Президент Росії Володимир Путін дав розширене інтерв’ю про Україну. Воно вийшло на держканалі в програмі, яка має назву «Москва. Кремль. Путін». Путін говорить про те, що Україну створили більшовики, що країною крокують неонацисти, і акцентує увагу на бажанні влади України вступити в НАТО. Російський політолог Микола Петров розповів у коментарі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про те, чому Путін напередодні саміту з президентом США Джо Байденом публічно критикує НАТО і політику України.
– Як ви оцінюєте це інтерв’ю?
– Мені здається, що всі заяви Путіна останніх днів так чи інакше мають адресатом Байдена і націлені на те, щоб окреслити позицію Росії, те, що вона готова, і те, що вона не готова обговорювати перед самітом, який буде вже наступного тижня.
Завдання, яке ставить перед собою Путін – максимально публічно окреслити позиції Росії
– Там основні меседжі: «російськомовних в Україні дискримінують», «Україну створили більшовики», «неонацисти крокують містами України», «якщо Україна стане членом НАТО, ракети з Харкова або Дніпра швидко долетять до Росії» тощо. Досить агресивні. Цими висловлюваннями він якісь меседжі надсилає Байдену?
– Я думаю, що загальна ідея полягає в тому, щоб продемонструвати, що та підтримка, яку Сполучені Штати надають, безумовно, Україні, може бути відкоригована. І що у Росії є свої підстави турбуватися з приводу того, що в Україні відбувається, і в першу чергу стосовно росіян.
– А як, на вашу думку, Білий дім повинен відреагувати на це? Якось скорегувати свою переговорну позицію, почувши таке, або? Чого від них очікує Путін, даючи таке інтерв’ю?
– Ви знаєте, мені здається, що, по-перше, є якісь комунікації, і те, що буде відбуватися на зустрічі, так чи інакше обговорюється помічниками і Путіна, і Байдена. Тому те, що ми бачимо, цілком може бути реакцією на якісь конкретні сюжети, які при цьому виникали. І завдання, яке ставить перед собою Путін, мені здається, – максимально публічно окреслити позиції Росії, ті тривоги, які вона законно чи незаконно може відчувати, з тим, щоб провести зустріч з Байденом в форматі, який Путін колись уже пропонував, а саме: в максимально публічному форматі. Тобто ідея, мені здається, полягає не в тому, щоб донести до президента Байдена якісь речі, а швидше в тому, щоб створити певне соціально-психологічне тло і підготувати громадську думку.
– Пропонував – це ви маєте на увазі, коли він сказав: «Давайте зустрічатися в прямому ефірі і дискутувати»?
– Так, я маю на увазі прямий ефір, звичайно.
Для Кремля дуже важливий сам факт цієї зустрічі і демонстрація рівня Росії як держави
– Як має бути сформовано громадську думку і, головне, навіщо це Путіну? Яка ж різниця, що будуть думати про цю зустріч?
– Я думаю, що ніяких особливих ілюзій ні в американської, ні у російської сторін з приводу результатів зустрічі немає. Для Кремля дуже важливий сам факт цієї зустрічі і демонстрація рівня Росії як держави, яка може на рівних говорити зі Сполученими Штатами. А все інше – це вже піар. І те, що ми бачимо, це один з елементів цього піару.
– Білий дім вже в своєму комюніке окреслив теми для розмови Байдена і Путіна: це контроль над озброєннями, кліматичні зміни, військова агресія Росії проти України, діяльність російських хакерів і переслідування Олексія Навального. На вашу думку, в чому з перерахованого Путін може робити поступки, а що для нього принципово, і він залишиться як є, що б там Байден йому не сказав?
– Мені здається, ситуація досить зрозуміла і Путін багаторазово свою позицію озвучував. Вона полягає в тому, що:
а) є внутрішні проблеми Росії, тут немає ніякого сенсу обговорювати це з президентом Байденом, і подібний сигнал ми бачимо вже багато разів, він подавався;
б) є проблеми, де Росія безпосередньо не бере участі, як, наприклад, проблема сходу України, але може відігравати якусь роль;
в) нарешті, є проблеми, які важливі для Байдена, напевно, більше, ніж взаємини між Сполученими Штатами і Росією в цілому, а саме: проблеми клімату і те, що Байден ставить на перший план у завданнях свого президентського терміну. І тут, і в сюжеті, пов’язаному з ядерним озброєнням, Росія може зіграти дуже важливу інструментальну роль.
