У Болгарії Софійський військовий окружний суд вирішив залишити під вартою п’ятьох осіб, яких звинувачують у тому, що вони діяли як шпигунська група на користь Росії. Шостий затриманий зробив признання в п’ятницю і був звільнений під заставу, повідомляє Болгарське національне телебачення (БТА).
Засідання Софійського військового окружного суду розпочалось у неділю вранці і тривало протягом дня та наступної ночі.
Під вартою залишаються: колишній керівник військової розвідки Іван Ілієв, який, за звинуваченням, керував шпигунською групою; його дружина, яка має болгарське й російське громадянства і яка контактувала з російським посольством; керівник таємного реєстру в Національних зборах (парламенті) Любомир Медаров, який також є колишнім військовим; а також неназваний працівник Міністерства оборони. Їм, як зазначають експерти, можуть загрожувати терміни ув’язнення від 10 років до довічного.
Рішення щодо іншого затриманого працівника Міністерства оборони було оголошене в неділю вдень – йдеться про заступника начальника бюджетної дирекції Міністерства оборони полковника Петара Петрова.
Рішення суду не є остаточними та можуть бути оскаржені у військово-апеляційному суді.
Адвокат Петар Петков заявив журналістам у неділю, що затримання його підзахисного Петрова було незаконним та невиправданим, оскільки прокуратура не вказала інформацію, яку група нібито зібрала для передачі Росії.
Подробиці операції
У п’ятницю представники державного обвинувачення оголосили, що виявили злочинну групу, яка вчинила злочини проти Болгарії та здійснювала шпигунство на користь Росії. Група надавала таємну інформацію військового та високотехнологічного змісту працівникові російського посольства. Також обвинувачені збирали інформацію про модернізацію армії.
На своєму брифінгу представники прокуратури опублікували відео з деякими зібраними доказами.
Речниця прокуратури Сійка Мілева пояснила, що завданням «резидента» російської розвідки, яким, як припускають, є колишній керівник військової розвідки Іван Ілієв, було побудувати мережу агентів. Сам Ілієв отримав військову освіту в Болгарії та за кордоном, а також закінчив розвідувальну школу в Москві.
Ось перелік деяких запитань, які ставили перед «резидентом» його куратори:
- що становить собою Координаційний центр НАТО в Варні – завдання, плани розвитку, штат, фінансування;
- політика НАТО та ЄС щодо Росії, Білорусі, України, Сирії, локальних конфліктів на кшталт Нагірного Карабаху;
- діяльність американського ЦРУ в Болгарії;
- контактні особи Міністерства оборони Болгарії в США і Великій Британії;
- робочі зустрічі з представниками західних країн – імена партнерів, тематика переговорів.
Примітно, що «темники» були складені «неадекватною болгарською мовою з елементами російської» – на це звернув увагу болгарський журналіст-розслідувач Христо Ґрозев, який вів стрім із брифінгу в софійській прокуратурі.
Оплата за шпигунську діяльність не була великою, пишуть болгарські ЗМІ на підставі інформації від правоохоронців – згідно з даними спостереження, учасники шпигунського осередку обмінювали гроші, які їм давали в конвертах. Сума складала 1000–1500 євро на місяць.
Один із затриманих, службовець у підрозділі військової розвідки болгарського Міністерства оборони перераховував гроші, імовірно, отримані від вербувальника, просто за робочим столом.
Щоб затримати шпигунів, правоохоронці обшуковували всі машини на автошляхах поблизу столиці. Одного з підозрюваних встигли затримати перед входом до російського посольства.
Головний прокурор Болгарії Іван Ґешев назвав операцію «безпрецедентною від часу 1944 року».
Реакції
Союзники по НАТО – США та Велика Британія – заявили, що виступають разом із Болгарією проти «зловмисної» російської діяльності.
У США, зокрема, 20 березня запевнили, що уважно стежать за цим розслідуванням.
«Болгарія є другом, союзником НАТО і партнером. Ми уважно стежимо за розслідуванням підозр щодо імовірного російського шпигунського кільця в Болгарії. США рішуче підтримують суверенітет Болгарії і виступають разом із болгарами проти такої зловмисної діяльності на їхній території», – написав представник Державного департаменту Нед Прайс у твітері.
Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб виступив зі схожою заявою, засуджуючи «ворожі дії Росії».
«Велика Британія підтримує Болгарію проти російської зловмисної діяльності, яка прагне зашкодити суверенітетові нашого союзника по НАТО, – заявив Рааб у твітері. – Ми повною мірою підтримуємо зусилля Болгарії із викриття підозрюваного шпигунського осередку, а також кроки із протидії ворожим діям Росії на її території».
«Наше євроатлантичне партнерство є неминучим фактором»
Болгарський прем’єр-міністр Бойко Борисов закликав Росію припинити шпигувати за його країною. Через день після проведення операції затримання учасників шпигунського кола він виступив із заявою.
«Ще раз може виникнути необхідність оголосити російських дипломатів небажаними. Цією операцією я знову звертаюся до їхніх керівників із проханням припинити шпигунство в Болгарії», – сказав Борисов. – Дружба дружбою, але наше євроатлантичне партнерство є неминучим фактором», – наголосив болгарський прем’єр.
Посольство Росії 19 березня заперечило звинувачення в шпигунстві, заявивши, що це частина «невпинних спроб забити клин у російсько-болгарський діалог і ще раз демонізувати нашу країну». «Ми очікуємо, що до рішення суду спекуляції про буцімто роль Росії в розвідувальній роботі проти інтересів Болгарії будуть припинені», – додало відомство у заяві, оприлюдненій у фейсбуці.
Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, має тісні культурні, історичні та економічні зв’язки з Росією, головним енергетичним партнером країни.
Головний прокурор Болгарії Іван Ґешев висловив сподівання, що арешт російських шпигунів слугуватиме «об’єднанню болгарських громадян на основі любові до батьківщини, на основі того, що ми захищаємо національні інтереси, а не продаємо їх за жалюгідні копійки». «Ми не ненавидимо чужу країну, але ми зобов’язані захистити Болгарію», – сказав Гешев.
Від жовтня 2019 року офіційна Софія видворила п’ятьох дипломатів і співробітників посольства Росії, обвинувачених у проведенні розвідувальної роботи.
