(Оновлено коментарем наприкінці статті)
Нещодавно президент Володимир Зеленський анонсував розробку законопроєкту про статус олігархів, завдяки якому хоче мінімізувати їхній вплив«на Україну, на її вибір, на економіку, на закони, на Верховну Раду».
Наразі найбільш впливовим олігархом часів Володимира Зеленського називають Ріната Ахметова.
Завдяки чому йому вдалося здобути цей статус? Яким є вплив Ахметова на українську політику? Чи правда, що він та люди з його оточення готуються створити новий політичний проєкт? Та як сам Ахметов характеризує свої стосунки з Офісом президента і Володимиром Зеленським?
Рінат Ахметов – один із найбільш впливових українських олігархів. Цей статус йому вдається зберігати протягом багатьох років і за будь-якої влади.
«У нього позиція «домовлятися з будь-якою владою», адже від влади дуже залежить робота його активів», – пояснює феномен Ахметова політтехнолог Сергій Гайдай.
Фінансові можливості, досвід та вплив, які має цей олігарх, спонукають і саму владу шукати у ньому союзника.
«Усе це так чи інакше будь-якого президента, на жаль, змушує з ним співпрацювати більш активно, ніж це дозволяє Конституція. Тому Ахметов до сьогодні є тією людиною, якій найлегше розв'язувати свої питання з президентами», – пояснює колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін.
Сьогодні Ахметов – найбагатший бізнесмен України та 330-ий серед найзаможніших людей світу: його капітал оцінюють у 7,6 мільярда доларів.
Як зауважує сам олігарх, коло його інтересів наразі обмежується виключно трьома сферами: бізнесом, благодійністю та футболом.
«Політика мене взагалі не цікавить. У 2006 році я прийняв рішення балотуватися в парламент і шкодую про це дотепер. Я виявився найбільшим прогульником і взагалі не знаю, що я там робив. Визнаю – це була моя помилка. І повторювати одну й ту саму помилку двічі я не збираюся», – запевнив Ахметов у коментарі Радіо Свобода.
Однак, як показує досвід української політики, аби впливати на неї, не завжди потрібно самому бути політиком: інколи достатньо мати «своїх депутатів» у Верховній Раді.
За інформацією ЗМІ, у чинному скликанні парламенту в інтересах олігарха можуть діяти:
- близько 30 народних депутатів (переважно із так званої «групи Павлюка»),
- низка членів «Батьківщини»,
- низка позафракційних парламентарів.
Кілька впливових представників монобільшості у розмові з Радіо Свобода підтвердили можливий вплив Ахметова через так звану «групу Павлюка» на низку голосувань, що стосувались енергетичних питань.
Водночас сам олігарх заперечує свій зв’язок із політичною діяльністю будь-кого з парламентарів.
«Я стверджую: я ні на кого не впливаю. Кожен депутат Верховної Ради сам ухвалює свої рішення й сам несе за них відповідальність. Перед собою і своїми виборцями», – наголосив він у коментарі Радіо Свобода.
Заперечують вплив Ахметова на себе і самі депутати.
«Постійно пишуть про те, що Тарута є в орбіті Ахметова. Цього ніколи не було. Ніколи не було! Ми в бізнесі були дуже сильними конкурентами, у нас абсолютно не співпадали цілі, ми конкурували не тільки на українському, але і на світовому ринках. Тому сказати, що я – у його групі впливу, – не можна», – запевнив представник «Батьківщини» Сергій Тарута у коментарі Радіо Свобода.
Заперечує вплив олігарха на себе і «слуга народу» Людмила Буймістер, яку журналісти «Наших грошей» зараховують до орбіти впливу олігарха через її депутатську діяльність. Каже, усе це – «домисли» і «чутки».
«Я ніколи не працювала в жодній із компаній групи Ріната Ахметова. Так, я працювала в енергетичній сфері з 2012 року, але це було в Європі. Тому мене якось об'єктивно пов’язати з паном Ахметовим не можна. Але у нас в країні дуже сильно люблять жінкам шукати «папіків», і якщо жінка пробивається в політику (а особливо на якусь політичну верхівку), то чомусь дуже важко повірити, що це можливо зробити самотужки, не маючи якогось патрона. Та й насправді (давайте чесно): у нас усіх, хто займається енергетичними питаннями в країні, пов'язують або з Коломойським, або з Ахметовим», – зазначила Буймістер у коментарі Радіо Свобода.
Утім, як бізнесмен, Ахметов не може ігнорувати можливість мати вплив на законодавчі рішення парламенту, впевнений колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін.
«Як і будь-який олігарх, Ахметов зацікавлений у тому, аби в парламенті були його люди, які представляли його інтереси. Зрозуміло, що набагато ефективніше (з бізнесової точки зору) мати власну фракцію. Це б виглядало абсолютно логічно», – говорить він.
Наприкінці квітня у ЗМІ з’явилася інформація, що оточення Ріната Ахметова (а, можливо, і безпосередньо він сам) працює над створенням нового політичного проєкту, який може про себе заявити вже протягом кількох наступних місяців.
Створення нової політичної сили соратниками Ахметова та самим олігархом політтехнолог Сергій Гайдай вважає цілком імовірним сценарієм. На його думку, головну участь у цьому процесі може брати Рінат Ахметов та Борис Колесніков. Однак, на відміну від першого, останній може не лише ресурсно підтримати новостворену партію, але й очолити її.
«Ахметов розуміє, що поєднання бізнесу та політики – не те, що можна показувати, не те, чим треба пишатися. Гадаю, що в новому проєкті дуже сильним фронтменом себе заявить саме Борис Вікторович Колесников. Він готовий і він – більш-менш харизматичний, з великим досвідом участі у політичних процесах», – вважає Гайдай.
А от давній партнер Ахметова Сергій Тарута припускає, що головну роль у можливому процесі створення нової політсили може взяти на себе інший соратник олігарха – нині позафракційний депутат Вадим Новинський.
«Безумовно іде обговорення створення такої м'якої ОПЗЖ. І, я думаю, що якраз тут Новинський, який активно бере участь у політичному житті Донбасу, скоріш за все, може, він буде якраз тим центром, який займеться цим, але не Ахметов. Тому що для Ахметова це буде дуже великою проблемою перед банками. Тому, якщо це буде робитися, то, швидше за все, це буде робити Новинський. Він активно брав участь, наскільки я знаю, в Слов'янську, в Покровську, в Маріуполі. І томe, швидше за все, це буде робити він», – прогнозує Тарута.
Якщо вищезгаданий проєкт справді будуть створювати, який вигляд він може мати?
За інформацією «Української правди», «це може бути щось, на кшталт «Партії регіонів 2.0», куди можуть увійти молоді люди, які раніше не займалися політикою, але мають показний трудовий і кар’єрний стаж (переважно на великих підприємствах Ахметова-Новинського)».
Утім, на думку політтехнолога Сергія Гайдая, більш імовірно, що досвід «Партії регіонів» братимуть не за основу, а як за приклад того, що точно робити не потрібно.
«Вони не будуть зараз створювати партію одного регіону чи партію Сходу. Вони будуть зараз робити проєкт, явно орієнтований на Україну, а не на Росію. І вони будуть робити все можливе, аби залучити до проєкту максимальну кількість виборців з усіх регіонів України», – вважає експерт.
За словами Гайдая, своєю основною цільовою аудиторією така потенційна політична сила може бачити не лише виборців ОПЗЖ, але і виборців, які колись були прихильні до Зеленського, однак зараз розчарувались у ньому.
При цьому сценарій того, що новий політичний проєкт використає у своїй роботі досвід «Слуги народу», політтехнолог вважає малоймовірним. Каже, зараз він не розглядається як успішний жодною політичною силою
«Гадаю, гра в нові обличчя в Україні на деякий час закінчилась», – припускає Гайдай.
Із тим, що ймовірний новий проєкт не піде шляхом «Слуги народу», погоджується й колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін. Водночас він вважає: від можливості залучити до нього нові обличчя у олігарха не відмовляться.
«Логіка Ахметова ставити на людей із певною історією успіху і людей впізнаваних (зокрема, в певних регіонах) – передбачувана. І вона може принести певний успіх, особливо, якщо в це вкласти певні гроші (а в Ріната Леонідовича цих грошей не бракує)», – вважає Рахманін.
Чи можна буде побачити в такому потенційному проєкті возз'єднання групи Льовочкіна-Бойка та групи Новинського-Колєснікова? Думки з приводу цього розділились.
Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що ні, тому що «між ними величезний конфлікт». А от колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін не виключає цього, бо «хоч це і важко на сьогодні уявити, однак політика – річ компромісна».
Останню тезу яскраво демонструє створення ОПЗЖ у 2018 році, коли, аби мобілізувати виборців, об'єдналися люди, між якими були і публічні образи, і бійки, і суди, але, як зазначив у розмові з Радіо Свобода один із учасників процесу створення «Опозиційної платформи – За життя», усе це на той момент відійшло на другий план, бо у політиці немає місця для образ, а є місце для компромісу заради спільної мети.
Тим часом Рінат Ахметов у коментарі для Радіо Свобода запевнив: «жодними новими чи старими політичними проєктами» він «займатись не збирається» .
«І дуже хотів би, щоби мої друзі теж ними не займалися. Але впливати на них я не можу – це їхнє право, їхній вибір і їхня відповідальність. Я вважаю, що кожен має робити свою справу: бізнесмени займатися бізнесом, а політики – політикою. І я категорично проти того, щоби було навпаки – коли бізнес іде в політику, а діючі політики стають бізнесменами», – наголошує олігарх.
Свою причетність до створення нової політичної сили у коментарі Радіо Свобода заперечив і близький союзник Ахметова Борис Колесніков.
«Ця інформація не відповідає дійсності. Новинського цього року я взагалі ще не бачив. Мене окрім хокею, бізнесу та благодійності наразі нічого не цікавить», – запевняє він.
Єдиний, від кого на момент виходу цього матеріалу не вдалося отримати коментаря, це від ще одного соратника олігарха Вадима Новинського.
А тим часом президент Володимир Зеленський запропонував Раді національної безпеки та оборони, Офісу глави держави та Антимонопольному комітету розробити законопроєкт про статус олігархів.
«Ми підтримуємо великий бізнес в Україні, будь-який бізнес, але вплив олігархів на Україну, на її вибір, на економіку, на закони, на Верховну Раду, цього, мені здається, допускати більше не можна», – наголосив він 15 квітня.
Згідно з попередньою інформацією, в законопроєкті буде прописаний статус олігарха.
«Наскільки я знаю, буде виписано близько семи параметрів. Якщо людина підпадає під параметри – буде визнаватись олігархом, до якого будуть застосовуватись відповідні санкції, щоб вона втратила один чи два з тих параметрів, під які вона потрапляє», – розповів перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук.
А поки цей законопроєкт розробляють, Ріната Ахметова називають найбільш впливовим олігархом часів Володимира Зеленського.
Сам Ахметов свої стосунки з Офісом президента та самим президентом у коментарі Радіо Свобода охарактеризував так:
«Я сподіваюся, що в нас із президентом, – одна мета: сильна, незалежна, цілісна, демократична й успішна Україна. І все, що мені як бізнесмену потрібно від будь-якого українського уряду – рівні правила гри для всіх, повага до права приватної власності й чесна конкуренція. Від цього виграє насамперед Україна й кожен українець».
ДОПОВНЕННЯ ВІД 4 ТРАВНЯ 2021:
Після публікації цього матеріалу політик, бізнесмен та соратник олігарха Ріната Ахметова Борис Колесніков зазначив, що «сталось певне непорозуміння», і він би хотів уточнити слова, які від його імені надавала для цього матеріалу прес-служба.
«Я справді займаюся створенням нового політичного проєкту. Він матиме назву «Україна – наш дім». Його основна ідея – зібрати найкращих людей з усіх сфер: промислового та аграрного сектору, сфери інформаційних технологій, медицини, освіти, соціальної сфери, малого та середнього бізнесу. Ідея створити таку партію у мене виникла давно, бо останнім часом в українській політиці гостро відчувається дефіцит професійних селфмейд-людей і політична сила, над якою я працюю, готова їх запропонувати», – розповів Колесніков у коментарі Радіо Свобода.
За його словами, презентація цієї політичної сили відбудеться протягом наступних 30 днів (тобто наприкінці травня – на початку червня) і вона не буде партією одного регіону.
«У нас є спеціалісти і зі Львова, і з Ужгорода, і з Луцька, і з Вінниці, і з Одеси, і з Харкова, і з Дніпра. З «Опозиційного блоку» у партії поки що немає нікого, а з «Партії регіонів» – кілька людей. Конкретні прізвища ви зможете дізнатись на з’їзді», – зауважив Колесніков.
Він також додав, що основна мета його політсили – «менше номенклатурщини – більше свободи».
«Щодо потенційних виборців, то вони у нас є всюди: десь – більше, десь – менше, але всюди, від студентства до пенсіонерів», – підсумував Колесніков.
За словами політика, створенням партії «Україна – наш дім» він займається самостійно.
