Доступність посилання

ТОП новини

«Поворотний пункт». Як оборона Донецького аеропорту змінила ставлення до України?


Оборона Донецького аеропорту тривала із 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року, коли старшина ЗСУ Ридзанич із побратимами останніми покинули територію летовища
Оборона Донецького аеропорту тривала із 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року, коли старшина ЗСУ Ридзанич із побратимами останніми покинули територію летовища

26 травня – річниця початку оборони Донецького аеропорту у війні, яку розпочала Росія, окупувавши у 2014 році Крим і розпочавши бойові дії на Донбасі. Яке значення для України мала така тривала оборона (242+2 дні, за уточненими даними)? І як вона вплинула на плани Кремля? Ці запитання Радіо Свобода поставило учасникам боїв за ДАП і військовим експертам.

  • 26 травня 2014 року бойовики гібридних російських формувань, серед яких, як було пізніше встановлено, були й російські спецпризначенці, спробували взяти під контроль новий термінал Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва.
  • Проте, уже через кілька годин їх витіснив звідти український спецназ.
  • За українськими даними, в ході цього бою загинуло близько сотні бойовиків російських гібридних сил.
  • Це фактично була перша системна відповідь України на агресію і спробу розчленування країни, вважають аналітики.
  • Через здатність утримувати під обстрілами неукріплений об'єкт, оборонців ДАПу почали називати «кіборгами».
  • За даними Генерального штабу, за час оборони Донецького аеропорту загинув 101 український солдат, 440 отримали поранення, 9 зникли безвісти.
  • Серед наймолодших загиблих добровольців Святослав Горбенко та Сергій Табала.
  • Окрім підрозділів ЗСУ, в обороні ДАПу також брали участь бійці «Правого сектору», «Карпатської січі» та інших добровольчих формувань.

Що думають «кіборги» про значення оборони ДАПу?

Кирило Недря, боєць 93-ї бригади із позивним «Доцент», кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Народний Герой України, політолог, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності Дніпровського державного університету внутрішніх справ:

– Оборона Донецького аеропорту показала спроможності України на відсіч! Відсіч ворогу, який суттєво переважає за ресурсами... І давати її так, щоб ворог ще довго згадував це, як свій страшний сон...

Кирило Недря, оборонець Донецького аеропорту, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
Кирило Недря, оборонець Донецького аеропорту, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Важко переоцінити значення оборони ДАПу! Але у нас змогли.

Чомусь, спочатку вирішили «згори», що оборона тривала 242 дні, забувши про ще два дні групи Ридзанича...

Максим Ридзанич під час ротації в Донецькому аеропорту
Максим Ридзанич під час ротації в Донецькому аеропорту

Потім почали з’являтися учасники і оборонці, яких не було... Накази, яких не віддавали та і взагалі, з’явився міф про оборону, учасниками якої були ледве не всі, хто входив до 15-кілометрової зони довкола...

Погано це чи добре?

Для самих учасників подій, безумовно це є подразник, а от для суспільства – це масштаб. Масштаб і символ того, що Україна втрималася перед навалою.

Проте, я вважаю, що поки не вдалося вмонтувати в суспільну думку оборону ДАПу, як підтвердження того, що Україна здатна боротися за своє і перемагати.

Бо той міф, який зрештою ми отримали, це героїчний міф крізь призму трагедії... Він більше веде до скорботи, ніж до гордості за тих, завдяки кому цей міф виник!

А мені б дуже хотілося, щоб діти саме з гордістю і шаною згадували хлопців – оборонців ДАПу, граючись у непереможних «кіборгів» як сучасних козаків.

В'ячеслав Зайцев, боєць 79-ї ОДШБр ЗСУ із позивним «Хортиця», кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, історик, археолог, керівник наукового відділу бібліотеки Національного заповідника «Хортиця», депутат Запорізької міської ради:

– Ймовірно, початок оборони ДАПу в цій війні був поворотним пунктом, а сама оборона переломною. Ця битва змінила хід війни.

Ще пройде трохи часу й історики належно її оцінять. А я все ще бачу все з середини, я поки не можу абстрагуватися.

Захисники ДАПу для мене, це як гвардія Бонапарта. Яка, як відомо, помирає – але не здається.

Віталій Горкун, боєць 95 ОДШБр ЗСУ із позивним «Хортиця», колишній начальник патрульної поліції Борисполя, депутат Бориспільської міськради:

– На момент оборони нам казали, що ДАП треба утримувати задля плацдарму, з якого буде наступ на Донецьк.

І хоч цього не сталося, відбулося інше – надважливе: українська армія і добровольці довели, що спроможні захищати свою країну.

Віталій Горкун (праворуч) із бойовими побратимами (посередині В'ячеслав Зайцев) у Донецькому аеропорту. Осінь 2014 року
Віталій Горкун (праворуч) із бойовими побратимами (посередині В'ячеслав Зайцев) у Донецькому аеропорту. Осінь 2014 року

Сергій Назаров, боєць 93-ї ОМБр із позивним «Сєдой», учасник оборони вежі Донецького аеропорту, програміст:

– Оборона Донецького аеропорту, я думаю, мала велике значення. Всім, зокрема і Кремлю, стало зрозуміло, що Україна буде боротися.

Але це довів не тільки ДАП, а всі перші два роки війни.

Сергій Гусіді, командир десантного взводу 90 окремого батальйону (тепер, імені Івана Зубкова) позивний «Пламя», учитель:

– Донецький аеропорт мав багато значень: 1) географічно-стратегічне, це «ворота в Донецьк», висока будівля з якої гарно видно навколо в радіусі десятки кілометрів, 2) потужний укріпоб'єкт, який мав можливість витримати танкові атаки; 3)також, це медійний об'єкт – символ незламності сили духу українських воїнів.

Сергій Гусіді
Сергій Гусіді

На ДАПі сконцентрувалася увага й військові цим скористалися: оборонці нищили сили супротивника, а в цей час підрозділи закопувалися у землю навколо околиць Донецька, що дало змогу налагодити фортифікаційну смугу оборони та втримати зайняті позиції.

Ніхто там, звісно, літаки не садив би, бо аеропорт свої функції втратив одразу. Все ж прострілювалося.

Просто це була наша фортеця – наш форт «ДАП».

Думка військового експерта

Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння:

– 26 травня 2014 року – це фактично день, коли Україна почала по-справжньому воювати, почала чинити реальний, системний спротив збройній агресії Росії. До того, діяли добровольці, були окремі рейди, але системного задіювання армії у бойові дії не було.

Тому, початок боїв за Донецький аеропорт і сама оборонна епопея летовища – це проявлення України, як реальної держави (а не failed state, як весь час каже Кремль), здатної оборонятся і відстоювати своє.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

Початок оборони ДАПу – це пряма відповідь Росії, що на її агресію буде відповідь, і що Україна має сили і волю давати відсіч.

До 26 травня 2014 року, фактично, світ не розумів, що відбувається в Україні і чув версію Росії, що це «внутрішня криза і громадянська війна».

Після того, як ЗСУ продемонстрували свою готовність воювати (була задіяна авіація) і українські спецпризначенці витіснили бойовиків із нового терміналу, і ті понесли втрати, стало зрозуміло, що у цьому бою брали участь ніякі не «шахтарі і трактористи», а реальні російські військові.

Оборона Донецького аеропорту довела, що Україна є, і що це реальний геополітичний суб'єкт, який воює за свою територію із агресором, а не якесь штучне утворення, що випадково виникло після розпаду СРСР, і від перерозподілу території якого нічого страшного не станеться.

Тому важко переоцінити значення оборони ДАПу, бо вона змінила ставлення до України у світі – і друзів, і ворогів.

Ну, і Кремль, звісно, зрозумів, що так як із Кримом не вийде.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG