Після приходу до влади президента США Джо Байдена компанії, пов’язані з «Північним потоком-2», витратили на лобіювання своїх інтересів у Вашингтоні понад 1 мільйон доларів. Своєю чергою українська сторона фокусується на впровадженні санкцій проти російського газопроводу – на весь 2021 рік вона підписала контракт з консультантами в США на суму 960 тисяч доларів.
Останнім часом питання додаткових санкцій щодо «Північного потоку-2» набуло у Вашингтоні нової актуальності. У американському уряді стверджують, що російський трубопровід загрожує енергетичній безпеці Європи та України і що США уважно досліджують компанії, діяльність яких може потенційно підпадати під санкції.
Водночас деякі конгресмени та сенатори висловлюють занепокоєння, що Білий дім досі не запровадив обов'язкових санкцій. У середу комітет закордонних відносин Сенату ухвалив поправку до законопроєкту про збільшення допомоги Україні, яка дає адміністрації з моменту початку дії закону 15 днів на вирішення, чи 20 конкретних компаній підпадають під обмеження через свою причетність до «Північного потоку-2».
Тим не менш, поки що питання додаткових санкцій залишається відкритим. Розповідаємо детальніше про те, хто і як просуває та блокує «Північний потік-2» серед американських посадовців, а також скільки коштують їхні послуги.
Російська сторона
Російська сторона залучила до лобізму «Північного потоку-2» у Вашингтоні щонайменше три американські фірми: BGR Government Affairs, Roberti Global та McLarty Associates.
Згідно з документами, перші дві фірми працюють на швейцарську компанію Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський «Газпром» і яка відповідає за «планування, будівництво та подальшу діяльність «Північного потоку-2» в Європі». Водночас лобісти McLarty виконують замовлення європейських фірм-інвесторів російського газопроводу. Серед них – французька енергетична компанія Engie, австрійська OMV, німецькі Uniper і Wintershall та нідерландська Shell International B.V.
Фірми не розкривають всіх деталей своєї діяльності – вони зареєстровані в базі даних Сенату, яка дозволяє подавати менше інформації у звітах. Втім, дещо про їхню активність таки відомо.
BGR Government Affairs та Roberti Global зазначають, що просувають питання у двох палатах Конгресу США – Палаті представників та Сенаті. Предметом лобіювання BGR вказує «питання, пов’язані з позицією США щодо «Північного потоку-2». Roberti використовує трохи ширше формулювання: «питання, пов’язані з позицією США щодо «Північного потоку-2», у тому числі ймовірні фінансові санкції, які впливають на проєкт».
Натомість McLarty Associates у своїх звітах стверджує, що веде роботу з Радою національної безпеки США та Державним департаментом. В компанії вказують, що їхнім завданням є «захищати та просувати інтереси компаній в суперечці щодо природного газу як елементу європейської енергетичної безпеки, а також давати поради щодо питань санкцій проти Росії».
Скільки коштують послуги фірм? Згідно з документами, за свою роботу в першому кварталі 2021 року BGR Government affairs отримала 240 тисяч доларів США, а Roberti Global – 600 тисяч доларів. McLarty Associates сумарно отримала 210 тисяч доларів. Вкупі виходить 1 мільйон 50 тисяч доларів. Розцінки практично не змінились з минулого року – приблизно такі ж суми за свою роботу фірми отримали кожного кварталу в 2020-му. Загалом компанії, пов’язані з «Північним потоком-2», на послуги лобістів у США торік витратили майже 4,4 мільйона доларів.
Цікаво, що деякі представники цих фірм пов’язані з українськими питаннями. Старшим радником BGR Government affairs з міжнародних питань є Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України. А директорка стратегічних ініціатив McLarty Клер Кайзер числиться в раді директорів «Американсько-української ділової ради» (U.S.-Ukraine business council).
Ми звернулись за коментарем до BGR Government Affairs, Roberti Global, McLarty Associates та пресслужби «Північного потоку-2», але відповіді не отримали.
Це суто політичний проєкт Росії, організований, щоб обійти Україну, Польщу та балтійські країни, створити важелі впливуКурт Волкер
Курт Волкер на запитання «Голосу Америки» відповів, що не уповноважений говорити від імені BGR та коментувати роботу з клієнтами. Однак додав, що його особиста позиція щодо «Північного потоку-2» є незмінною.
«Від часу, коли я був спецпредставником, і дотепер моя персональна думка була такою: це суто політичний проєкт Росії, організований, щоб обійти Україну, Польщу та балтійські країни, створити важелі впливу на них і створити важелі впливу на Європу через формування стимулів для Західної Європи не розхитувати човен з Росією», – сказав Курт Волкер.
На запитання про те, як така позиція співвідноситься із діяльністю фірми, в якій він є радником, Курт Волкер не відповів.
Українська сторона
Українська сторона у Вашингтоні працює лише з однією фірмою. Її інтереси представляє Yorktown Solutions – вона уклала контракт із Федерацію роботодавців нафтогазової галузі України. Згідно з договором, у 2020 році консультанти отримали за свої послуги 960 тисяч доларів США. Контракт на таку ж суму продовжили і на 2021 рік.
Про діяльність Yorktown Solutions відомо більше. Згідно з договором, фірма надає «промоційні, комунікаційні та консультаційні послуги», які в тому числі направлені на «ефективне усунення загроз, що створюються на базі проєкту «Північний потік-2».
Серед них – розмови, листування та зустрічі з офісами конгресменів та сенаторів Демократичної та Республіканської партій, з чиновниками в Державному департаменті, Міністерстві торгівлі, Міністерстві енергетики та Раді з національної безпеки США. Крім цього, Yorktown веде комунікацію з експертами та співробітниками провідних аналітичних центрів Вашингтона, а також із журналістами впливових західних ЗМІ – Wall Street Journal, NBC News, Reuters та інших.
Сполученим Штатам критично важливо повністю застосувати санкціїДеніел Вайдіч
Зі звіту видно, що фірма працює з питанням «Північного потоку-2» в буквальному розумінні щодня. Президент Yorktown Solutions Деніел Вайдіч у коментарі «Голосу Америки» розповів, що після приходу нової адміністрації дії його компанії залишились на такому ж рівні активності, однак тепер у них з’явилась додаткова терміновість.
«Сполученим Штатам критично важливо повністю застосувати санкції, – каже Деніел Вайдіч. – Ми були сильно залучені до розробки цього санкційного законодавства. Тож зараз ми мобілізуємо підтримку на Капітолійському пагорбі, серед інших гравців поза урядом та в уряді, щоб упевнитися, що двопартійні санкції Конгресу будуть повністю запроваджені».
Це загроза не тільки і не стільки енергетична, як загроза фізичної безпеки нашої країниВадим Гламаздін
Вадим Гламаздін, директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі України, пояснив, яке повідомлення Україна намагається поширити у Вашингтоні.
«Наш меседж дуже простий. Якщо «Північний потік-2» буде добудований, це буде означати початок кінця для України як для держави, – сказав Вадим Гламаздін в коментарі «Голосу Америки». – Це загроза не тільки і не стільки енергетична, як загроза фізичної безпеки нашої країни. В нас дуже просте завдання і прохання. Ми прагнемо, щоб газопровід не добудували. А станом на сьогодні єдиний варіант забезпечити недобудову цього проєкту – це повне застосування санкцій, які Конгрес зробив обов’язковими».
Правила гри
Фірми з обох сторін, предметом діяльності яких є одна тема – «Північний потік-2», подають свої звіти у різні бази даних. Yorktown Solutions подає звіти в Міністерство юстиції США в межах закону про реєстрацію іноземних агентів, FARA (Foreign agents registration act).
Натомість BGR Government Affairs, Roberti Global та McLarty Associates зареєстрували свою роботу з «Північним потоком-2» в базі даних лобістів від Сенату США, через закон про розкриття лобістської діяльності – скорочено LDA (Lobbying Disclosure Act).
Експерти кажуть, що реєстрація під LDA – це радше незвична практика для тих, хто працює з іноземними клієнтами. Реєструватись у FARA мають гравці, які залучені до консультацій та роботи з закордонними компаніями чи особами, іноземними політиками чи урядами інших держав. А от LDA зазвичай використовують для роботи із внутрішніми американськими клієнтами.
«Простіше кажучи, якщо основним бенефіціаром ваших зусиль є іноземний уряд чи політична партія, то ви маєте зареєструватись і розкрити свою діяльність через FARA, а не через LDA. Але інколи буває не дуже зрозуміло, хто є кінцевим бенефіціаром послуг», – пояснює «Голосу Америки» дослідниця Center for Responsive Politics Анна Массоглія. Вона додає, що це може додавати невизначеності в юридичному аспекті.
Через FARA лобісти зобов’язані розкрити значно більше деталей своєї діяльності, ніж у рамках LDA. Зокрема, у першому випадку потрібно подати ретельні звіти про будь-які зустрічі чи розмови з політиками, урядовцями та іншими гравцями – в LDA такої вимоги немає. В цій базі даних, як правило, можна знайти інформацію про суми та предмети лобіювання, а також осіб, які ним займаються.
Анна Массоглія каже, що може бути декілька причин, чому компанії вирішують реєструватись в базі даних LDA, а не FARA.
«Можливо, це для того, щоб надати менше інформації. Можливо, щоб заповнювати менше паперів. Можливо, це просто те, до чого фірми звикли, бо їхні інші клієнти є зі США, і фірми хочуть подавати звіти однаковим чином. Або вони не вважають, що FARA є найкращим варіантом. Це може залежати від різних речей. Також у деяких колах існує певна стигма щодо іноземних агентів, тож це може бути однією з причин, чому деякі особи вирішують шукати інших шляхів реєстрації», – каже Массоглія.
Попри це, за словами дослідниці, існує низка винятків, які дозволяють іноземним агентам реєструватись в інших базах даних та уникнути детального розкриття своєї діяльності.
Анна Массоглія каже: як правило, якщо в звітності лобістів виявляють порушення, їх можуть зобов’язати подати всі необхідні документи та розкрити свою діяльність.
«У таких випадках досягнення прозорості – це найкращий результат, на який можна сподіватись», – каже експертка.
