Доступність посилання

ТОП новини

Переговори один на один: чи відбудеться зустріч Зеленського та Путіна?


Володимир Зеленський і Володимир Путін під час зустрічі лідерів у «нормандському форматі», Париж, 9 грудня 2019 року
Володимир Зеленський і Володимир Путін під час зустрічі лідерів у «нормандському форматі», Париж, 9 грудня 2019 року

Володимир Зеленський вважає, що найбільш відчутних результатів у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі можна досягти під час зустрічей лідерів у «нормандському форматі». Але вже пройшло понад півтора року з моменту останнього саміту, а новий організувати не вдається. На цьому тлі президент України запропонував альтернативу: готовий зустрітися з кожним із четвірки окремо. Ключовою в такому разі, звичайно ж, буде згода Володимира Путіна, і, за словами Зеленського, відповідна підготовча робота вже ведеться. Чи відбудеться зустріч президентів України і Росії? Чому Зеленський домагається розмови тет-а-тет і які ризики приховує такий формат переговорів?

Ідею зустрітися особисто з кожним лідером з «нормандської четвірки», замість повноцінного саміту, Володимир Зеленський озвучив у березні. З того моменту президент України почав поступово втілювати свій план. Уже в квітні він побував в Парижі, де провів переговори з Емманюелем Макроном. На 12 липня запланована зустріч із Анґелою Меркель у Берліні. Робота для організації зустрічі з Володимиром Путіним також уже почалася.

«Я вже дав задачу керівникові Офісу президента Андрію Єрмаку, щоб він з’єднувався з адміністрацією президента Путіна і щоб вони знайшли порозуміння, терміни і місце чи місто, де ми можемо зустрітись», – повідомив Володимир Зеленський іще наприкінці квітня.

Володимир Зеленський і Володимир Путін під час зустрічі лідерів у «нормандському форматі», Париж, 9 грудня 2019 року
Володимир Зеленський і Володимир Путін під час зустрічі лідерів у «нормандському форматі», Париж, 9 грудня 2019 року

Спершу український президент запропонував Путіну зустрітися на Донбасі. Потім пролунав варіант із Ватиканом. Як можливі місця в пресі також виринали Єрусалим і Відень.

Але, на думку, українських експертів, місце проведення двосторонніх переговорів – далеко не головне, що повинно турбувати Зеленського.

«Усі переговори з принципових питань з росіянами до 2014 року закінчувались дипломатичною, економічною поразкою України. Росіяни завжди через свої шантажистські здібності, через корупційну складову завжди перегравала українців. І, об’єктивно кажучи, Україна з точки зору реальної політики є слабшою стороною. І коли веде переговори сильніша і слабша сторона, то очевидно, хто буде змушений іти на більші поступки. Погоджуватись на двосторонній діалог із позиції слабшої сторони і розраховувати на справедливий мир – це верх наївності», – зазначає заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

Водночас відсутність двох інших учасників «нормандського» формату – лідерів Німеччини і Франції – тільки посилює ризики.

«Присутність лідерів інших держав убезпечує від того, що прозвучать якісь обіцянки, чи, скажімо, будуть домовленості і потім хтось візьме назад своє слово. Тобто вони виступають свідками, посередниками, гарантами цих домовленостей», – каже директор Інституту світової політики Євген Магда.

Володимир Путін, у свою чергу, підтвердив – готовий зустрічатися з українським президентом. Щоправда, за однієї умови – тема Донбасу порушуватись не буде. У Кремлі продовжують наполягати, що обговорювати врегулювання конфлікту Україна повинна безпосередньо з ватажками угруповань «ЛДНР».

Ватажки угруповань «ЛНР» і «ДНР» Леонід Пасічник (ліворуч) і Денис Пушилін під час форуму «Русский Донбасс» в окупованому Донецьку, 28 січня 2021 року
Ватажки угруповань «ЛНР» і «ДНР» Леонід Пасічник (ліворуч) і Денис Пушилін під час форуму «Русский Донбасс» в окупованому Донецьку, 28 січня 2021 року

«Ми маємо зрозуміти: яка мета? Я вам скажу, яка мета – дестабілізація ситуації. Тому що будь-які перемови на рівні Зеленський-Пушилін – це дестабілізація ситуації тут у Києві. Очевидно, що нова дестабілізація може дозволити захопити якісь нові території. Врешті-решт, може бути ідея так званого відновлення територіальної цілісності «республік» («республіками» називають себе і захоплені наразі ними частини Донецької і Луганської областей незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що діють як елементи російських гібридних сил і визнані в Україні терористичними; вони також претендують на всі території цих областей – ред.) – якщо не якусь там «Новоросію» створювати, то, принаймні, всю Донецьку і Луганську область окупувати», – коментує політичний оглядач Віталій Портников.

Через те, що стороною конфлікту на Донбасі є Росія, а не угруповання «ДНР» і «ЛНР», президент Зеленський уже неодноразово заявляв: переговори з бойовиками неприпустимі. На цьому тлі на початку липня в Кремлі повідомили, що ніякої підготовки до зустрічі з президентом України не ведуть.

«Йому треба максимально послабити Україну, максимально послабити українську владу і, в тому числі, Зеленського. Путін вважає, що зустріч із ним дасть Зеленському якісь додаткові козирі і зміцнить його владу. А це Путіну зовсім не потрібно. Йому потрібен максимально слабкий президент. І тому він буде, навпаки, намагатися всіляко дестабілізувати ситуацію в Україні і демонструвати українцям, що Зеленський обіцяв мир, але миру з Росією не буде, поки Зеленський при владі, тим самим підриваючи його позиції», – вважає російський політолог Ігор Ейдман.

Єдина особиста зустріч президентів Зеленського і Путіна відбулася в грудні 2019 року в рамках «нормандського» формату в Парижі. Але жодну з досягнутих тоді домовленостей, як підкреслюють в українському МЗС, Кремль повністю так і не виконав. Серед іншого, не було нового розведення військ, відкриття пунктів пропуску або обміну полоненими за формулою «всіх на всіх». Повернути на підконтрольну Києву територію за цей час вдалося трохи менше від сотні осіб.

Обмін полоненими між Україною та угрупованнями «ЛДНР» на території КПВВ «Майорськ», 16 квітня 2020 року
Обмін полоненими між Україною та угрупованнями «ЛДНР» на території КПВВ «Майорськ», 16 квітня 2020 року

«Під приводом цього «нормандського формату» Путін намагався реалізувати свою стратегію фактично протягування на територію України двох цих анклавів, по суті, окупованих Росією, що, звичайно, ж знищить українську державність, тому що країна, яка не контролює свої кордони, – не може бути суверенною. Але в українського керівництва вистачило розуму не реалізовувати до кінця ці плани», – вважає Ейдман.

«Тоді українські переговорники, наскільки я знаю, не говорили рішучого «ні» на певні пропозиції і заяви тодішнього куратора українського напрямку в адміністрації президента Росії пана Суркова (тодішнього радника Путіна Владислава Суркова – ред.). І Сурков доповідав Путіну, що треба зустрічатися – Зеленський приїде і, умовно кажучи, стане на коліна. Можливо, не все прийме, але капітуляція буде. В Парижі нічого цього не відбулось, і я б сказав, що після Парижу російсько-українські стосунки на вищому рівні є закінченими. Те, що ми бачимо, – це просто агонія», – додає Віталій Портников.

Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту»: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін, Париж, 9 грудня 2019 року
Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту»: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін, Париж, 9 грудня 2019 року

Якщо шансів на зустріч залишається вкрай мало, чому Зеленський знову і знову повертається до цієї теми? На думку експертів, метою таких заяв може бути не російський президент, а українські виборці.

«У Володимира Зеленського немає іншого вибору, як демонструвати своє прагнення домогтися миру, адже, серед іншого, він дорікав Порошенку (п’ятому президентові Петру Порошенкові – ред.), що той «заробляє на війні», а він, відповідно, «спроможний добитися миру». І вже два роки він президент, а ніяких суттєвих зрушень немає. І тому виникає питання – що ж заважає? Ця зустріч, навіть якщо це буде зустріч із нульовою сумою, буде для Зеленського політичним виправданням перед своїми виборцями», – пояснює Євген Магда.

Тим часом майже до нуля зведено одне з головних досягнень Зеленського на Донбасі – перемир’я. Про припинення вогню учасники ТКГ домовилися наприкінці липня 2020 року, після чого кількість обстрілів із боку бойовиків на передовій скоротилася в багато разів. Але вже з грудня відчутне зростання порушень знову відновилось. Кількість обстрілів збільшувалася кілька наступних місяців і навесні 2021 року практично повернулась до торішніх показників.

Кількість обстрілів із боку бойовиків на Донбасі в період із березня 2020-го по червень 2021 років, за підрахунками видання «Новинарня»
Кількість обстрілів із боку бойовиків на Донбасі в період із березня 2020-го по червень 2021 років, за підрахунками видання «Новинарня»

«Міномети почали працювати з вересня минулого року. 120-міліметрові міномети почали проявлятись у жовтні-листопаді. А зараз міномети 82–120 міліметрів стали просто нормою. У нас найгучніший місяць по артилерії був травень. Саме в травні вони вісім разів застосовували «Рапіру», 122-й і 152-й калібри», – розповідає менеджер по роботі з військовими Фонду «Повернись живим» Андрій Римарук.

Згідно з домовленостями останнього саміту «нормандської четвірки», наступна зустріч лідерів мала б відбутися через чотири місяці, тобто ще навесні 2020 року.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.
  • Зображення 16x9

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив в редакцію за тиждень по початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції гідності займався до весни 2014 року. Згодом окупація Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі. Був мобілізований до Збройних сил України у серпні 2022 року.

XS
SM
MD
LG