У Польщі та в Україні вшановують жертв Смоленської катастрофи 10 квітня 2010 року, що сталася неподалік російського Смоленська, під час посадки на військовому аеродромі «Смоленськ-Північний» літака Ту-154 із польською державною делегацією на борту. Загинули 96 людей, серед них і президент Польщі Лех Качинський та його дружина Марія, а також інші представники польської політичної, військової, релігійної еліти. Вони прямували в Катинь для участі в меморіальних заходах до 70-х роковин розстрілу НКВД СРСР польських військових у 1940 році.
Звіт підкомісії польського Сейму з питань повторного вивчення причин та обставин аварії Ту-154М під Смоленськом буде оприлюднений у квітні, повідомив голова підкомісії Антоні Мацєревич.
За його словами, комісія звершила роботу над змістовною частиною звіту, але ще тривають останні редакційні виправлення.
Як повідомляє українська редакція Польського радіо, Мацєревич заявив, що перший найважливіший висновок, що випливає із документу, стосується участі російської сторони в подіях 11 років тому.
«Перешкоджання у підготуванні безпеки цього візиту, фальшиве направлення літака і, врешті, підрив літака. Потім створення механізму смоленської брехні, приховування правди, фальсифікація доказів, знищення цих доказів та їх утримування. Отже, весь процес контролювався росіянами», – стверджує Мацєревич.
Робота комісії показує, що безпосередньою причиною катастрофи став вибух, який стався до того, як літак досяг висоти так званої «берези Бодіна», – додав Мацєревич.
«Так звана «береза Бодіна», яку називали причиною трагедії, стояла за 100 метрів від місця вибуху та втрати кінця лівого крила. Вибух, що супроводжував це, є прямим свідченням того, що насправді сталося і хто до цього призвів», – каже голова підкомісії.
Він зазначив, що наявність вибухівки на уламках літака підтвердили польські, італійські, американські та британські лабораторії.
Наразі звіт, що готується, становить близько 700 сторінок, але коли його опублікують, він буде коротшим.
Додаток до звіту – це майже півторагодинний фільм, який був представлений у липні 2021 року під час засідання парламентського комітету з питань оборони.
Росія заперечує і відкидає будь-яку свою причетність до катастрофи літака із усім керівництвом Польщі на борту, пояснюючи падіння літака погодними умовами і помилкою пілота.
Поминальні заходи у Польщі
У Польщі проходять пам’ятні заходи в 11-ту річницю авіакатастрофи біля російського міста Смоленська, в результаті якої загинули 96 осіб, у тому числі тодішній президент Польщі Лех Качинський, його дружина і багато високопоставлених політичних і військових чиновників країни.
«Найбільша національна трагедія у післявоєнній історії Польщі»Матеуш Моравецький
Заходи розпочалися 10 квітня вранці з поминальної служби та покладання вінків до пам’ятника жертвам авіакатастрофи і їхніх могил. Увечері пройшло богослужіння у соборі в Варшаві.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав катастрофу «найбільшою національною трагедією в післявоєнній історії Польщі».
Другий рік поспіль поминальні заходи проходять в умовах обмежень, пов’язанихі з COVID-19, і обмежені у масштабах.
Київ та Львів
У Києві та Львові вшанували пам’ять жертв смоленської катастрофи.
У столиці України квіти поклали до пам’ятника Анні Валентинович – українки, активної діячки польського руху «Солідарності» та антикомуністичної опозиції, і однією із 96 жертв авіакатастрофи літака Ту-154М.
Пам’ятник Валентинович відкрили у 2021 році на території посольства Польщі у Києві й участь у його відкритті брав президент Анджей Дуда під час офіційного візиту до столиці України.
Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький зазначив, що героїня «Солідарності», героїня Польщі, народилася у Рівному і була українкою за походженням.
Згадуючи жертв Смоленської катастрофи, Бартош Ціхоцький наголосив, що усі загиблі виконували свій обов'язок і загинули на державній службі.
11 квітня у католицькому соборі святого Олександра в Києві відправили святу месу за жертвами смоленської катастрофи та Катинського розстрілу.
У Львові 10 квітня під польським консульством пройшли меморіальні заходи до 11 роковин смоленської катастрофи. Там польські дипломати поклали біло-червоний вінок та запалили лампадки перед імпровізованим меморіалом із світлинами 96 жертв.
«Усі ті люди любили Польщу, служили батьківщині та полетіли туди, бо відчували, що мають такий обов’язок», – сказала консул Генеральна консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкєвич.
У кафедральному соборі у Львові теж відправили поминальну месу.
Читайте також: Росії не можна вірити – колишні польські дипломати про урок авіакатастрофи під Смоленськом
Розслідування від 2011 року, здійснене спеціальною польською комісією, дійшло висновку, що рейс Ту-154 з Варшави розбився в умовах сильного туману під час наближення до аеропорту поблизу російського Смоленська через помилку пілота та відсутність попереджень від диспетчерів Управління повітряним рухом Смоленська.
У квітні 2018 року підкомітет Міноборони Польщі опублікував технічний звіт щодо Смоленської катастрофи, в якому, зокрема, зазначив, що ліве крило літака Ту-154 було знищене внаслідок вибуху на борту.
Подібних висновків дійшла і британська лабораторія судово-вибухових речовин Forensic Explosives Laboratory, підпорядкована Міноборони Великої Британії. Наприкінці березня 2019 року експерти цієї лабораторії оприлюднили дослідження, що підтверджує сліди тротилу в більшості зразків розбитого літака експрезидента Леха Качинського.
У вересні 2020 року слідчі Національної прокуратури Польщі подали до суду клопотання про тимчасовий арешт трьох диспетчерів, які чергували в аеропорту Смоленськ-Північний в день аварії польського президентського літака.
Проте російська сторона відмовилась їх видати.
У Росії заперечили заяву польської підкомісії про вибух на борту літака президента Леха Качинського. Слідчий комітет Росії заявив, що розслідування не знайшло підтвердження цієї версії.
«Версія про вибух на борту літака була перевірена Слідчим комітетом РФ в числі першочергових, але свого підтвердження не знайшла», – наголосили тоді у СК Росії, нагадавши, що до аналогічних висновків дійшли і фахівці Міжнародного авіаційного комітету за підсумками свого розслідування.
