У вівторок ввечері на майдані Незалежності у Києві близько трьох десятків білорусів провели акцію солідарності із заарештованими у Білорусі неповнолітніми та на підтримку політв’язня Степана Латипова, який сьогодні раніше у залі суду встромив собі ручку в горло.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, учасники тримали в руках біло-червоно-білі прапори і фотографії із зображеннями молодих людей, які, як вважають правозахисники, були заарештовані за політичними мотивами.
Раніше білоруський правозахисний центр «Весна» також вказував, що білоруські силовики заґратували «з політичних причин» кількох осіб, яким іще не виповнилося 18.
Крім того, на акції «Свободу білоруським дітям» у центрі Києва декілька активістів, які самоорганізувалися на захід через соцмережі, символічно обв’язали собі горло бинтом зі «слідами крові», щоб таким чином висловити підтримку Степану Латипову, який завдав собі каліцтва на суді, де йому інкримінують низку статтей.
Перед цим Латипов, яка кажуть правозахисники, заявляв, що правоохоронні органи обіцяють завести справи проти його родичів, якщо він не зізнається у скоєнні злочинів.
Білорусь охопила політична криза з серпня минулого року, коли Олександр Лукашенко оголосив про перемогу на президентських виборах. Білоруси вийшли на вуличні протести, під час яких силовики затримали тисячі людей, в тому числі десятки журналістів, які висвітлювали мітинги. Більшість представників опозиції були змушені залишити країну.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
