Новинний вебсайт «Страна.ua» – серед найпопулярніших медіа в Україні. Водночас цей сайт читають багато російських користувачів, зокрема, через те, що цей вебсайт поширює наративи, схожі на меседжі кремлівської пропаганди.
«Страна.ua» є одним із найбільш популярних новинних вебсайтів в Україні. Відповідно до інформації з ресурсу SimilarWeb, «Страна.ua» зайняла п’яту сходинку в переліку українських онлайн-медіа. Сайт відвідують близько 24,5 мільйонів разів протягом місяця. Однак цей новинний ресурс є популярним не лише серед української аудиторії. SimilarWeb також показує, що 14,01% відвідин цього ресурсу з комп’ютерів (без урахування мобільних телефонів) у квітні 2021 року було здійснено з території Росії.
До порівняння, ukr.net, найбільш популярний новинний агрегатор в Україні мав лише 0,4% відвідувачів з Росії минулого місяця. Censor.net, pravda.com.ua та obozrevatel.com – сайти, що зайняли друге, третє та четверте місця за популярністю, їх у квітні 2021 року відвідали 1.59%, 1.35% та 8.82% користувачів з Росії відповідно.
Якщо переглянути вебсайти, з яких користувачі найбільше переходили на «Страна.ua», то Yandex.ua є лідером з показником у 52,25% лінків, в той час як yandex.fr займає третє місце з показником у 5,38%. Зазначені ресурси є українською та французькою версіями yandex.ru – новинного агрегатора від «Яндекса», російської технологічної компанії, на яку Україна наклала санкції у 2017 році. На цей сайт з України можна зайти тільки через VPN чи проксі-сервери. Водночас «Яндекс» залишається досить популярним у Росії та країнах СНД.
То чому «Страна.ua» є такою популярною у Росії?
Історія створення «Страна.ua»
«Страна.ua» була заснована у лютому 2016 року Ігорем Гужвою, журналістом та колишнім власником «Мультимедіа Інвест Груп». Засновник «Страна.ua» має зв’язки з Російською Федерацією, адже він працював там декілька років. Гужва родом із Донецької області та почав свою кар’єру у місцевому виданні, де писав матеріали на економічну тематику. На початку 2000-х Гужва працював координатором проєктів у «Фонді з ефективної політики» у Москві – організації, що була заснована політтехнологом Глібом Павловським.
Після того, як Гужва повернувся в Україну, він став головним редактором газети «Сегодня», яка належала Рінату Ахметову, найбагатшій людині в Україні. У 2012 році Гужва почав працювати у газеті «Московские новости» у Росії. Однак це було короткострокове працевлаштування, тож у 2013 році він повернувся в Україну та заснував «Мультимедіа Інвест Груп» – медійну компанію, що включала в себе газету «Вести», сайт vesti.ua, тижневик «Вести.Репортер» і «Радио Вести».
Відповідно до інформації, що була надана декілька років тому «BBC Україна», інвестиції у цей проєкт склали 50-70 мільйонів доларів. Гужва наполягав на тому, що його медійна компанія мала декілька інвесторів, а також що жоден з них не мав політичних інтересів в Україні. У 2015 році його затримали за підозрою в ухиленні від сплати податків. Гужва продав свою частку у «Мультимедіа Інвест Груп», і вже зовсім скоро після цього заснував «Страна.ua».
Незважаючи на те, що видання має західноскептичні та євроскептичні позиції, що часто нагадують наративи російської пропаганди, «Страна.ua» займала друге місце у рейтингу найбільш відвідуваних новинних сайтів в Україні у вересні 2020 року згідно з даними «Інституту масової інформації» (ІМІ).
Дослідження показало, що у 2020 році «Страна.ua» посилила свою позицію у списку українських новинних видань та збільшила свою аудиторію. Крім того, ІМІ з’ясував, що «Страна.ua» є лідером за переходами на російський ресурс smi2.ru: кожен четвертий читач, який залишав сайт «Страна» в серпні 2020-го, переходив саме на smi2.ru. Це вебсайт, що часто поширює кремлівські пропагандистські наративи.
Оповіді на «Страна.ua» часто схожі на російські наративи, що націлені на підрив довіри до українських євроатлантичних прагнень. Наприклад, одним із найбільш поширених наративів на «Страна.ua» є твердження про те, що Україна перебуває під зовнішнім контролем Заходу. За прикладом прокремлівських медіа, «Страна.ua» поширює наративи про так званих «соросят», метою яких нібито є підкорити Україну та «продати» її західним мільярдерам, таким як Джордж Сорос.
Видання нещодавно назвало одну зі своїх статей так: «Человек друга Зеленского и «соросенок» из Укравтодора. Что известно о новых министрах Любченко и Кубракове». Однак сама стаття не проводить жодних паралелей між нещодавно призначеним міністром інфраструктури та окремими представниками чи інституціями західних країн.
Страна.ua часто намагається зобразити Україну як розмінну монету для Росії та Заходу. Статті видання просувають ідею, що Вашингтон продасть Україну, щоб знайти спільну мову з Москвою. Нещодавня стаття, присвячена зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, має на меті переконати читачів у готовності США зробити кроки назустріч Росії: «Решение по «Северному потоку-2» коллективно принималось командой Байдена и показало, что США готовы идти на некоторые уступки, в том числе и по Украине».
Журналісти «Страна.ua» пов’язані із підсанкційними телеканалами «112 Україна», NewsOne та ZIK, фактичним бенефіціаром яких є прокремлівський політик Віктор Медведчук (наш аналіз цих каналів можна знайти тут). Світлана Крюкова, заступниця головного редактора «Страна.ua», часто дає коментарі «Першому незалежному», який замінив канали Медведчука. Можна також час від часу бачити, як журналістка «Страна.ua» Олеся Мєдвєдєва є гостею на телеканалах «Наш» та «Перший незалежний» (докладніше про ці канали читайте тут). Крім того, Мєдвєдєва брала участь у музичній пропаганді радянського зразка, яка була схожа на російську пропаганду культу перемоги у «Великій вітчизняній війні».
«Страна.ua» також була одним із небагатьох видань, які взяли участь у великій пресконференції Оксани Марченко, української телеведучої та дружини Віктора Медведчука, під час якої вона оголосила про своє майбутнє членство в партії Медведчука «Опозиційна платформа – За життя».
Як «Страна.ua» підживлює наративи про «нацистів в Україні»
Аби визначити, які теми статей «Страна.ua» найбільше резонують з читачами, ми дослідили сторінку цього видання у фейсбуці, яка має 86 тисяч підписників. Для аналізу активності сторінки ми використовували CrowdTangle, – інструмент, що належить Facebook.
Він відстежує взаємодію із загальнодоступним вмістом зі сторінок та груп мережі «Фейсбук», підтверджених профілів, облікових записів Instagram та сабредітів. Цей ресурс не враховує платну рекламу, однак враховує ті дописи, які спершу поширювались органічно, і лише згодом промотувались за допомогою рекламних інструментів Facebook. Ресурс також не враховує активність у приватних акаунтах або публікаціях, які є видимими лише для певних груп фоловерів.
Із 20 квітня до 20 травня на сторінці з’явилося 385 дописів (в середньому 12 дописів на день). Користувачі Facebook взаємодіяли з цими повідомленнями понад 45 тисяч разів (в середньому 1,5 тисячі взаємодій на день). Середній щоденний коефіцієнт взаємодії (співвідношення між кількістю підписників сторінки та взаємодією з її публікаціями в середньому щодня) для «Страна.ua» становить 0,18%. Ця взаємодія є органічною, оскільки сторінка не запускала рекламу.
За цей період сторінка також набрала 144 підписники, що становить 0,17% від їхньої загальної кількості. Варто також зазначити, що публікації на сторінці є лише дописами-посиланнями – вони ведуть до статей на вебсайті і не є окремим контентом, що був створений спеціально для Facebook.
Якщо ми поглянемо на дописи з найбільшою кількістю взаємодій, то шість із десяти таких дописів присвячені одній темі: «українська влада захищає нацистів». Наприклад, в одному із дописів на сторінці зазначається, що націоналісти збираються провести марш у вишиванках для того, аби відзначити річницю створення дивізії СС «Галичина», проте українська влада на це не зважає.
Після того, як ця подія відбулася, «Страна.ua» опублікувала статтю про марш, в якій зазначає, що влада могла би його заборонити, але натомість захищала. Насправді лише декілька десятків людей взяли участь у марші, а українська поліція відкрила кримінальне провадження через використання нацистської символіки, яку можна було бачити під час маршу. Українські посадовці, включно з Володимиром Зеленським, засудили цей марш.
Також популярним став допис про представника «Правого сектору», української праворадикальної організації, яка використовувала нацистську форму вітання під час параду ветеранів Другої світової війни 9 травня в Києві. У дописі новинний ресурс посилається на відео, яке спочатку було опубліковане у телеграм-каналі «Политика Страны», – його веде «Страна.ua».
Це ще один приклад того, як видання використало маловідвідувану подію за участі націоналістів, щоб показати, що нацистський рух нібито є досить впливовим в Україні, а також що його захищає та підтримує влада.
Також варто зазначити, що сторінка «Страна.ua» у фейсбуці часто є відправною точкою для поширення наративів у Facebook. Наприклад, дописом про так званий «марш нацистів» поділилась сторінка «Антимайдан.Одеса». Цим дописом також поділились користувачі Facebook у регіональних публічних групах «Ровно – твой город» та Журнал « РЕГИОН – ЮГ».
Ми також використали розширення CrowdTangle Link Checker для Google Chrome, щоб поглянути на сторінки та групи, які нещодавно поділились статтями «Страна.ua» про «нацистський марш».
Зокрема, статтю про майбутній «марш нацистів» поширили Олександр Фельдман, народний депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя», а також публічні групи «Великая отечественная информационная война», «Не мовчи» та «За Украину». Ці групи, які часто поширюють російські наративи.
Статтею про проведення вищезазначеного маршу поділились у німецькомовних групах Russlandversteher (ті, хто розуміє Росію), Wir erinnern uns (Ми пам’ятаємо), Gegen Defender 21 (Проти Defender 21). Пости в усіх цих трьох групах мають ідентичний текст. Зазначені дописи також містять у тексті лінк на статтю проросійського вебсайту anftifashist.com, що також опублікував інформацію про «марш нацистів у Києві».
Повідомлення про нацистів, які поширило видання Strana.ua відповідають наративам кремлівської пропаганди про те, що нібито нацисти контролюють політичне та соціально-культурне життя в Україні. Такий наратив існує уже кілька десятиліть, але почав активно поширюватись у 2014 році. Наприклад, російські медіа, зокрема RT, lenta.ru, «Первый канал» та багато інших також повідомляли про «марш у вишиванках на річницю створення дивізії СС Галичина».
Цей кейс наочно показує, як деякі видання в Україні створюють та поширюють маніпулятивні матеріали, які згодом використовують російські медіа для того, аби підживлювати кремлівські наративи. Спершу, вони готують матеріали про події, які відвідало мало людей, а у матеріалах перебільшують кількість учасників. Потім вони поширюють цю інформацію у своїх соціальних мережах та водночас дають можливість російським медіа користуватися цим контентом.
У такий спосіб, навіть малочисельні марші за участі праворадикалів можна зобразити як поширений нацистський рух. В той час як праворадикальні рухи є проблемою у багатьох європейських країнах, зокрема й в Україні, російська пропаганда використовує підхід pars pro toto та сильно перебільшує масштаби проблеми. У цьому викривленому зображенні правдивої картини ультраправі партії, які під час останніх парламентських виборів в Україні отримали лише близько 2% голосів, представлені як ключова сила, яка домінує в українській політиці.
Матеріал ГО «Інтерньюз-Україна» і UkraineWorld.org
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
