Уряд Чехії ухвалив остаточне рішення не допустити російську державну компанію «Росатом» до майбутнього тендеру на добудову атомної електростанції в цій країні.
Таким чином уряд затвердив позицію, про яку попередніми днями говорили чеські урядовці у зв’язку з викриттям участі спецслужб Росії в підриві складів озброєння в Чехії, внаслідок чого 2014 року загинули двоє чеських громадян.
За цим рішенням, до перевірки щодо безпеки, яка є передумовою для участі в тендері, допустять тепер тільки компанії з Франції, США/Канади і Південної Кореї, заявив після засідання уряду віцепрем’єр, міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек. Сам тендер має оголосити вже новий уряд Чехії, який постане за результатами парламентських виборів цієї осені.
Як заявляв Гавлічек перед нинішнім засіданням уряду, «Росатом» не зможе брати ніякої участі в побудові ще одного, п’ятого енергоблоку атомної електростанції Дуковани – навіть непрямо, як субконтрактор.
При цьому напередодні в чеській опозиції різко критикували чинну владу за те, що, мовляв, попередні умови тендеру були, за словами опозиції, виписані так, щоб забезпечити перемогу саме російської компанії. За повідомленнями, йшлося про необхідність збудувати енергоблок зниженої потужності порівняно зі стандартною, і «Росатом» єдиний із очікуваних учасників тендеру мав практичний досвід із такими реакторами.
На початку року уряд Чехії вирішив не допустити до майбутнього тендеру на побудову ще одного, п’ятого енергоблоку атомної електростанції Дуковани компанію-претендента з Китаю, посилаючись, зокрема, на міркування національної безпеки. Проте чіткого рішення щодо російської компанії тоді не ухвалили, попри застереження чеських спецслужб і політиків про необхідність виключити й її.
Водночас значну підтримку участі Китаю, а особливо Росії в добудові АЕС висловлював президент Чехії Мілош Земан, відомий своїми прокитайськими і особливо проросійськими поглядами.
Викриття участі російських спецслужб у підриві складу озброєнь 2014 року призвело також до остаточної відмови Чехії від можливості використовувати російську вакцину проти COVID-19 «Спутнік V», яку теж активно просував Земан. При цьому днями саме категорична відмова від використання цієї вакцини попереднього міністра охорони здоров’я Чехії призвела до його усунення на вимогу Земана, а новий міністр уже припускав було таку можливість.
Але вранці 19 квітня віцепрем’єр, міністр внутрішніх справ Ян Гамачек, який зараз виконує й обов’язки міністра закордонних справ Чехії, підтвердив, що за нинішніх обставин дебатам щодо російської вакцини вже не місце.
Увечері 17 квітня прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш повідомив, що існує обґрунтована підозра про причетність працівників російської військової розвідки, відомої як ГРУ, до вибухів на складах озброєнь у Чехії восени і взимку 2014 року. У зв’язку з цим Гамачек оголосив про видворення з країни 18 російських дипломатів, які були ідентифіковані як працівники російських спецслужб – ГРУ, а також служби зовнішньої розвідки СВР.
У смертельному вибуху на чеському складі в 2014 році Прага звинувачує російських агентів (фотогалерея)
Поліція Чехії у зв’язку з тими вибухами на складах озброєнь 2014 року оголосила в розшук двох працівників ГРУ – тих самих, яких вважають причетними до отруєння в Великій Британії подвійного агента Росії Сергія Скрипаля і його дочки 2018 року бойовою хімічною отруйною речовиною з групи «новачок».
Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.
Росія всі докази про її причетність до тих вибухів відкидає і в відповідь заявила про видворення 20 дипломатів і працівників чеського посольства в Москві – при тому, що його штат удвічі менший, ніж російського посольства в Празі.
