У Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості у відповідь на запит Радіо Свобода розповіли, на якій стадії впровадження перебувають підзаконні акти, необхідні для імплементації закону «Про оборонні закупівлі».
У Мінстратегпромі зазначили, що вже уряд ухвалив та оприлюднив такі нормативно-правові акти, розроблені міністерством:
- постанова Кабінету міністрів від 17 лютого 2021 року №116 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 20 квітня 2011 року №432»;
- постанова №129 «Про внесення змін до порядку відновлення, ремонту, модернізації, збільшення установленого ресурсу та провадження строку служби (зберігання) озброєння, військової і спеціальної техніки, за якими не здійснюється авторський нагляд»;
- постанова №131 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 5 липня 2019 року №588 «Про утворення офсетної комісії»;
- постанова №160 «Про затвердження порядку проведення випробувань та прийняття на озброєння (постачання) військової та спеціальної техніки, засобів та обладнання іноземного виробництва»;
- постанова №161 «Про внесення змін до порядку складання єдиного наскрізного плану створення зразка (системи, комплексу) озброєння, військової і спеціальної техніки»;
- постанова № 162 «Про внесення змін до порядку постачання озброєння, військової і спеціальної техніки під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції».
У міністерстві додали, що Кабмін ухвалив правові акти, які очікують публікації на Урядовому порталі. Зокрема:
- постанова Кабінету міністрів «Питання оборонних закупівель»;
- постанова Кабінету міністрів «Про затвердження порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції»
У Мінстратегпромі розповіли, що станом на 9 березня міністерство доопрацьовує із зацікавленими сторонами такі проєкти нормативно-правових актів:
- проєкт постанови Кабміну «Про затвердження порядку створення, формування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)»;
- проєкт постанови «Про затвердження порядку формування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою»
У міністерстві зазначили, що після доопрацювання ці проєкти постанов, необхідні для імплементації закону, внесуть на розгляд Кабміну.
Раніше Міністерство економіки повідомляло, що йому на погодження надійшли 15 проєктів постанов Кабінету міністрів України на виконання норм закону «Про оборонні закупівлі», із них дев’ять від Мінстратегпрому і шість – від Міноборони. Із них 13 вже опрацьовані.
Експертна організація StateWatch минулого місяця оприлюднила висновок, згідно з яким Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство оборони не забезпечили розробку та ухвалення до 15 лютого 2021 року підзаконних актів, необхідних для реалізації положень закону України «Про оборонні закупівлі».
Зокрема, йдеться у висновках, Міністерство оборони, як і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, мало розробити та передати Кабінету міністрів на розгляд підзаконні акти для забезпечення планування та закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями. Водночас жоден такий документ не був ухвалений.
Раніше на офіційному сайті Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості були оприлюднені цитати Олега Уруського, відповідно до яких відомством для імплементації закону «Про оборонні закупівлі» розроблено 10 проєктів постанов уряду без зазначення, скільки таких документів було підтримано урядом.
НАЗК заявляє, що виявило корупціогенні фактори в проєктах актів у сфері оборонних закупівель, які були підготовлені спільно Міністерством із питань стратегічних галузей промисловості та Міністерством оборони.
- Закон про оборонні закупівлі передбачає замовлення зброї, військової техніки (та всього іншого, що потрібне армії та бойовим підрозділам) на відкритих електронних аукціонах.
- Більшість покупок для армії та силових структур відбувається за правилами закону «Про публічні закупівлі».
- Без електронної системи закупівель можна обходитися лише під час воєнного стану.
- Виробники озброєнь конкуруватимуть між собою в усіх випадках, де це можливо: крім ситуацій, коли йдеться про унікальну зброю чи обладнання, яку виробляє єдине підприємство.
- Закон розсекретить більшість інформації щодо оборонних закупівель, передовсім про товари подвійного призначення (ті, які можуть купити як армія, так і цивільні). Таємними залишаться лише критично важливі дані про зброю і техніку, які не повинні потрапити до країни-агресора.
- Створюється «реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів». Він потрібен і для моніторингу виконання оборонних контрактів, і для того, щоб забезпечити прозорість цієї галузі.
- Закон окремо регламентує безпеку поставок і наявність виробничих потужностей у підрядника.
