Менш ніж через дві години після того, як російського опозиціонера Олексія Навального затримали 17 січня на паспортному контролі в московському аеропорту «Шереметьєво», людина, яка обійме одну з найважливіших посад у новому Білому домі, виступила з заявою.
Напад Кремля на пана Навального – це не просто порушення прав людини, але й образа російського народу, який хоче, щоб його голос почулиДжейк Салліван
«Пан Навальний має бути звільнений негайно, і призвідники цього обурливого нападу на його життя мають бути притягнені до відповідальності, – написав у твітері Джейк Салліван, який стане радником із національної безпеки президента Джо Байдена після його інавгурації 20 січня. – Напад Кремля на пана Навального – це не просто порушення прав людини, але й образа російського народу, який хоче, щоб його голос почули».
Цей вислів Саллівана на підтримку російського антикорупційного активіста через кілька годин підтримав державний секретар США, який залишає посаду, Майк Помпео – який не раз різко критикував Москву за становище з правами людини, порушення режимів контролю за озброєннями й інші питання.
«Глибоко занепокоєний рішенням Росії арештувати Олексія Навального. Упевнені в собі політичні лідери не бояться конкурентних голосів і не бачать необхідності вчиняти насильство проти політичних опонентів чи несправедливо затримувати їх», – написав він у твітері.
Але швидкість, із якою чільний посадовець майбутньої адміністрації Байдена виступив із публічною заявою щодо Навального, якого затримали й ув’язнили в Росії, як тільки він повернувся з лікування від отруєння сильною нервово-паралітичної речовиною з групи «Новачок», сама по собі незвична.
Ба більше, Салліван іще формально не вступив на посаду.
Майбутня адміністрація Байдена вже давно чітко дала знати, що буде приділяти правам людини більшу увагу, ніж то робив ТрампТомас Ґрам
А тепер згадайте й той факт, що адміністрація Байдена вже пообіцяла інший курс у порівнянні з дотеперішньою адміністрацією, за якої примирливі заяви президента Дональда Трампа часто суперечили різким словам і дошкульним санкціям, на які йшли інші урядові установи й посадовці, серед них і Помпео.
«Майбутня адміністрація Байдена вже давно чітко дала знати, що буде приділяти правам людини більшу увагу, ніж то робив Трамп», – заявив Томас Ґрам, який був чільним посадовцем із російських питань за президентства Джорджа Буша-молодшого. За його словами, команда Байдена була готовою до арешту Навального.
«Можемо очікувати більшої критики становища з правами людини в Росії, але до цього додасться й пропозиція серйозного діалогу про стратегічну стабільність у межах політики, яку, ймовірно, назвуть «принциповим прагматизмом» у відносинах із Москвою», – написав він в електронному листі Радіо Свобода.
Навального на судовому слуханні, терміново влаштованому просто в поліційному відділку під Москвою наступного ранку після його затримання, взяли під варту на 30 днів через те, що він, лікуючись і видужуючи в Німеччині, не з’явився у визначений час до інспектора нагляду. Це було однією з умов його умовного засудження кілька років тому в справі про фінансові махінації, яку він називає сфабрикованою.
Навальний просто з відділку, чекаючи на такий суд, записав відеозвернення до своїх прихильників із закликом виходити на вулиці на знак протесту.
Але ще перед затриманням Навального радники Байдена заявляли, що його справа може стати пріоритетною. У вересні 2020 року, в розпал президентської кампанії у США, після того, як Німеччина підтвердила, що Навального отруїли бойовою отрутою класу «Новачок» під час його поїздки до Сибіру, Байден сам різко розкритикував Москву: він назвав отруєння обурливим і нахабним. Трамп натомість тоді відкинув висновки Німеччини.
Путін грає з новою адміністрацією Байдена в гру «яструбів і голубів». І вони з багатьох оглядів входять у першу значну зовнішньополітичну кризуМайкл МакФол
Президент Росії Володимир Путін і інші чільні російські посадовці давно з відвертим презирством нехтували заявами США щодо політики Москви, внутрішньої чи зовнішньої. І справа Навального, імені якого Путін ніяк не може вимовити, не стала винятком.
І таке ставлення, ймовірно, ще загостриться, на що натякнув міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 18 січня – виступаючи в той час, як тривав імпровізований суд над Навальним.
Самотні голоси: одиночні акції протесту росіян після арешту Навального – фотогалерея
«Путін грає з новою адміністрацією Байдена в гру «яструбів і голубів». І вони з багатьох оглядів входять у першу значну зовнішньополітичну кризу, – сказав в інтерв’ю Національному громадському радіо США Майкл МакФол, колишній посол США в Росії. – І він вичікує, щоб побачити: чи лише запровадять пару санкцій і перейдуть до інших речей, а чи зроблять щось радикально інше?»
Минуле – це майбутнє?
Серед тих посадовців нової адміністрації, які тим чи іншим чином відповідатимуть за політику щодо Росії, є кілька ветеранів із адміністрації президента Барака Обами – тих часів, коли Білий дім значно різкіше ставився до Москви, ніж за часів Трампа.
Серед них – висуванець на посаду директора ЦРУ Вільям Бернс, який був послом США в Росії в 2005–2008 роках і був другою людиною в Державному департаменту в 2011–2014 роках за президентства Обами.
Російський народ має знати, що Вашингтон і його союзники пропонують йому і Росії вибірВікторія Нуланд
А на посаду державного підсекретаря з політичних питань, яку свого часу обіймав Бернс, запропонована Вікторія Нуланд, робота якої у відносинах із Україною й Росією часів Революції гідності 2013–2014 років дратувала Кремль.
«Сполучені Штати можуть скористатися з моменту піднесення вдома і застою в Росії, щоб знову простягнути руку. Путін, може, не захоче чи не зможе прийняти її. Але російський народ має знати, що Вашингтон і його союзники пропонують йому і Росії вибір», – написала Нуланд у червні 2020 року в американському журналі Foreign Affairs.
Речник перехідної команди адміністрації Байдена сказав Радіо Свобода, що згаданий допис Саллівана в твітері буде наразі єдиною заявою цієї команди з цього приводу.
Вашингтон буде намагатися притягати Росію до відповідальності за її дії в зовнішній і внутрішній політиціПавло Кошкін
Павло Кошкін, старший дослідник Інституту США і Канади Російської академії наук у Москві, прогнозує, що адміністрація Байдена буде твердішою і більш безкомпромісною щодо Москви, але при цьому буде намагатися поліпшувати відносини. «Але це буде надзвичайно важко, бо сьогоднішню Росію розглядають як ворожу державу і порушника спокою, а не як друга чи того, хто вирішує проблеми», – написав він в аналізі, оприлюдненому минулого місяця на сайті вашингтонського аналітичного Центру Вільсона.
«Конкретно ж Вашингтон буде й далі бачити в Росії одного з вирішальних, хоч і безвідповідальних, гравців на міжнародній арені, зокрема на Близькому Сході і в Східній Європі. А це означає, що Вашингтон буде намагатися притягати Росію до відповідальності за її дії в зовнішній і внутрішній політиці», – написав він.
Довіряй, але перевіряй
У час, коли американсько-російські відносини продовжують погіршуватися, а адміністрація Трампа ще розширила список підсанкційних російських фізичних і юридичних осіб, серед вашингтонських експертів у справах Росії і зовнішньої політики наростає тиск за те, щоб спробувати знайти якийсь шлях до взаємодії з Москвою.
Найлегший і найшвидший із таких способів, як вважає багато експертів, – імовірно, продовження чинності Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, або СНО-III – за російським скороченням СНВ-III, а англійською він відомий як New START. Термін чинності цього договору, останнього наразі, який іще обмежує ядерні арсенали двох країн, сплине через 16 днів після інавгурації Байдена, якщо сторони не домовляться взаємно продовжити цей термін.
Адміністрація Трампа, яка вивела США з двох інших визначальних договорів із Москвою про контроль за озброєннями, не давала чітких сигналів про те, що вона мала намір робити з цією домовленістю. Адміністрація Байдена, навпаки, давала знати, що відкрита до негайного продовження договору на короткий термін. Кремль теж висловлювався за це.
«Нам треба буде розглянути продовження цього договору в інтересах США», – казав Салліван 3 січня в інтерв’ю телемережі CNN.
Іще одне нагальне питання, з яким доведеться розбиратися адміністрації Байдена, – це недавній масовий злом комп’ютерних мереж низки державних установ США. Уже перші звіти спецслужб вказували на російські розвідувальні служби як на його призвідника.
Крім того, наближається початок уже восьмого року війни, яку Росія веде проти України на частині Донбасу.
Оглядачі кажуть, що вирішальним питанням стане те, чи зможуть Кремль і Білий дім Байдена відокремлювати питання одне від одного – наприклад, справи Навального і продовження договору про озброєння.
Отруєння Навального буде, принаймні для американців, питанням, пов’язаним зі стратегічною безпекою, бо воно стосується того, наскільки Москва збирається поважати договори, які вона підписуєТомас Ґрам
«Адміністрація Байдена може робити обидві речі одночасно, якщо підійде до них дбайливо і цілеспрямовано. Росіяни не будуть відкидати продовження договору чи початок серйозних тривалих переговорів про стратегічну стабільність тільки через критику щодо прав людини», – заявив Томас Ґрам для Радіо Свобода.
Але справа Навального має більшу важливість також і через те, що в ній була застосована нервово-паралітична речовина класу «Новачок», заборонена міжнародною конвенцією про хімічну зброю, яку підписала й Росія. Розслідування Радіо Свобода й інших журналістських організацій вказують на можливість, що Росія має таємну неоголошену програму хімічних озброєнь.
«Отруєння Навального буде, принаймні для американців, питанням, пов’язаним зі стратегічною безпекою, бо воно стосується того, наскільки Москва збирається поважати договори, які вона підписує, – вважає Ґрам. – Але при цьому надмірна і безпричинна критика стану з правами людини в Росії отруїть атмосферу будь-яких переговорів».
Іще одним сигналом, що адміністрація Байдена збирається перейти до більш прагматичного підходу, є стаття, яку оприлюднив 14 січня вашингтонський Центр за нову американську безпеку.
Автори статті аргументували, що Вашингтон має більше зосереджуватися на зближенні позицій Росії й Китаю, особливо в їхній зневазі до американської зовнішньої політики, і що творці політики США мають, серед іншого, намагатися вбити між ними клин.
А за шість днів до того головна співавторка статті Андреа Кендалл-Тейлор, як оголосила команда Байдена, була названа майбутньою відповідальною за Росію в Раді національної безпеки при Білому домі, яку очолить Салліван. Раніше вона вже була чільною відповідальною за питання Росії в управлінні директора національної розвідки під час адміністрації Обами.
«Сполучені Штати мають намагатися змінити розрахунки Росії, так щоб Москва бачила певну співпрацю зі Сполученими Штатами і Європою як можливу і вигіднішу, ніж її дедалі більше підлабузництво перед Китаєм, – написала вона. – Сполучені Штати повинні стежити за відносинами Росії й Китаю, планувати свої дії, створювати протидію цим відносинам і, коли можливо, намагатися розірвати їх».
На цей час Кендалл-Тейлор не відповіла на електронного листа з проханням про коментар.
