Після перезапуску реформи Вищої кваліфікаційної комісії суддів Верховна Рада перезапустила і реформу Вищої ради правосуддя.
Що це означає? Чи справді судова система зможе після цього оновитися і більш ефективно запрацювати?
Вища рада правосуддя – орган від якого залежить обличчя українського суддівського корпусу.
Саме вона:
- затверджує на посади рекомендовані ВККС кандидатури суддів;
- розглядає дисциплінарні справи щодо них;
- ухвалює рішення про звільнення суддів;
- надає згоду на їхнє затримання чи утримання під вартою.
Однак, донині ВРП не давала бажаного ефекту як через непрозорість ухвалюваних нею рішень, так і через недоброчесність самих її членів.
За час свого існування Вища рада правосуддя запам'яталась, зокрема, тим, що:
- покривала суддів ОАСК, підозрюваних у вчиненні злочинів;
- незаконно призначала суддів на посади;
- відправляла суддів в почесну відставку замість звільнення за порушення;
- залишила на посадах суддів Майдану;
- заблокувала судову реформу;
- тиснула на незалежних суддів.
До доброчесності самих членів ВРП теж були питання. Наприклад, до її складу:
- увійшла суддя, що в минулому підтверджувала законність «Харківських угод»;
- низка кандидатів була призначена з політичних мотивів або з порушенням закону.
«Нинішня ВРП – це закритий клуб судових баронів, який замість того, щоб очищати судову систему, навпаки, відбирає найгірших з гірших для того, щоб вони залишалися в цій системі», – так характеризує діяльність чинної Вищої ради правосуддя колишній виконавчий директор Transparency International Україна, а нині народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
Щоб змінити це він та ще 258 народних депутатів 14 липня проголосували за реформу ВРП.
Що передбачає ухвалений законопроєкт?
Ті, хто підтримав законопроєкт, наголошують: йдеться не лише про відновлення довіри до Вищої ради правосуддя, а й про відновлення довіри до всієї судової системи в цілому.
Доброчесна Вища рада правосуддя є квінтесенцією всієї судової реформиФедір Веніславський
«Ефективна і доброчесна Вища рада правосуддя є квінтесенцією всієї судової реформи: як тільки буде довіра до ВРП і вона буде забезпечувати ефективне та неупереджене притягнення суддів, які виносять неправосудні рішення, до відповідальності, то одразу довіра до судової влади суттєво зросте, оскільки самі судді будуть дивитись на сумний досвід своїх колег, яких буде притягнено до відповідальності, і вже думатимуть, чи варто якісь рішення, які йдуть всупереч вимогам закону, ухвалювати», – так пояснює важливість ухваленого рішення член Комісії з питань правової реформи при президентові України, член фракції «Слуга народу» Федір Веніславський.
Підтриманий депутатами законопроєкт, серед іншого, передбачає створення нового органу – Етичної ради за участі міжнародних експертів. Саме вона і буде проводити перевірку членів ВРП на доброчесність.
Якщо Етична рада винесе негативний висновок щодо когось із них, таку людину автоматично відсторонять від посади, поки її повноваження не підтвердять ті, хто її призначав до Вищої ради правосуддя (тобто з’їзд суддів, адвокатів, прокурорів і юридичних вишів, президент чи парламент).
Якщо відповідний з’їзд більшістю голосів не підтвердить повноваження, такий член ВРП остаточно буде звільнений з Вищої ради правосуддя.
Депутати врахували заклики громадських організацій та створили справді дієву модель очищення Вищої ради правосуддяМихайло Жернаков
«Народні депутати врахували заклики громадських організацій та створили справді дієву модель очищення Вищої ради правосуддя. Очікуємо, що президент не забариться із підписанням проєкту і ми встигнемо очистити Вищу раду правосуддя, яка зараз є головним стопором судової реформи», – так оцінює ухвалений Радою законопроєкт голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
А голова організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін наголошує, що тепер: «Україна вперше за двадцять років отримає реальний шанс на очищення судів».
Чому не всі задоволені?
Тим часом, у «Батьківщині» та «Опозиційній платформі – За життя» вважають запропонований законопроєктом механізм реформи ВРП неконституційним.
Вони і подали переважну більшість з понад семи сотень правок, які Рада вимушена була розглядати два пленарних дні.
Рішення повинні ухвалювати і стосовно блокування, і стосовно недопуску тільки виключно українські органиСергій Соболєв
«Ми наполягаємо: будь ласка – будь-які експерти (закордонні, українські), але рішення повинні ухвалювати і стосовно блокування, і стосовно недопуску тільки виключно українські органи. А експерти повинні працювати як експерти. Вони можуть це робити через відповідні подання, через відповідний аналіз», – так пояснює позицію «Батьківщини» її член Сергій Соболєв.
«Реформи в Україні, повинні проводити громадяни України, оскільки статтею 1 Конституції визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Таким чином, на нашій землі ми повинні самі врегульовувати питання правосуддя, а не через незрозумілих не то партнерів, не то донорів», – говорить вже представник фракції «Опозиційна платформа – За життя» Григорій Мамка.
При цьому у «Батьківщині» та ОПЗЖ не виключають можливості звернення до Конституційного суду з приводу цього законопроєкту у разі, якщо він набуде чинності і стане законом.
