Україна на 30-у річницю Незалежності очікує візиту Вселенського патріарха Варфоломія. Захід готують майже рік. Релігійного лідера запросили президент та прем’є-міністр. Проти візиту активно виступають представники Московського патріархату. Чого вони хочуть досягти, яка їхня мета і чому їхні вимоги не зовсім законні?

Запрошення

Президент України Володимир Зеленський, на відміну від свого попередника Петра Порошенка, на початку своєї каденції не демонстрував великої зацікавленості релігійними питаннями. І це цілком зрозуміло, адже його рейтинг перевищував сукупний рейтинг усіх українських церков. Але з часом Зеленський був просто змушений брати до уваги релігійний чинник.

Багато хто вважав, що завдяки лобіюванню Сергія Трофімова (ексзаступник голови Офісу президента, близький до митрополита Онуфрія) політика Зеленського буде прихильною до Московського патріархату. Тому для багатьох оглядачів було дивом запрошення президентом патріарха Варфоломія відвідати Україну, оголошене 16 жовтня минулого року.

Через два з половиною місяці, 1 грудня, запрошення патріарху також передав і прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За два тижні, з нагоди річниці Об’єднавчого собору, на якому було створено Православну церкву України (ПЦУ), Варфоломія запросив також і митрополит Епіфаній.

Вже на весні, на зустрічі з українською парламентською делегацією на Фанарі, Варфоломій підтвердив намір завітати до України. Наприкінці червня вже цього року до патріарха Варфоломія також завітав п’ятий президент Петро Порошенко.

Реакція Московського патріархату

Сама зустріч експрезидента з главою Вселенського патріархату та реакція на майбутній приїзд і змусили мене почати аналізувати поведінку УПЦ (МП).

У середовищі Московського патріархату почали з’являтися коментарі про те, що від візиту більше виграє не Зеленський, а Порошенко. І, мовляв, теперішній президент не зможе перехопити ініціативу в релігійному питанні у президента попереднього. Російські ЗМІ взагалі подали зустріч Порошенка з Варфоломієм як «Зеленському вказали на реального господаря України».

За цим всім стоїть стратегічне намагання зіштовхнути лобами Порошенка з Зеленським. І через ось такі коментарі дискредитувати Вселенського патріарха в очах нинішнього президента України.

В УПЦ (Московського патріархату) не приховують, що розчаровані тим, що їм не вдалося перетягнути Зеленського – через того ж Трофімова – на свій бік. Тому вони намагаються в такий опосередкований спосіб відвернути від президента Варфоломія, граючи на несприйнятті Зеленським Порошенка. Це, можна сказати, стратегічна мета Московського патріархату в Україні.

Загалом у Московському патріархаті почали протестувати проти цьогорічного візиту одразу після запрошення, ще до того, як Варфоломій підтвердив участь. Просто по датах: 16 жовтня Зеленський запрошує Варфоломія до України, а вже 18 жовтня керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Антоній (Паканич) категорично заявляє, що його церква проти візиту Варфоломія та лякає усіх глобальним релігійним протистоянням. Подібні заяви регулярно повторюються.

Це нагадує заяви тієї ж самої Московської патріархії 20-річної давнини, коли РПЦ протестувала проти візиту папи Римського Івана Павла ІІ до України. Як тоді, так і тепер, Московський патріархат позиціонує себе релігійним монополістом, з яким всі мають рахуватися і узгоджувати свої дії. Хоча єдиним суб’єктом, з ким мають узгоджувати свою релігійну діяльність іноземні духовні лідери – є держава Україна.

Більше того, ні зараз, ні 20 років тому, іноземні духовні лідери не їдуть на запрошення УПЦ (МП) та не збираються проводити спільні релігійні дії з нею. А отже усі ці протести і заяви є нічим іншим, як втручанням у діяльність інших релігійних організацій.

У випадку з візитом папи Римського – греко- та римо-католиків, у випадку з приїздом патріарха Варфоломія – запрошуючої сторони, тобто ПЦУ. До речі, таке втручання прямо заборонено Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (ст. 5).

Ну навіть логічно подумати, а яке ваше діло, хто до кого їде, якщо вас це не стосується? Ну, це якби голова, скажімо, Черкаської ОДА обурювався і протестував, що президент чи прем’єр приїздять з офіційним візитом, до прикладу, до сусідньої Полтавської ОДА. Це нонсенс! Але саме таким нонсеном є протести УПЦ (МП) проти візиту патріарха Варфоломія, який не до них їде.

Причини

За банальними причинами релігійної конкуренції, бажанням позиціонуватися монополістом і головним суб’єктом, з яким усі мають узгоджувати свою діяльність, Московський патріархат приховує глибшу причину – прямо скажемо – несвідомого страху від таких візитів.

Коли до України приїздить папа чи патріарх то це свідчить, що Україна поліконфесійна країна, а не вотчина Московської патріархії. Це руйнує міф про канонічну територію РПЦ. Бо виходить, що тут є і греко-католики, і римо-католики. З якими теж треба рахуватися.

А у випадку з ПЦУ, то й взагалі виходить, що Варфоломій приїздить на запрошення очільника автокефальної церкви. На міжцерковному дипломатичному рівні це визнання України територією ПЦУ.

А отже Московський патріархат тут у гостях. Вони більше не володарі, а лише другорядні православні єпископи, з якими навіть не зустрічатиметься перший за честю православний ієрарх. Це для них страшенна образа. Увесь час вони жили, самостверджуючись своїм статусом, аж раптом все обернулося навпаки. І вчорашні невизнані стали визнані, а «канонічні» – неканонічними.

Підготовка

Звичайно, що попри потужну інформаційну кампанію щодо протидії візиту, УПЦ (МП) активно готується до акцій тут на місці.

Вже обговорюють ідею хресної ходи на день Незалежності, щоби привернути увагу і продемонструвати власну міць. У Московському патріархаті, схоже, непогано навчилися освоювати кошти на привезення з регіонів вірян для столичної прощі.

Враховуючи, що це буде державний вихідний, до того ж багато людей захочуть потрапити на парад, тож охочих безкоштовно приїхати з провінції до столиці буде чимало.

Також варто очікувати посилення інформаційних кампаній на теми так «званих переслідувань», «гонінь» та «захоплень храмів». І тут вже треба самій ПЦУ подумати над тим, яку вони можуть підготувати гідну відповідь інформаційним матеріалам своїх опонентів.

Дмитро Горєвой – релігієзнавець

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода