Україна знову потрапила в міжнародні заголовки на тлі тривоги через масштабне накопичення російських військових сил поблизу українського кордону. Це залякування нагадало Заходу, що російська агресія проти України усе ще триває. Хоча й бойові дії досягли максимуму в 2014-15 роках, конфлікт продовжує тліти і до його вирішення все ще далеко.
За останні сім років міжнародне співтовариство надало Україні значну підтримку, але ця підтримка не переконала Росію припинити свою гібридну кампанію проти української державності. Західні партнери України, зрозуміло, неохоче ставляться до збройного протистояння з Росією, а також надзвичайно обережні щодо забезпечення українських військових засобами протидії Кремлю. Тим не менше, одним із найефективніших засобів стримування подальшої російської агресії може стати модернізація ВПС України.
На даний момент найкращими військово-повітряними активами України є дві недоукомплектовані винищувальні бригади чисельністю близько п’ятдесяти літаків Су-27 FLANKER, аналогів американським F-15C
Після російського вторгнення в 2014 році українські ВПС розпочали імпровізовані зусилля привести у боєготовність якомога більше реактивних літаків, і призвали до війська максимальну кількість резервістів ВПС, щоб укріпити боєздатність Військово-повітряних сил України. Після десятиліть радянської безгосподарності вони зіштовхнулися з низкою проблем.
Ці труднощі ускладнювала хронічна нестача запасних частин російського виробництва, що призводило до масового розукомплектування бойових літаків, які перебувають на зберіганні, щоб хоч кілька десятків із них підтримувати в боєздатному стані.
Але навіть ці відносно невеликі військово-повітряні сили змогли завдати непосильних втрат російській гібридній армії зі звичайних солдатів, найманців та місцевих колаборантів. Повідомляється, що деякі авіаудари призвели до загибелі значної кількості російських сил.
Москва відреагувала таємним розміщенням систем ППО в окупованому районі Донбасу на сході України. Одна з таких систем брала участь у збитті цивільного авіалайнера MH17 у липні 2014 року. Багато українських військових літаків були також збиті, оскільки українці часто літали зі зламаним або застарілим обладнанням для радіоелектронної боротьби.
Із початку воєнних дій ЗСУ наростили свої бойові сили шляхом капітального ремонту та – у багатьох випадках – завдяки модернізації законсервованих літаків та підготовки нового покоління пілотів.
Цим зусиллям перешкоджала необхідність придбання запчастин російського виробництва, які не вдалося переконструювати в Україні, причому такі закупівлі часто здійснювалися таємно за кордоном. Але незважаючи на ці зусилля та через значні збитки, понесені в 2014 році, ВПС України зараз перебувають в ослабленому стані, а їхній стримувальний потенціал обмежений.
Нещодавно керівництво ВПС України визнало, що до 2030 року більшість винищувачів будуть нежиттєздатними.
Тим часом Москва використовує слабкість українських ВПС і погрожує Україні повітряними атаками. Більшість новітніх російських винищувачів були розгорнуті по ланцюжку аеродромів у дузі навколо кордонів України.
Зрозуміло, що українські ВПС терміново потребують оновлення. У перебігу громадських дискусій в Україні щодо того, як відродити ЗСУ, вдалося досягти консенсусу, що існує нагальна потреба в реактивних літаках західних стандартів, озброєних сучасними розумними боєприпасами, а також у західних засобах протиповітряної оборони.
На даний момент найкращими військово-повітряними активами України є дві недоукомплектовані винищувальні бригади чисельністю близько п’ятдесяти літаків Су-27 FLANKER, аналогів американським F-15C. Вважається, що близько тридцяти із них перебувають у робочому стані. Наступний найкращий актив – це винищувальна бригада з «розумними» боєприпасами Су-24 FENCER, «радянський F-111» і робоча коняка російської бомбардувальної кампанії в Сирії. Вважають, що на даний момент близько тридцяти з цих літаків перебувають у бойовій формі.
Найбільшим винищувальним активом, яким володіє Україна, є три недоукомплектовані винищувальні бригади, які нараховують близько 80 МіГ-29 FULCRUM, аналогів американському F-16.
Нарешті, для наземних атак використовується одна бригада Су-25 FROGFOOT або «Радянський штурмовик».
Існує нагальна потреба в реактивних літаках західних стандартів, озброєних сучасними розумними боєприпасами, а також у західних засобах протиповітряної оборони
Україні бракує таких ключових можливостей ППО, як повітряно-десантне попередження та контроль, літаків для дозаправки з повітря, об’єднаних у мережу цифрових терміналів передачі даних, сучасних «розумних» боєприпасів, крилатих ракет, що запускаються з повітря, а також розвідувальних та цільових підрозділів для їхньої підтримки.
Немає труднощів у забезпеченні бортовими системами раннього попередження та контрою, авіазаправками, обладнанням для обміну даними, крилатими ракетами або «розумними» боєприпасами, а також у заміні легких українських МіГ-29 та Су-25. У сховищах AMARG (ремонтно-відновлювального центру аерокосмічної техніки) є достатня кількість законсервованих F-16C, E-2C-2000 Hawkeyes та заправників KC-135. Крім того можна буде поставити нові або відремонтовані F-16C та європейські винищувачі.
Завдання полягає в заміні дальнобійних важких винищувачів Су-27 та Су-24. Єдиною західною альтернативою, яка може їх замінити, є американські F-15, із яких принаймні сто необхідні для недоукомплектованих підрозділів. F-15 уже публічно запропонував генерал Сергій Дроздов, командувач повітряних сил ЗСУ .
Необхідність модернізації ВПС України надає адміністрації Байдена можливість завдати Москві справжнього болю як у реальному стратегічному сенсі, так і з точки зору тривалої пропагандистської війни.
Надання як летальної так і матеріально-технічної військової допомоги до України з 2014 року досі було корисним, хоча й мало головним чином символічне значення. США забезпечили всеохопну підготовку, Humvees, контрбатарейні радари, обладнання нічного бачення, протитанкові ракети Javelin та катери служби берегової охорони класу Island. Також планується забезпечити патрульні катери Mark VI.
При цьому допомога українським ВПС була мінімальною, включаючи поставку шоломів для льотних екіпажів та комплектів для ремонту злітно-посадкової смуги. Справді стратегічного впливу ця допомога ще не надала.
Із початку воєнних дій ЗСУ наростили свої бойові сили шляхом капітального ремонту та – у багатьох випадках – завдяки модернізації законсервованих літаків та підготовки нового покоління пілотів
Пакет допомоги або «оренди», що фінансується США, зі 100 і більше F-15, від шести до восьми E-2C-2000 Hawkeye та від восьми до 12 танкерів KC-135R, а також терміналів для передачі даних Link-16, «розумних» боєприпасів, крилатих ракет та відповідного обладнання для розвідки та націлювання надішле Москві недвозначний сигнал і допоможе стримати будь-які подальші плани вторгнення.
Існує чимало способів впровадження та фінансування потенційного пакету ППО для України.
Варіант «миттєвої дії» полягає у виведенні з-під зберігання законсервованих літаків F-15C/D, E-2C-2000 та KC-135R та відправленні їх в Україну з подальшою модернізацією для F-15, як це пропонується для Японії.
В якості альтернативи США могли б поставляти в Україну реактивні літаки нового типу F-15QA або F-15EX.
«Розумні» боєприпаси, крилаті ракети класу «земля-повітря», такі як JASSM, та інші обговорювані види озброєнь широко використовують союзники і їх можна постачати новими або з уже наявних запасів.
Посилення ВПС України стало б потужним способом для адміністрації Байдена сигналізувати про те, що США більше не будуть терпіти російські зловмисні витівки у Східній Європі і що Росія повинна понести важкі та відчутні стратегічні втрати за свою злісну поведінку.
Стівен Бланк – старший науковий співробітник американського Інституту зовнішньої політики.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США
