У квітні в Бабиному Яру в Києві збираються відкрити меморіальну синагогу, повідомив Меморіальний центр «Бабин Яр».
Арт-об’єкт буде створено у вигляді символічної меморіальної синагоги, яка подібно до книги буде відкриватися і закриватися за допомогою механізмів. Автором виступив всесвітньо відомий архітектор Мануель Герц, який спроєктував синагогу в Майнці, професор Базельського університету.
Конструкція буде зроблена з амбарного дуба 200-300-річної давнини з різних куточків України. Всередині вона буде розписана візерунками і текстами молитв, якими прикрашали старовинні синагоги на Західній Україні і які були знищені нацистами під час Другої світової війни, розповіли в церкві.
Об’єкт буде зведений без фундаменту на невеликій ділянці за пам’ятником Менора біля схилу яру, де євреї традиційно збираються, щоб вшанувати пам’ять своїх близьких, які загинули в Бабиному Яру.
Відкриття синагоги запланували на 8 квітня до Дня Катастрофи і героїзму європейського єврейства (Йом га-Шоа).
Діяч українського єврейського руху Йосиф Зісельс у фейсбуці написав, що Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» розпочав роботи зі зведення синагоги на території Кирилівського православного цвинтаря, що входить безпосередньо до складу Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
«Деякий час тому в Офісі президента України відбулася нарада, на якій було вирішено попередньо отримати згоду на це будівництво в очільників християнських конфесій. Але оскільки перспективи отримання такої згоди були вкрай примарними, керівники Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» пішли іншим шляхом і... перейменували синагогу на Меморіальний об’єкт «Місце для роздумів», – додав Зісельс.
У грудні він заявляв, що проєкт будівництва синагоги є частиною інформаційної війни Росії проти України. Він стверджував, що будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України».
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.
Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.
