Приблизно 3500 вірменських військовослужбовців загинули восени 2020 року під час війни за Нагірний Карабах, заявив віце-прем’єр Вірменії Тигран Авінян, виступаючи у вірменському парламенті 20 січня.
«На сьогодні з поля бою винесено 3439 тіл загиблих. Із них 766 тіл поки що не ідентифіковані. Є також безвісти зниклі особи», – сказав Авінян, додавши, що число загиблих не перевищить чотири тисячі.
Азербайджан повідомив про свої бойові втрати у війні за Нагірний Карабах на початку грудня 2020 року. міністерство оборони заявило про 2 783 загиблих і 1 245 поранених військовослужбовців. Понад 100 солдатів вважаються зниклими безвісти.
Влада Вірменії тоді повідомляла, що сумарні втрати її армії за час конфлікту склали 2 660 військовослужбовців. Азербайджан заявляв, що ця цифра занижена в рази. У відповідь на це міністр охорони здоров’я Вірменії Арсен Торосян зазначав, що йдеться не про остаточну цифру, оскільки пошук і впізнання загиблих ще не закінчені.
Конфлікт у Нагірному Карабасі триває з кінця 80-х років. Тоді влада Нагірно-Карабаської автономної області, населеної переважно вірменами, зажадали передати її зі складу Азербайджанської РСР до Вірменської. Після розпаду Радянського Союзу в регіоні почалися бойові дії. Баку втратив контроль над більшою частиною автономії і кількома сусідніми районами, тамтешнє азербайджанське населення втекло на вільну від окупації частину країни. Незалежність самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки не визнана жодною країною світу.
Різке загострення конфлікту розпочалося наприкінці вересня, коли азербайджанські військові почали наступ із метою повернути території. Війська зайняли кілька районів по периметру і частину власне Нагірного Карабаху.
9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабаху. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично утримуваних позиціях, у регіоні розміщені російські військові, які мають статус миротворців.
Азербайджан повернув усі втрачені на початку 90-х років райони по периметру Нагірного Карабаху, а також частину території власне Нагірного Карабаху з містом Шуша. Вірменії гарантується створення транспортного коридору до населеної вірменами частини Нагірного Карабаху, а Азербайджану – до ексклаву Нахічевань, розташованого між Вірменією та Туреччиною.
