Остаточно вирішитися питання із придбанням британського криголаму «James Clark Ross» для потреб українських антарктичних експедицій та досліджень ними Світового океану мало би 14 липня, зазначив у розмові з Радіо Свобода директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. «Ціна питання» – п’ять мільйонів доларів.
Вирішення питання про придбання Україною криголаму нині в руках бюджетного комітету парламенту, вважає Євген Дикий.
«14 липня заплановано засідання бюджетного комітету Верховної Ради. Якщо народні депутати-члени комітету схвалять розпорядження Уряду про виділення коштів, далі є про що говорити. Якщо ж відмовляться погодити розпорядження Кабміну, грошей не буде, а британці чекати далі не стануть. З їхньої точки зору, вся ця історія вже достатньо тягнеться», – сказав директор Національного антарктичного наукового центру.
«Ціна питання» про наявність у України власного криголаму – близько п’яти мільйонів доларів США. Розпорядження про перерозподіл деяких видатків держбюджету, передбачених міністерством освіти України на 2021 рік, було схвалено Кабінетом міністрів тиждень тому – 7 липня.
Як наголошують у Національному антарктичному науковому центрі, «йдеться про спеціалізоване океанографічне судно, яке відкриває для нашої науки принципово нові можливості – роботу у відкритому океані».
Нині криголам «James Clark Ross» входить до складу флоту Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey (BAS) – ред.). Його було спущено на воду в 1990 році, з того часу судно здійснило чимало експедицій.
Також у Національному антарктичному науковому центрі пояснюють, що «британська антарктична служба продає судно не через його непридатність». «До ладу став їхній новий флагман «Сір Девід Атенборо» (судно Sir David Attenborough було передано BAS торік восени та, як очікується, у 2021 році розпочне наукові експедиції – ред.), набагато дорожчий в експлуатації. Тож утримувати обидва судна разом визнано нерентабельним», йдеться в повідомленні НАНЦ.
У розмові з Радіо Свобода директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий згадує, що 2019-го року українські науковці-полярники вже спробували придбати той самий «James Clark Ross»:
– Спроба була невдалою одночасно з двох сторін. І це нас (Україну) репутаційно врятувало. Вже підписане тодішнім прем’єром Олексієм Гончаруком розпорядження Кабміну не схвалив бюджетний комітет. Але у той самий час Велика Британія опинилась у ситуації, що їм зайвий рік треба було судно експлуатувати.
Спроба №2 бере відлік від 6 лютого цьогоріч. У той день президент Володимир Зеленський поспілкувався через Інтернет із членами експедиції на станції «Академік Вернадський». Євген Дикий розповідає:
Президент спитав у полярників, що повинна зробити держава, щоб їхня робота стала ефективнішою? Члени експедиції в один голос відповіли: потрібно мати власне судно
– Ми визначали 25-річчя української наукової станції. Президент спитав у полярників, що повинна зробити держава, щоб їхня робота стала ефективнішою? Члени експедиції в один голос відповіли: потрібно мати власне судно. Після сеансу зв’язку зі станцією президент дав доручення уряду опрацювати питання придбання у Великої Британії цього криголаму.
Далі йшла кропітка робота – і з боку нашого Центру, і з боку Міністерства освіти та науки. Чимало зусиль доклало також Посольство України в Лондоні й особисто пан посол Вадим Пристайко. Ніні залишився один, але принциповий крок – погодження від бюджетного комітету українського парламенту.
Що кажуть досвідчені полярники?
«James Clark Ross» – чудове наукове судно. Україна поки не здатна таке побудувати, тому прекрасно, коли отримаємо його. Хвилююсь, щоб воно не повторило долю науково-дослідних суден (і не тільки льодового класу!), що колись Україна мала, але втратила», – прокоментував Радіо Свобода Ігор Неверовський. В науковому багажі заступника директора Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів – три морські експедиції на судні «Ернст Кренкель» і чотири зимівлі на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Кажучи про необхідність доглядати за суднами, науковець згадав про «Володимира Паршина» – останнє судно, що в 1989 році Фінляндія побудувала для колишнього СРСР. Судна такого типу використовувались для наукових досліджень у внутрішніх морях, у тому числі Україною в Чорному морі:
– Восстанє в серйозний міжнародний науковий рейс «Паршин» виходив у 2005 році. З того часу судно «бомжує» між морськими портами «Південний» та «Чорноморськ» (колишній Іллічівський. Обидва порти розташовані в Одеській області – ред.). Його пробували відремонтувати. Коли гроші закінчились, ініціатива стала на «стоп».
Щодо втрачених суден льодового класу, то останній рейс українського науково-дослідного «Ернста Кренкеля» датовано ще початком 2000-х. Свого часу судно ходило з порту Одеси аж до берегів Антарктиди, де на острові Галіндез з 1996 року працює українська антарктична станція «Академік Вернадський» (колишня британська наукова станція «Фарадей» – ред.) Перші дві морські українські антарктичні експедиції в 1997-1998 роках діставалися станції «Академік Вернадський» саме цим судном. Як згадують полярники, дорога від Одеси до кінцевої точки тривала півтора-два місяці, під час маршруту виконувалися полігонні роботи – океанографічні, гідробіологічні, метеорологічні, геологічні, геофізичні.
Потім, як висловився Ігор Неверовський, «Кренкеля» «пустили на голки». «Україна втратила весь науковий флот, – каже науковець. – Разом з «Кренкелем» Одеса колись мала шість суден льодового класу для роботи в океані. Все пішло на металобрухт... До слова, колишній науковий причал у порту «Південний», де стояли дослідницькі судна, нещодавно було передано Військово-морським силам України, там базуються патрульні катери типу Island».
Де тепер розміститься науковий причал для криголама? Чи завантажать судно роботою, крім одного рейсу на рік з України до Антарктики з експедицією полярників на борту? Чи знайдуть для криголама кваліфікований екіпаж? Чи забезпечать команду моряків гідними заробітними платами?
На думку досвідченого полярника Ігоря Неверовського, відповіді на ці питання потрібно отримати якнайшвидше.
А як щодо наукового обладнання?
Україна покупає криголам «James Clark Ross» як платформу чи вже з встановленним науковим обладнанням? Євген Дикий дав відповідь Радіо Свобода:
– Принцип такий: все, що інтегровано в судно (зокрема, дуже дорогі ехолоти, тралові лебідки), іде до нас у комплекті з судном. А от техніка, яку, образно кажучи, «ставлять на стіл» – комп’ютери, мікроскопи, дрібні прилади, що не інтегровані в судно, британці переносять на свій новий флагманський криголам. Тобто це ми будемо докуповувати самі.
– У разі погодження бюджетним комітетом виділення коштів, коли на криголам можна чекати в Україні?
– Після виконання необхідних тендерних процедур та інших документальних формальностей, переказу коштів, хотілося би забрати «James Clark Ross» в перших числах серпня. З тим, щоб до Дня Незалежності України він був у нас. Не встигнемо до 24 серпня – теж не трагедія. Ключове, щоб у листопаді – перших числах грудня могли вийти на ньому в перший рейс в Антарктику.