(Рубрика «Точка зору»)
ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ
Ірина Костенко, Ірина Халупа
Пропонуємо зміцнити українські державні кордони вченням Михайла Грушевського. Оскільки їхня обороноздатність серйозно потерпає від міфів імперської історії.
Міф про триспальну колиску
От приміром, заїжджена московська байка про «спільну колиску» трьох братніх народів. Поза сумнівом, що саме через її згубний влив тисячі українських громадян дотепер (на восьмому році нинішньої війни) вважають Росію «братньою країною», а війну на Донбасі – нібито «громадянською». І тут нема чому дивуватись: хіба ж «брат», та ще й «старший» може бути агресором?
Дивуватись треба іншому: міф про так звану «спільну колиску» Михайло Грушевський блискуче розвінчав ще 1904 року у знаменитій статті «Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства».
Міф про «общерусскую» історію
Думки цієї статті покладені в основу його десятитомної «Історії України-Руси». І відтоді минуло вже понад століття, але хіба багато громадян України сьогодні знають про окремішність української історії від російської? Про те, що творцем тисячолітньої України-Русі (або ж Київської держави) був український етнос і що «общерусская» історія, яка буцімто почалася зі «спільної колиски» – це повна фікція?
Наведемо цитату з названої статті Грушевського: «Общерусскої» історії не може бути, як нема «общерусскої» народності… Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської».
Ця інформація давно мала би стати прописною істиною для кожного громадянина України. Але не стала. Бо після проголошення незалежності імперський міф про «братню колиску» лишився живучим в українському інформаційному просторі і успішно продовжує обробляти голови не лише пересічних громадян, але, схоже, й перших осіб держави. Наведемо лише дещицю прикладів.
У брата можна і забрати
Хіба ж не «по-братськи» Україна озброїла Росію, віддавши їй задарма у 1990-х роках усю свою ядерну зброю та майже весь Чорноморський флот?
Чи коли за газовою угодою 2009 року українська влада погодилася купувати російський газ за воістину «братською ціною» – однією з найвищих у Європі, що призвело до колосальних втрат економіки держави.
Назву «Україна-Русь» необхідно закріпити в національному законодавстві
У 2014-му, коли «старший брат» окупував Крим та розпочав війну на Донбасі, очільники держави не наважилися назвати це агресією (як того вимагає міжнародне право та Статут ООН) і заморочили цивілізований світ загадковим словом «антитерористична операція».
І невідомо, скільки ще такого буде, якщо не покласти край імперській брехні про «братню колиску». Упоратися з цією бідою можна, зокрема, якнайширшою популяризацією вчення Михайла Грушевського.
Княжа Україна-Русь – не спільна, а українська спадщина
Бо для належної обороноздатності українських кордонів (а вони найперше починаються у головах громадян) вирішальне значення має інформація про те, що держава Україна веде свій родовід від тисячолітньої Княжої України-Русі, творцем котрої був український етнос – як це науково обґрунтував Михайло Грушевський.
А не з «общерусской» колиски братніх народів – «Кієвской Русі» чи «Дрєвнєрусского государства» – як про це бреше Москва і в чому їй бездумно вторує частина українського інформаційного простору (включно з Національними музеями).
А для остаточного викорінення московських міфів щодо державної історії України назву «Україна-Русь» необхідно закріпити в національному законодавстві. Подібне щодо власної історії свого часу зробив Ізраїль, закладаючи правові основи своєї державності.
Ірина Костенко, Ірина Халупа – журналісти
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
_________________________________
Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:
Чому Москва досі боїться гетьмана Івана Мазепи?
Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?
«Повість» Нестора Літописця – пам'ятка української мови, історії та літератури
Чому написане у Києві Остромирове Євангеліє – «достояние России»?
Тисячолітній меч і українська мова. Що кажуть про це в Музеї історії України?
Києво-Печерська лавра. Хто поверне українську святиню до заповітів Феодосія?
Тисячолітнє державотворення в Україні. Чому про нього не розповідають в музеях?
Період княжої України-Русі. Чию історію популяризує заповідник «Софія Київська»?
Віталій Кличко і будинок Сікорського. Коли мер Києва виконає обіцяне?
Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел
«Скрепи» імперської історії. Чому вони досі панують у музеях України?
Руїни історичного Києва. Що залишиться нащадкам?
Княжа Україна-Русь і церква Спаса на Берестові. В історії храму замовчують найголовніше
Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва
Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?
Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом
Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим
Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років
Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси
Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?
Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?
Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука
Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?
Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)
Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Московські холопи і музейна справа України
Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського
Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ
Малоросійські штампи Національного художнього музею України
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують
