У понеділок, 3 травня, відзначили Всесвітній день свободи преси. Він проголошений Генеральною асамблеєю ООН у спеціальній резолюції 20 грудня 1993 року і покликаний звернути увагу на проблеми незалежного і об’єктивного висвітлення подій засобами інформації у всіх куточках планети.
Як свідчать звіти міжнародних організацій, починаючи з 2014 року, підконтрольна Кремлю влада Криму всіляко обмежує доступ незалежних журналістів на півострів: починаючи від багаторічних заборон на в’їзд і закінчуючи кримінальними переслідуваннями. Так, за версією правозахисників, саме за журналістську діяльність у Криму були затримані фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко, а також громадянські журналісти об’єднання «Кримська солідарність» Наріман Мемедемінов, Айдер Кадиров і багато інших. Російські силовики інкримінують їм екстремізм або тероризм. Про феномен громадянської журналістики на півострові йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримська правозахисниця, координаторка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва розповіла, що громадянська журналістика з’явилася на півострові приблизно наприкінці 2016 року.
У Криму громадянські журналісти навчилися працювати колегіально з професійними журналістами, з редакціями, кооперуватисяЛутфіє Зудієва
«Тоді обшуки стали відбуватися з такою систематичністю, що природним чином виник запит на висвітлення цих подій. Люди розуміли, що російські ЗМІ або мовчать, або показують усе в дусі пропагандистів, кажучи про якихсь ісламських радикалів і так далі. Тобто громадянська журналістика з’явилася як природна реакція на інформаційний вакуум унаслідок відвертої і цілеспрямованої боротьби російської влади з професійною журналістикою з 2014 року. Явище це зараз продовжує розвиватися. Рівень роботи і громадських активістів, і журналістів у 2016 році і сьогодні – це, очевидно, різні речі. Навіть у контексті того, наскільки хлопці зараз дотримуються стандартів у висвітленні тих чи інших подій. У Криму громадянські журналісти навчилися працювати колегіально з професійними журналістами, з редакціями, кооперуватися», – розповіла правозахисниця.
Виконавчий директор українського Інституту масової інформації Оксана Романюк пояснює, в чому саме полягають системні переслідування незалежної журналістики в Криму.
Не можна говорити про вільний вибір громадян, якщо їхні права на інформацію грубо порушеніОксана Романюк
«Українські ЗМІ в Криму були позбавлені ліцензії, замінені в ефірі російськими телеканалами, а російські журналісти заповнили вакантні місця. На окупованій частині Донбасу медіа просто знищувалися як клас, там просто беззаконня. У Криму дуже широко використовується законодавство про протидію екстремістській діяльності: воно дуже розмите і фактично є основою для практики обмеження свободи слова і прав журналістів. Ситуація дуже тривожна, і ми постійно порушуємо питання, наприклад, що не можна говорити про вільний вибір громадян, якщо їхні права на інформацію грубо порушені. У Криму окупаційна влада навмисне глушить сигнали українських мовців, незаконно використовує їхні частоти, блокує доступ до інтернет-ресурсів. Це не кажучи вже про фізичне захоплення журналістів і показові процеси над ними», – наголошує фахівець.
Таким чином, на думку Лутфіє Зудієвої, в Криму як у конфліктній зоні просто не працюють стандартні принципи класичної журналістики, тому людям доводиться самостійно вигадувати способи для висвітлення тієї чи іншої ситуації.
Була дуже різка реакція в березні 2019 року, коли практично всі активісти в Сімферопольському районі були заарештовані за один деньЛутфіє Зудієва
«Треба сказати, що російська влада досить болісно реагує на будь-які спроби показувати іншу сторону медалі, хто б це не робив – професійні журналісти або блогери. На жаль, реакція іноді буває дуже агресивною: взяти хоча б арешти координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і координатора медійного напрямку нашого об’єднання Нарімана Мемедемінова. Безумовно, це пов’язано з їхньою активністю. Плюс була дуже різка реакція в березні 2019 року, коли практично всі активісти в Сімферопольському районі були заарештовані за один день – вони становили ядро «Кримської солідарності». Я думаю, що того дня силовики абсолютно чітко мали на меті знищити й ліквідувати роботу нашого громадянського руху: вони неодноразово це говорили прямим текстом у діалогах із заарештованими хлопцями», – звертає увагу правозахисниця.
За оцінкою Лутфіє Зудієвої, така тактика залякування з боку російської влади не досягає своїх цілей.
Громадянські журналісти усвідомлюють, що в Криму є конкретні порушення прав людини і що треба про це обов’язково говоритиЛутфіє Зудієва
«Я думаю, що мета – знищити роботу громадянської журналістики – не досягається, тому що, попри арешти, тиск, вона продовжує існувати, в «Кримську солідарність» постійно приходять нові люди. При цьому вони абсолютно чітко розуміють ризики, які перед ними стоять. Ми завжди відкритим текстом говоримо про те, що ця активність пов’язана з великою небезпекою: це і кримінальні справи, й інші різновиди переслідувань – але людей це не лякає. Вони дуже люблять свій півострів, вони не хочуть його залишати, вони борються за своє право жити на цій землі. До того ж громадянські журналісти усвідомлюють, що в Криму є конкретні порушення прав людини і що треба про це обов’язково говорити. Якби ця робота виконувалася професійними медіа з безпечним доступом до Криму, то тоді такий активізм розвивався б менш яскраво», – вважає Лутфіє Зудієва.
«Мусульмани не терористи»: в Криму проводять флешмоб на підтримку засуджених кримських татар (фотогалерея)
Російські силовики звинувачують активістів «Кримської солідарності» в організації або участі в забороненій у Росії, а тепер і в окупованому нею українському Криму організації «Хізб ут-Тахрір», хоча вона дозволена в Україні, і вважають їх екстремістами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії і українська влада відкидають такі оцінки і називають затриманих у цих справах політв’язнями, а коли йдеться про громадянських журналістів, наполягають, що арешти пов’язані з їхньою професійною діяльністю.
