступність посилання

ТОП новини

«Північний потік-2», США, Німеччина та Україна: про що домовляються сторони та чим ризикують


Доля російського газогону «Північний потік-2» стала каменем спотикання між США, Німеччиною та Україною, вважають експерти
Доля російського газогону «Північний потік-2» стала каменем спотикання між США, Німеччиною та Україною, вважають експерти

Прискорюються події довкола скандального газогону «Північний потік-2» з Росії до Німеччини, будівництво якого вже завершується. Американське видання Politico повідомляє, що адміністрація США нібито закликала Україну утриматися від критики «Північного потоку-2». У Держдепартаменті США цю інформацію спростовують. Доля газогону, щодо якого тривалий час діють американські санкції, стала предметом переговорів між лідерами Німеччини та США. Президент Сполучених Штатів Джо Байден раніше заявляв, що посилення санкцій проти російського газового проєкту суперечить національним інтересам США, бо може погіршити співпрацю з країнами Європи. Чим небезпечна добудова «Північного потоку-2» для України та як можуть розвиватися події далі – пояснення експертів про це зібрало Радіо Свобода.

Сполучені Штати і Німеччина близькі до домовленості, яка дозволить їм остаточно врегулювати розбіжності щодо газопроводу «Північний потік-2», по якому російський газ будуть поставляти у Німеччину. Про її досягнення можуть оголосити в найближчі дні, повідомляє інформаційне агентство Reuters з посиланням на свої джерела в Білому домі.

Домовленість, про яку має бути оголошено найближчими днями, дозволить уникнути запровадження американських санкцій проти компанії-оператора газопроводу і її керівництва. Між тим, Сполучені Штати виступають проти завершення будівництва цього газопроводу від самого початку проєкту. На думку багатьох американських політиків та дипломатів він збільшить залежність Європи від російських енергоресурсів і позбавить Україну багатомільярдних доходів за транзит газу її територією. Таку думку також неодноразово озвучував президент США Джозеф Байден.

Переговори Джозефа Байдена та Ангели Меркель у Вашингтоні
Переговори Джозефа Байдена та Ангели Меркель у Вашингтоні

Втім, 26 травня Джо Байден заявив, що його адміністрація вирішила не застосовувати нові санкції щодо газопроводу «Північний потік-2», оскільки проєкт майже закінчений, а санкції зашкодять відносинам із європейськими союзниками.

«Це не те, що я можу дозволити Німеччині щось робити чи ні. Якщо запроваджувати санкції зараз, я думаю, це буде контрпродуктивно з точки зору наших європейських відносин», – сказав Байден, додавши, що він є противником проєкту з моменту його виникнення.

Таку позицію президента США розкритикувала група конгресменів-республіканців, до яких долучилася і частина демократів.

Конгресмени у своєму зверненні до Держдепартаменту розкритикували позицію адміністрації Байдена щодо того, що такі санкції зашкодять відносинам США і Німеччини й ЄС, і зауважили, що таке рішення «не зважає на думку країн, що перебувають на передовій у Центральній і Східній Європі, зокрема України». «Адміністрація, як видається, вважає інтереси Берліна більш пріоритетними, ніж інтереси решти Європи», – мовиться в листі.

Після цього група сенаторів США зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським і підтвердила, що вони спільно з українськими колегами продовжують протистояти «Північному потоку-2».

15 липня у Вашингтоні відбулися переговори президента США Джо Байдена та федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Сполучені Штати та Німеччина єдині в своїй опозиції використанню Росією енергоресурсів як зброї проти своїх сусідів, визнав Байден за підсумками переговорів:

«Хороші друзі можуть не погоджуватися, але ми єдині і ми будемо діяти разом, захищаючи наших союзників на східному фланзі НАТО від агресії з боку Росії». Водночас Байден підтвердив своє рішення не запроваджувати нових санкцій проти основних учасників будівництва російського газогону в обхід України.

Після цієї зустрічі американське видання Politico з посиланням на чотири наближені до переговорів джерела повідомляють, що адміністрація США закликала Україну утриматися від критики «Північного потоку-2». У матеріалі «США схиляє Україну мовчати щодо російського газопроводу» Politico пише, що у розпал напружених переговорів з Берліном щодо суперечливого трубопроводу «Північного потоку-2» адміністрація Джо Байдена просить Україну мовчати про свою незгоду. «І Україна не в захваті», – додають журналісти (репортерка Politico Бетсі Вудраф Свон, репортер Vox у Білому Домі Алекс Ворд та репортер Politico у Конгресі Ендрю Десідеріо).

Ця інформація дедалі більше посилила критику позиції Байдена в американському парламенті. Конгрес США має відкинути будь-які угоди, які не захищають трансатлантичну безпеку та суверенітет України, заявила 20 липня конгресменка Марсі Каптур, співголова Групи підтримки України у Конгресі США.

Про що ж ішлося в американсько-німецьких переговорах? Згідно з джерелами Reuters, обидві країни оголосять про значні інвестиції, які сприятимуть модернізації енергетичної інфраструктури України, що забезпечить енергетичну безпеку країни. Німеччина також має намір дати гарантії поставок Україні природного газу в разі припинення його подачі з Росії, повідомляє Reuters.

Щоб перевірити цю інформацію, Радіо Свобода звернулося і до американської, й до української сторони.

Радник Держдепу спростовує, що США тисне на Україну щодо «Північного потоку-2»

Радник Державного департаменту США Дерек Шолле спростовує інформацію, опубліковану у виданні Politico, нібито адміністрація США закликала Україну утриматися від критики «Північного потоку-2». Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода під час свого візиту до Києва 21 липня.

На запитання, чи дійсно Вашингтон тисне на Україну в цьому питанні, Шолле відповів:

«Ні. Україна – демократична країна, в неї є свій голос. Ми прагнемо близького і конструктивного партнерства з нашими українськими друзями. Такого, в якому ми відстоювали б наші спільні інтереси та цінності».

При цьому радник Державного департаменту США підтвердив Радіо Свобода інформацію (викладену в статті The Wall Street Journal), що США та Німеччина погодили кроки для підтримки України на тлі фінальної стадії будівництва «Північного потоку-2».

Ми дійсно обговорювали з німецькими колегами питання енергетичної безпеки України
Дерек Шолле

«Ми дійсно обговорювали з нашими німецькими колегами питання енергетичної безпеки України. Важливою є реальна і значна практична допомога Україні. Я поки не можу говорити про конкретику. Але це буде істотна підтримка її енергетичного сектору, яка гарантувала б енергетичну безпеку, ефективність та незалежність» – зазначив він.

Серед тем візиту Дерека Шолле – «Північний потік-2», енергобезпека та реформи, йдеться в повідомленні американського дипломатичного відомства.

В Києві Шолле зустрічається з українськими високопосадовцями і обговорює питання «підтримки з боку США для зусиль України з протистояння російській агресії та подальше втілення економічних та антикорупційних реформ».

Банкова: «Україна отримує різні сигнали»

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував Радіо Свобода ситуацію навколо «Північного потоку-2» та повідомлення про те, що США нібито попросило Київ не критикувати цей проєкт.

На Банковій «не розглядають цю історію як чорно-білу», адже Росія вкладає чималі ресурси в просування свого бачення ситуації, каже Подоляк. Для цього Кремль «професійно пропагандистськи та лобістськи тисне на різні еліти в різних країнах», додає радник керівника Офісу президента.

На різних рівнях продовжується робота для того, щоб не допустити реалізації «Північного потоку-2»
Михайло Подоляк

«Тим не менше, Україна отримує різні сигнали на різних рівнях, і також на різних рівнях продовжується робота для того, щоб не допустити реалізації «Північного потоку-2» в тому вигляді, як розраховують у керівництві Росії. Ця історія загалом не тільки про Україну, але й про Польщу, Литву, Словаччину та Європу в цілому. І не тільки про політику та дипломатію, але й про юриспруденцію. І не тільки ми цим займаємось – Росія вкладається зі свого боку кулуарно у те, щоб досягти своїх цілей», – каже Подоляк.

Ситуація ще у розвитку, адже «не можуть двоє за спинами усіх відповісти на всі питання, які стосуються усіх», говорить радник керівника Офісу президента. Прояснити цю ситуацію повністю можна тільки під час візиту президента України до Вашингтона, який має відбутися найближчим часом, підсумовує Подоляк.

Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, реагуючи на зміну позиції Джозефа Байдена, заявив, що ймовірна добудова російського газогону в обхід України стане «поразкою американської дипломатії».

«Ми стурбовані тим, що відбулася ця зміна у санкційному режимі, й не лише ми… Це сигнал про те, що дійсно відносини з Німеччиною є фундаментально важливими для США. Але дуже не хочеться бачити, що вони є більш важливими, ніж відносини з іншими відданими друзями і партнерами США у Центральній Європі. Це не лише Україна – це Польща, Словаччина і низка інших країн», – сказав Дмитро Кулеба.

«Хочу наголосити на ще одному елементі, що офіційна позиція США залишається незмінною: вони вважають, що «Північний потік-2» є поганим, непотрібним проєктом, і вони намагаються, як вони стверджують, зупинити цей проєкт – просто у менш конфліктний спосіб. Можливо я чогось не знаю, ми усі чогось не знаємо, і американська дипломатія зможе у більш гнучкий спосіб завадити його реалізації. Але якщо цей проєкт таки буде реалізований, то тоді виходить, – це буде поразка американської дипломатії», – сказав глава МЗС в інтерв'ю «Радіо НВ».

Між тим, колишній очільник МЗС України Павло Клімкін в інтерв'ю Радіо Свобода зауважив, що, на його думку, Україна програла першу битву проти будівництва російського трубопроводу «Північний потік-2».

«Це не значить, що ми програли війну стосовно газу, але ми програли цю битву. Ми не змогли переконати американців, що «Північний потік» потрібно зупинити за будь-яких умов», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Зрештою, чим ризикують Україна та інші країни Європи у разі, якщо російський «Північний потік-2» таки добудують? Опитавши фахівців, Радіо Свобода наводить п'ять основних загроз.

1. Масштабне вторгнення Росії

Якщо Росія розпочне наступне, більш масштабне вторгнення до України, то автоматично порушиться робота українських магістральних газогонів, і російський транзит газу до ЄС припиниться, а це надовго позбавить російську економіку значної частини доходів. І навпаки: припинення транзиту через Україну прибирає цей безпековий запобіжник. Про цей аргумент згадують і експерти з питань енергетики, і низка українських політиків.

Транзит російського газу є важливим запобіжником від «великої війни», але не єдиним і не вирішальним, стверджує в коментарі Радіо Свобода співдиректор програм із зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.

«Я поділяю занепокоєння експертів, щодо того, що труба, якою транзитом іде російський газ, є серйозним фактором стримування російської агресії. Але не забуваймо, що це лише один із факторів. І говорити про прямий зв’язок між припинення транзиту і початком масштабного вторгнення – це перебільшення», – вважає безпековий аналітик.

Він радить Україні тим часом дбати про військові, політико-дипломатичні та інші засоби для попередження можливої російської агресії.

Про транзит газу Україною як запобіжник проти більшої російської агресії говорить і голова українського парламенту Дмитро Разумков.

В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що, на його думку, транспортування російського газу через територію України є запобіжником для розв’язання більш агресивних дій з боку Росії; це безпекова складова, яка випливає з бажання Росії якнайшвидше запустити газопровід «Північний потік-2» в обхід України.

«Якщо з’явиться «Північний потік-2», то це буде для них диверсифікація і це додаткові ризики для України. Тому Україна буде відстоювати свої інтереси», – наголосив голова Верховної Ради.

2. Втрата транзиту і доходів від нього

Чинна угода від 2020 року між українським «Нафтогазом» та російським «Газпромом» передбачає, що транзит російського газу українськими газогонами триватиме ще близько чотирьох років, і потім може бути продовжена ще на десятиліття.

Добудова «Північного потоку-2» означала б, що Росія може пустити майже весь свій експорт газу до ЄС в обхід України, попереджає енергетичний експерт Сергій Дяченко.

За розрахунками фахівців, для України це означатиме втрату доходів від транзиту (до трьох мільярдів доларів на рік, або 2% ВВП), а також необхідність екстрено перебудовувати українську газотранспортну систему для потреб реверсу.

«Якщо газогін добудують, то додаткові витрати і падіння ВВП відчує і українська економіка, і прості українці», – наголошує Сергій Дяченко.

Генеральний директор підприємства «Оператор ГТС України» (колишня частина «Нафтогазу», яка опікується українськими магістральними газопроводами – ред.) Сергій Макогон неодноразово називав економічні втрати, до яких призведе добудова російського газогону до Німеччини.

«Критично важливо не допустити закінчення будівництва «Північного потоку-2», оскільки це призведе до повної втрати транзиту вже з 2025 року. Для України це 2,5-3 мільярдів доларів щорічного доходу від транзиту», – попереджає посадовець.

Також він визнає, що таку саму загрозу несуть газогони, які обходять Україну з півдня, додає Макогон. Після пуску першої черги газогону «Турецький потік» (проходить по центральній частині Чорного моря – ред.) Україна майже повністю втратила доходи від транзиту газу до Туреччини, Сербії та Греції, уточнює керівник ГТС України.

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, зі свого боку, не виключає, що Україна може адаптуватися до втрати транзиту, за умови розумного врядування.

Припинення транзиту зменшує ВВП України приблизно на 3%
Володимир Дубовик

«Припинення транзиту зменшує ВВП України приблизно на 3%, і це є проблемою. Але маємо не забувати, що є й інші газогони в обхід України, які несуть таку саму загрозу, але про них чомусь значно менше говорять, – вважає експерт. – Німеччина запевняла, що вона обговорила з Росією свою умову: що транзит через Україну має залишатися. Побачимо, чи зможе Берлін наполягти на цьому, і чи послухають його в Кремлі. При цьому Україні треба готуватися до припинення транзиту».

Олексій Мельник попереджає: російський газ, який постачається до країн Європи – це передовсім геополітика, і мета таких проєктів – нарощування впливу, а не лише доходи.

«Як би не намагалися переконати всіх Німеччина і Росія що «Північний потік-2» є суто економічним проєктом, він давно вже вийшов за рамки економіки. Він має навіть не політичні, а геополітичні цілі. Росія завжди розглядала газ як геополітичний важіль», – говорить безпековий експерт про наміри Росії нарощувати свій вплив у Європі.

3. Розбрат між країнами Заходу

Російський газогін до Німеччини в обхід України є таким собі «клином» у євроатлантичну солідарність, вважає Михайло Гончар. Послаблюючи внутрішню єдність Заходу, він ставить під загрозу і підтримку ним України, яка протистоїть гібридній російській агресії, зауважує президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».

Головна мета Росії – не скільки добудувати, скільки показати «кузькіну мать» американцям та всім іншим
Михайло Гончар

«Зараз – це просто укладання грошей «Газпрому» на дно Балтики, – пояснює Гончар. – Чому ж Росія це продовжує? Її головна мета – не скільки добудувати, скільки показати «кузькіну мать» американцям та всім іншим.

Продовжуючи цей проєкт, Росія підтримує створений нею розкол у трансатлантичній солідарності між Америкою та Європою, а саме між США та Німеччиною».

Михайло Гончар припускає, що саме підтримання цього розколу нині стало завданням номер один для президента Росії Володимира Путіна.

Володимир Дубовик в цьому контексті згадує про майбутні вибори до німецького парламенту, фаворитами якого будуть «Зелені», які є противниками нових російських газогонів. Це може змінити співвідношення сил на європейській шахівниці, пояснює експерт.

Він наводить сценарії, ймовірні після перемоги «Зелених»:

  • США намагаються дотягти добудову «Північного потоку-2» до виборів, і в разі перемоги «Зелених» Німеччина може зупинити добудову газогону. Якщо це станеться не під тиском США, а з волі нових господарів Берліна, то взаємини двох великих гравців не постраждають, і при цьому газогін залишиться недобудованим.
  • «Зелені», прийшовши до влади в Німеччині, змінять свою позицію через вплив інших партнерів у майбутній коаліції та тиск німецького бізнесу.
  • Газогін зрештою добудують, але завершення робіт та запуск відтермінуються у часі, зокрема і через суди, які вже тривають.

«США хотіли б тягнути час і підтримувати Україну, оскільки добудова газогону стане геополітичною перемогою Росії. Але при цьому вони не хочуть дратувати європейських союзників, що дуже важливо для відновлення трансатлантичної єдності та взаємної довіри. У США шукали прийнятний варіант для всіх сторін, але не знайшли», – говорить Дубовик, маючи на увазі Україну, Німеччину та самі Сполучені Штати.

4. Загроза стабільному газопостачанню України

Україна не купує російського газу з листопада 2015 року. Для цього була переорієнтована робота прикордонної частини ГТС України, зокрема на кордоні зі Словаччиною. Завдяки цьому Україна купує газ в цілої низки європейських учасників оптового ринку, на якому російський газ становить близько третини. Таке співвідношення визнає навіть російський «Газпром».

При цьому частина експертів та посадовців вказують на те, що стабільний реверс газу з ЄС можливий саме завдяки його транзиту.

Між тим, Володимир Дубовик згадує про українсько-російські газові війни, коли Кремль на деякий час припиняв або зменшував транзит газу Україною, і українська сторона забезпечувала реверс всупереч планам Кремля.

Ще один аспект – вартість газу, який українська сторона закуповує для проходження опалювального сезону. За даними «Нафтогазу», кошти, отримані від транзиту значно більші за витрати на закачування газового запасу до сховищ на зиму.

5. Посилення впливу Росії

Михайло Гончар попереджає: варіант угоди щодо «Північного потоку-2» заради збереження американсько-німецьких відносин буде хибним кроком з боку адміністрації США та посилить вплив Росії на Європу.

«Білий дім від цього програє. Бо наслідком будуть не лише перемога президента Росії Володимира Путіна, а й потужна критика від республіканців та від експрезидента США Дональда Трампа, – пояснює Гончар. – На Потомаку тим часом синхронно, в чотири руки запрацювало російське і німецьке лобі. Але це ще не означає, що воно матиме успіх», – уточнює аналітик.

Німеччина та Франція наразі зацікавлені у газовій співпраці з Росією, і, враховуючи їхній вплив, ця позиція може переважити, припускає Володимир Дубовик. Але в підсумку це призводить до зростання російського впливу на них, попереджає він.

«Країнам Європи треба подумати над тим, що вони дедалі більше прив’язуються до Росії, й починати шукати альтернативу. Деякі її шукають, зокрема, враховуючи пропозиції скрапленого газу зі США. Однак про це треба міркувати країнам Євросоюзу. Поки що, як ми бачимо, німецька еліта виступає за російський газогін», – визнає експерт.

Директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця в розмові з Радіо Свобода припускає: найімовірнішим сценарієм є добудова газогону, оскільки Білий дім шукає компромісів з союзниками та опонентами, особливо на тлі зростання загрози з боку Китаю.

«Україні варто готуватися до песимістичного сценарію. Припускаю, що президент США Джозеф Байден здасть боротьбу проти «Північного потоку-2», за його першими рішеннями видно, що він в дусі неоліберальної ідеології Демократичної партії США буде шукати компроміси. І основним інструментом зовнішньої політики буде дипломатія та пошук компромісів, а не жорсткі дії та санкції», – прогнозує експерт.

Не лише загрози, а й можливості для України

Зрештою, те, що російський газогін добудують, не означає його запуску. Так, колишня заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль вважає, що попри бадьорі заяви Росії, газогін неможливо запустити без страхування, сертифікації та інших речей, які Росія зробити самостійно не здатна.

«Навіть якщо вони поклали трубу, то вони її не зможуть використати і запустити, бо немає сертифікації. І якщо немає сертифікації, то ніколи в житті німці не видадуть дозвіл на її експлуатацію», – пояснює Олена Зеркаль в одному зі своїх інтерв'ю. Наразі Росія залежить від транзитних потужностей України. Але і Україна, своєю чергою, залежить від доходів з транзиту російського газу. Відтак у перспективі припинення транзиту через Україну може навіть принести їй користь, вважає Володимир Дубовик:

«Це дасть змогу Україні зіскочити з «газової голки» в частині російського транзиту. Я схильний погодитися з частиною експертів, що в перспективі це буде позитивом для України», – говорить експерт.

Олексій Мельник, зі свого боку, закликає дочекатися розвитку подій. На його думку, ті кілька відсотків, які залишилися для добудови газогону є найбільш критичними, і не виключено, що проєкт зможуть зупинити в останній момент.

Він додає, що Україна не уповні використовує свій потенціал для збільшення видобутку природного газу. Крім того, зауважує він, у світі спостерігається довгострокова тенденція до зменшення споживання вуглеводнів та до заміни викопного палива альтернативними джерелами енергії.

Всі ці моменти робитимуть геополітичний газовий вплив Росії рік від року меншим, попри побудовані обхідні газогони, пояснює Мельник.

Крім того, Енергетична стратегія України передбачає, що держава нарощуватиме власний видобуток природного газу і зменшуватиме його споживання, відтак вона вже не потребуватиме експорту газу з ЄС (який частково купує його в Росії), а експортуватиме його сама, використовуючи для цього потужності своєї газотранспортної системи та підземні сховища газу.

Тим часом, з травня по липень у світі відбулася низка подій, які можуть завдати помітного удару по російському обхідному газовому маршруту.

  • 24 травня президент Володимир Зеленський зустрівся зі співголовою німецької партії «Союз 90/Зелені» Робертом Габеком. За повідомленням Офісу президента, серед інших на порядку денному зустрічі була тема російського газопроводу «Північний потік-2». Німецькі «Зелені» є ймовірним фаворитом наступних виборів до Бундестагу 26 вересня, і, за більшістю прогнозів, будуть основою нової коаліції. Ця політсила є послідовною противницею добудови «Північного потоку-2».
  • Після цього, демонструючи свою позицію, німецькі «Зелені» винесли на розгляд проєкт резолюції про зміну політичного курсу щодо Росії. Документ, крім іншого, передбачає відмову від підтримки спорудження газопроводу «Північний потік-2». Однак нижня палата парламенту Німеччини 10 червня відхилила цей документ.
  • 12 липня федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що Україна залишиться транзитною країною, навіть якщо буде завершене будівництво «Північного Потоку-2». Про це вона сказала на брифінгу після зустрічі з Зеленським.

«Ми хочемо досягти того, щоб залишився транзит газу через Україну. У майбутньому для нас Україна є і залишається транзитною країною для газу, навіть у тому випадку, якщо буде завершене будівництво «Північного Потоку-2». З українського боку тут є великі побоювання. Ми серйозно сприймаємо ці побоювання. Ми цю тему... і надалі будемо обговорювати», – сказала вона.

Зеленський на це відповів, що запуск «Північного Потоку-2» «мило ховається під маскою економічного проєкту», а насправді несе потенційну загрозу безпеці у всьому регіоні. Зайвим свідченням цього є концентрація російських військ на нашому державному кордоні, вважає президент України.

  • Раніше німецькі «Зелені», реагуючи на безпекову ситуацію в регіоні, пообіцяли в розмові з Володимиром Зеленським надати Україні оборонне летальне озброєння в разі своєї перемоги на виборах.
  • 15 липня Суд Євросоюзу відхилив апеляцію Німеччини і підтримав вимогу Польщі обмежити на 50 відсотків потужність газопроводу Opal – продовження «Північного потоку» по Німеччині до кордону з Чехією.

Суд на підставі принципу енергетичної солідарності вирішив, що судова ухвала від вересня 2019 року за позовом Варшави було обґрунтованою.

У «Північного потоку» наразі є два сухопутних продовження по Німеччині – Nel у Нідерланди і Opal у Чехію. Opal підпорядковується третьому енергопакету ЄС, згідно з яким російський «Газпром» може претендувати тільки на половину потужності газопроводу.

Україні можуть компенсувати збитки

У Німеччині обговорюють, яким чином можна буде відшкодувати Україні фінансові втрати, яких вона зазнає внаслідок запуску російського газогону «Північний потік-2», повідомив державний секретар США Ентоні Блінкен на слуханні в комітеті з закордонних відносин Палати представників.

Він дав знати, що такий крок Німеччини став однією з причин винятку, який США надали з санкційного режиму зареєстрованій у Німеччині компанії, яка на 100 відсотків належить російському «Газпромові» і будує газопровід, і її керівникові.

«Ми активно співпрацюємо (з Берліном – ред.), щоб з’ясувати, що можна і варто, і, я вважаю, необхідно зробити, щоб … гарантувати, що плата за транзит, яку Україна може в певний момент у майбутньому втратити внаслідок цього газопроводу, … була відшкодована», – сказав Блінкен.

Він не уточнив, який вигляд може мати це відшкодування. Раніше лунали припущення, що Німеччина могла б інвестувати в альтернативну енергетику в Україні.

Низка західних експертів вважає, що потрібна не лише компенсація збитків як така, а залучення інвестицій до України та створення запобіжників від російської агресії.

«Північний потік-2» (Nord Stream 2) – це друга черга російсько-німецького газогону, яку прокладають дном Балтійського моря. Він має загальну довжину 1234 кілометри. В разі добудови ця система газогонів зможе експортувати з Росії до ЄС до 110 мільярдів кубометрів газу на рік, що дає змогу повністю припинити транзит блакитного палива через Україну.

За розрахунками експертів, для України це означатиме втрату доходів від транзиту (близько трьох мільярдів доларів на рік, або понад 2% ВВП), а також необхідність екстренно перебудовувати українську газотранспортну систему для потреб реверсу.

Вартість будівництва «Північного потоку-2» – близько 10 мільярдів євро, і первинно половину коштів для цього планували надати європейські інвестори, половину – Росія. Однак тривалі американські санкції змінили ці плани.

4 червня президент Росії Володимир Путін заявив, що всі труби першої гілки газогону «Північний потік-2» укладені, та що після зварювальних робіт (розрахованих приблизно на 10 днів) є можливість постачати цією гілкою газ. Однак, за словами російського керівника держави, далі все залежатиме від німецького регулятора.

В Україні, Польщі, США та ще в низці країн ЄС його вважають геополітичним, а не економічним проєктом, оскільки навіть наявні газогони між Росією та ЄС завантажені газом не більше ніж наполовину.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG