Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у листах, отриманих Радіо Свобода, підтвердила, що позбавила ув’язненого російського опозиційного діяча Олексія Навального статусу в’язня сумління через його минулі заяви, які, на думку організації, містять заклики до насильства й дискримінації і «мову ненависті».
При цьому правозахисники наголошують, що й далі вважають його ув’язненим із політичних мотивів і вимагають його звільнення.
Як написав в електронному листі Радіо Свобода заступник директора відділення Amnesty International у справах Європи і Центральної Азії Денис Кривошеєв, «внутрішнє рішення» організації щодо Навального було ухвалене «у зв’язку з коментарями, які він робив у минулому», і воно «не змінює нашої рішучості боротися за його негайне звільнення і за припинення його політично мотивованого переслідування з боку російської влади».
«Деякі з цих коментарів, які Навальний так публічно й не засуджував, сягають межі пропаганди ненависті, а це суперечить визначенню в’язня сумління від Amnesty International», – написав Кривошеєв. Але конкретних прикладів таких заяв він не навів.
Кривошеєв додав, що Навальний, якого його організація визнала було в’язнем сумління після його затримання й арешту в Москві 17 січня, не скоїв злочинів, і Amnesty International, незважаючи на своє нинішнє рішення щодо цього статусу, передала російській владі двісті тисяч підписів із закликом негайно звільнити його.
Прихильники Навального в Росії і за її межами невдоволені таким рішенням і стверджують, що воно було ухвалене «під тиском» кампанії, влаштованої проти нього журналістами, пов’язаними з прокремлівськими засобами інформації.
Уперше про рішення Amnesty International щодо Навального повідомив 23 лютого американський журналіст лівого спрямування Аарон Мате. Потім медіаменеджер Amnesty International у справах Європи і Центральної Азії Олександр Артем’єв, теж згадавши про це рішення, додав, що воно стосується низки заяв Навального середини 2000-х років, які вивчив юридичний і політичний департамент організації, і що його ухвалили у відповідь на цілу низку схожих запитів із проханнями перевірити слова опозиціонера. Як заявляв Артем’єв, у правозахисників «склалося враження, що запити щодо перевірки висловлювань Навального були елементом скоординованої кампанії для його дискредитації за кордоном».
Олексій Навальний, відомий як критик Кремля і викривач корупції в російській владі, в 2000-х роках був активним учасником заходів російських націоналістів, зокрема так званих «російських маршів», і не раз висловлював заклики, дискримінаційні щодо інших народів, крім росіян. Зокрема, низку гострих заяв проти грузинів він зробив після нападу Росії на Грузію 2008 року.
У подальшому він утримувався від таких публічних заяв, але після нападу Росії на Україну і окупації Криму, зокрема, висловлювався за збереження «російського» статусу Криму, хоч і називав окупацію незаконною, або за якийсь «чесний референдум» на окупованому півострові – без його деокупації.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
