Служба безпеки України затримала свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги. Ця історія потрапила у перші рядки всіх новин українських ЗМІ.
Що насправді відбувається у СБУ та коли нарешті реформують це відомство? Про це – в експлейнері Радіо Свобода.
Із чого почалася історія про «замовне вбивство»?
22 січня журналіст, головний редактор сайту Цензор.нет, Юрій Бутусов, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, повідомив про «кримінальну розбірку між групами впливу в СБУ» боротьбі за «кришування тіньового бізнесу».
За його інформацією, Служба безпеки України затримала полковника підрозділу «Альфа» Юрія Расюка за підозрою у підготовці вбивства бригадного генерала СБУ, начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова.
За словами Бутусова, замовником цього вбивства став колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією, полковник СБУ Дмитро Нескоромний, якого, як він зазначив, розшукують і якому заборонений виїзд із України.
Водночас низка ЗМІ повідомила, що Нескоромний під час спецоперації нібито був затриманий, але зміг утекти вже з кайданками на руках.
При цьому жодних підтверджень цих слів журналісти не наводили.
Як відреагували в СБУ?
23 січня СБУ підтвердила інформацію про затримання чинного співробітника Служби безпеки України, який готував убивство свого колеги, однак імені не назвала.
У відомстві наголосили, що спрацювали на випередження і здійснили затримання «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину».
За версією СБУ, існувала змова кількох осіб: організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.
Водночас у Службі безпеки заперечили, що це була «кримінальна розбірка між групами впливу в СБУ», як і те, що хтось міг втекти в наручниках із місця затримання.
Хто такий Андрій Наумов, якого буцімто хотіли вбити?
Андрій Наумов – начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.
У Службі безпеки України він почав працювати у 2019-му, коли приєднався до команди Івана Баканова.
14 жовтня 2020 року президент Володимир Зеленський своїм указом присвоїв Наумову звання бригадного генерала. Будь-які інші деталі про його можливі нагороди чи спецперевірки у СБУ не надали, навіть на запит журналістів.
До того, як потрапити в СБУ, Наумов пропрацював:
- 12 років у Генпрокуратурі (спочатку – прокурором відділу захисту фінансово-економічних та інших інтересів держави, потім – старшим помічником заступника генпрокурора, згодом– старшим прокурором і зрештою (аж до звільнення) відповідав за матеріально-технічне забезпечення ГПУ);
- кілька років у Чорнобильській зоні (спочатку «опікувався питаннями будівництва промислових об’єктів», потім почав керувати держпідприємством «Центр організаційного-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження»).
Нині Наумов фігурує у розслідуванні ДБР: слідчі підозрюють тодішнє керівництво «Центру організаційного-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» у «зловживанні службовим становищем» (начебто не всі гроші, які мали піти на будівельні роботи, були витрачені за призначенням).
У жовтні 2020 року у ДБР повідомили: розслідування триває, однак причетність до злочинів Наумова (на час відповіді на запит) ще не встановлена.
А ще Наумов потрапив в поле зору журналістів програми «Схеми», які, наприклад, встановили, що його родина придбала квартиру в елітному ЖК у 4 рази дешевше від ринкових цін:
Що наразі із затриманим?
Затриманому наразі оголосили про підозру. Йому інкримінують готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.
За це закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі (довічне або на строк від 9 до 15 років).
23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід: тримання під вартою без можливості внесення застави.
Чи справді у справі фігурує експерший заступник голови СБУ Нескоромний?
Відповідати на це запитання у самій Службі безпеки поки що не поспішають. Наголошують, що «процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію».
Разом з тим у тексті клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо полковника спецпідрозділу «Альфа» Андрія Расюка, яке опинилось у розпорядженні низки ЗМІ, прізвища Нескоромного, якого вважають замовником, немає.
На думку журналістів «Дзеркала тижня», це може свідчити про те, що слідство ще не має достатньо доказових аргументів, щоб оголосити йому підозру.
«Швидше за все, Нескоромний міг бути задокументований у матеріалах негласного слідства, яке фіксувало контакти Расюка, який був наближеною людиною до Нескоромного. Скоріш за все, слідство розраховує на те, що суд прийме рішення про утримання Расюка під вартою, і він дасть покази на Нескоромного», – припускають у «Дзеркалі тижня» та додають, що, згідно з інформацією їхнього джерела в СБУ, слідство планує оголосити на широкий загал версію про те, що мотивом замовлення усунення Наумова стало те, що він був єдиною перепоною для отримання Нескоромним високої посади в керівництві Служби безпеки України.
Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного та з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він:
- той самий Нескоромний;
- уже перебуває в Німеччині;
- планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали «про даму серця Баканова, яка живе у Москві, за якою він тужить, і яка є інструментом шантажу з боку ФСБ. Крім того, я повідомлю про те, хто отримує відкати і «дивіденди» на «Великому будівництві», про родинні зв'язки Єрмака в Росії та справжні причини, чому був зірваний обмін полоненими».
Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.
Окрім того пізно ввечері 24 січня в цьому телеграм каналі було опубліковано архів з матеріалами резонансної справи.
Що про історію із затриманням кажуть експерти?
Історія з ймовірною підготовкою убивства одним високопосадовцем СБУ іншого високопосадовця Служби безпеки України викликає питання у полковника СБУ, а нині народного депутата від фракції «Голос» Романа Костенка.
«Із точки зору спецслужбовця, це дуже непрофесійно, коли СБУшник замовляє в іншого СБУшника вбивство СБУшника. Мені ця версія видається дуже неправдоподібною. Можливо, хтось на когось збирав якусь інформацію (за допомогою, наприклад, візуального спостереження) і це було використано та підставлено під «вбивство». Але я не вірю, що просто так полковник СБУ замовив би генерала СБУ в наші часи, коли за ці 50 тисяч можна було таку дискредитацію у ЗМІ замовити, що це було б набагато ефективніше», – вважає Костенко.
Тим часом колишній очільник СБУ, а нині народний депутат фракції «Батьківщина» Валентин Наливайченко називає історію з ймовірною підготовкою «замовного вбивства» високопосадовця СБУ – «серйозним дзвоником».
«Відбувається збагачення, корупція і незаконні дії (при чому – на верхівці). Треба розібратися, чи не стосується це взагалі голови СБУ. Я очікую насамперед від нього пояснень для суспільства, що саме відбувалося і відбувається», – зазначає Наливайченко.
Він також додає, що це – не остання історія навколо Служби безпеки України, і що цього тижня, за його інформацією, може відбутися ще один скандал, який так само стосуватиметься верхівки СБУ.
«Все, що робилося для збагачення і корупції, не може вічно приховуватися. Просто настав час, коли все таємне стане відомим», – зауважив ексголова СБУ та додав, що президент Зеленський у цій ситуації має продемонструвати жорстку реакцію.
Тим часом Віктор Ягун – ексзаступник голови Служби безпеки України, генерал-майор запасу СБУ – вважає вищезгадану історію штучно роздутою і з неправильно розставленими акцентами.
«Стільки уваги до фігурантів, але подивіться на біографії цих людей: звідки вони прийшли, чим займались і як взагалі потрапили в СБУ. Той, кого заарештували, вже 10 років ніякого стосунку до служби не має і він ніколи не був оперативником; Нескромний взагалі виходець з міліції і все життя пропрацював по лінії «К», – пояснює Ягун.
Деградація СБУ та відсутність реформи цієї інституції – ось на що варто насамперед звертати увагу у цій історії, вважає він.
«Завжди було дві служби безпеки: служба безпеки, яка бореться і займається функціями, якими, окрім неї, більше ніхто не займається (наприклад, контррозвідувальною діяльністю), і її частина, яка під виглядом контррозвідувальної діяльності заробляла гроші. І фігуранти всієї цієї історії ніякі не спецслужбісти, а звичайні «заробітчани», – наголошує Ягун.
На його думку, за роботою СБУ неодмінно має бути контроль (насамперед – з боку суспільства через парламент), а без реформи Служби безпеки України це – неможливо.
А що там з реформою СБУ?
На реформуванні СБУ наполягають не лише українці, але й іноземні партнери. Зокрема, вони наголошують на важливості позбавлення служби повноважень у сфері боротьби з економічною та організованою злочинністю.
15 жовтня 2019 року голова Служби безпеки України Іван Баканов подав президентові проєкт нової редакції закону «Про Службу безпеки України», а Володимир Зеленський доручив схвалити концепцію реформування СБУ та ухвалити нову редакцію закону про спецслужбу.
Однак, розгляд цього питання Верховною Радою 9-го скликання із цілої низки причин затягнувся на понад півтора роки.
Із 25 січня парламент розпочне свою роботу у новому році і вже у четвер, 28 січня, до сесійної зали можуть винести законопроєкт 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України».
«Він не ідеальний, але він точно кращий за те, що є зараз, – вважає народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко. – Там уже прописано конкретно, що слідство буде передаватись від СБУ до спеціальних органів; що в СБУ заберуть функції боротьби з корупцією та розслідування економічних злочинів (а ми знаємо, що підрозділ «К» у Службі безпеки багато галасу наробив). Для мене особисто підрозділ «К» віджив своє ще у 1990-х - на початку 2000-х років».
А от у народного депутата фракції «Батьківщина» Валентина Наливайченка законопроєкт 3196-д викликає занепокоєння.
«Якщо його відкрити і почитати, то там все, що завгодно є, крім одного – безпеки громадянина. Там згадані кайданки, кийки... Зараз особливо цікаво про це читати, коли ми бачимо, які події розгортаються в Росії. Хтось, якийсь НКВДист написав такий самий законопроєкт, тільки для Служби безпеки України. І в мене величезне питання до співавторів цього законопроєкту, що вони написали, а головне – навіщо?» – пояснює депутат.
На таку критику від колеги співініціаторка законопроєкту 3196-д, «слуга народу» Мар'яна Безугла реагує з нерозумінням.
«У пана Наливайченка дуже негативна та агресивна позиція щодо цього законопроєкту. Вона просто непохитна. Яка причина за цим стоїть? Я не можу відповісти, хоча я не раз з ним мала дискусії і мої певні раціональні докази та аргументація не спрацювали. Він може потім подавати правки, пропозиції, які будуть опрацьовуватись в комітеті. Але якщо ми не проголосуємо цей законопроєкт у першому читанні, то не зможемо далі рухатися», – наголошує Безугла.
За її словами, сам законопроєкт величезний, адже це не просто заміна чинного закону про СБУ, але і зміни до близько 40 інших законів, які також стосуються цього відомства (від Закону «Про контррозвідувальну діяльність» до Закону «Про державну службу»).
«На жаль, починаючи з 1990-х років, реформування служби безпеки в Україні не було. На відміну від таких пострадянських республік, як наприклад, Литва, Латвія чи Естонія, де відбулася декомунізація спецслужб, в Україні залишилась фактично правонаступниця спецслужби Радянського Союзу. Дійшло до того, що наша спецслужба не лише накопичила у собі невластиві їй функції, але і взагалі опинилася під зовнішнім управлінням з боку Росії. Це вже просто фіаско», – такими словами Безугла підсумовує необхідність якомога швидшого проведення реформи СБУ.
Що буде якщо процес законодавчих змін затягнеться? На це питання дає відповідь ексзаступник голови Служби безпеки України, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун. У такому разі, на його думку, якість роботи Служби безпеки та її репутація не лише надалі страждатимуть, але і продовжать підривати довіру до СБУ як до державного органу.
«Якщо вони кардинально не змінять ситуацію, спецслужби просто не буде. Мені просто дуже шкода тих людей, які справді воюють, які справді щось роблять всередині самої структури, які справді працюють, але постійна увага до якихось ось таких негативних факторів, вони просто не дають можливості цим людям працювати в повну силу», – пояснює Ягун.
Загалом керівництво СБУ, українські та західні експерти, а також ветерани цього органу хоч і наголошують на важливості перетворення СБУ з органу, що має дуже широкі функції, на спецслужбу західного зразка (яка з одного боку була б зосереджена на національній безпеці, а з іншого – мала б достатньо повноважень для протидії російській агресії), однак мають різне бачення цих перетворень. Чому так відбувається і як саме можна змінити СБУ, читайте тут.
Бонус
Попри всю свою серйозність, історія із імовірною підготовкою вбивства одним високопосадовцем СБУ іншого високопосадовця Служби безпеки України не обійшлася без хвилі жартів у соцмережах:
А що думаєте про цю історію і реформу спецслужби ви? Напишіть нам у коментарях.
