Після бурхливих кількох тижнів у Вашингтоні та з наближенням інавгурації новообраного президента США Джо Байдена 20 січня у центрі уваги опиняються люди, кого Байден відібрав на керівні посади у своїй адміністрації. Багато з них будували тривалі кар’єри на державній службі США. Їхні знання про роботу уряду допоможуть одразу взятися за справи після достатньо важкого процесу передачі влади.
«Ми не можемо витрачати час, коли справа стосується національної безпеки та зовнішньої політики, – заявив новообраний президент США Джо Байден, коли оголошував своїх кандидатів 24 листопада. – В перший же день мені потрібна команда, готова допомогти мені повернути Америку на чільне місце, об’єднати світ у відповідь на найбільші виклики, з якими ми стикаємось, та просувати нашу безпеку, процвітання та цінності».
Кандидатів, обраних Байденом, має затвердити Сенат США. Вибір Байдена відображає його обіцянку забезпечити належне представництво в уряді меншин, які матимуть голос, що буде почутий.
«Ці люди настільки ж досвідчені та перевірені в кризових ситуаціях, як і новаторські та креативні, – сказав Байден. – Їхні досягнення в дипломатії не мають рівних, але вони також відображають ідею того, що ми не можемо відповісти на глибокі виклики цього нового часу за допомогою старого мислення та незмінних звичок – або без різноманітності досвіду та бачення перспективи. Саме тому я їх обрав».
Пропонуємо огляд кандидатів Байдена на найвищі посади у США.
ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР
ЕНТОНІ БЛІНКЕН
58-річний Ентоні Блінкен уже працював заступником державного секретаря в адміністрації президента-демократа Барака Обами. Він чітко розуміє, що означає бути найвищим американським дипломатом.
Блінкен є довіреною особою новообраного президента після того, як вони з Байденом разом працювали в комітеті Сенату з міжнародних cправ у 2002-2008 роках. Пізніше він працював радником Байдена з питань національної безпеки, коли той був віцепрезидентом за Обами.
Як і Байден, Блінкен часто наголошував на важливості міжнародних союзів для США. Передбачається, що він докладе зусиль, щоб уладнати численні дипломатичні суперечки із союзниками США, які виникли за адміністрації Трампа.
Блінкен провів значну частину молодості в Парижі, а тому вільно володіє французькою. У нього широкий світогляд, що, напевно, сильно відрізняється від схильностей попередньої адміністрації до політики «Америки понад усе».
Твердий прихильник НАТО, військово-політичного союзу країн Північної Америки та Європи Блінкен добре усвідомлює пострадянські геополітичні реалії. Передбачається, що він займе жорсткішу позицію щодо агресії Кремля. Вважається, що він відіграв важливу роль у запровадженні санкцій проти Росії після збройної анексії українського Криму, а також закликав адміністраіцю Обами – хоча й безрезультатно – надати Україні летальну зброю.
Робота Блінкена передбачатиме багато подорожей, а це може бути для нього викликом на «домашньому фронті». Як батько двох маленьких дітей він стане першим за багато років держсекретарем США, який буде виховувати дошкільнят під час перебування на посаді.
Ентоні Блінкен, кандидат на посаду державного секретаря США, говорить про проблеми біженців в ефірі американської програми для дітей «Вулиця Сезам» у 2016 році. Тоді він був заступником державного секретаря в адміністрації президента Барака Обами:
ДИРЕКТОР ЦРУ
ВІЛЬЯМ БЕРНС
Якщо кандидата Байдена на посаду голови зовнішньої розвідки США затвердить Сенат, це буде порушенням традиції. Адже Вільям Бернс стане першим головою Центрального розвідувального управління США з досвідом дипломата, а не кимось із розвідувального товариства.
Його тривала кар’єра в Держдепартаменті США з 1982-го до 2014 року означає, що він буде обізнаним і готовим взятися за два напрями, пріоритетні для нової адміністрації: Росія та Іран.
64-річний Бернс працював послом в Росії за президента-республіканця Джорджа Буша-молодшого, а також вважається головною особою, що вела таємні переговори, які проклали дорогу для ядерної угоди Ірану зі світовими державами у 2015 році за президентства Обами. Він заявляв, що підтримує відновлення умов цієї знакової ядерної угоди, з якої США вийшли зусиллями президента Дональда Трампа.
Бернс працював під керівництвом п’яти американських президентів (як демократів, так і республіканців) та добре розбирається в більшості ключових напрямків зовнішньої політики. Проте зазначають, що його обмежений досвід роботи з Китаєм може бути потенційною слабкістю.
Байден пояснював свій вибір нового директора ЦРУ тим, що Бернс «поділяє мою глибоку впевненість у тому, що розвідка має бути аполітичною», та додав, що він «принесе ті знання, судження та перспективу, які потрібні нам для запобігання та протистояння загрозам».
РАДНИК З ПИТАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
ДЖЕЙК САЛЛІВАН
У свої 44 роки Джейк Салліван має стати наймолодшим радником США з питань національної безпеки за понад пів століття.
Попри молодість, його вважають досвідченим експертом із зовнішньої політики, який буде добре налаштований під цілі президентства Байдена. Він уже працював радником із національної безпеки новообраного президента, коли Байден був віцепрезидентом в адміністрації Обами.
Салліван також працював керівником відділу планування політики держсекретарки Гілларі Клінтон за Обами та став одним із її найближчих стратегічних радників.
Вважається, що Салліван сформував близькі взаємини з Блінкеном, який також був радником з національної безпеки Байдена, та що вони тісно працюватимуть над низкою питань.
Як і кандидат на посаду держсекретаря, Салліван, як вважають, зацікавлений у відновленні відносин із союзниками США, що стали напруженими за адміністрації Трампа. Він також заявляв, що хотів би повернути Іран «назад у коробку», тобто в межі розірваної ядерної угоди, та змусити Тегеран знову дотримуватися її умов.
Він також заявляв, що зосередиться на інших питаннях, зокрема Китаю та пандемії COVID-19, яка, на його думку, має дати поштовх «зробити здоров’я суспільства постійним пріоритетом національної безпеки».
Очікується, що Салліван обійме посаду одразу після інавгурації Байдена 20 січня, оскільки посада радника з питань національної безпеки не вимагає схвалення в Сенаті.
МІНІСТР ОБОРОНИ
ЛЛОЙД ОСТІН
Чотиризірковий генерал у відставці, що служив в армії США понад 40 років, Ллойд Остін принесе багатий досвід на посаду міністра оборони США. Остін керував скороченням американських військ в Іраку та їх збільшенням в Афганістані, а також шукав відповідь США на загрозу від екстремістського угруповання «Ісламська держава».
Повідомляється, що Байден був вражений роботою Остіна на чолі Центрального командування США, яке відповідає за ведення військових операцій, за адміністрації Обами. Щодо вибору Остіна на оборонну посаду новообраний президент сказав, що отримає «більше, ніж лише вміння та стратегію досвідченого солдата», але також довірить американських військових тому, хто також «служив державним діячем, представляючи нашу країну з честю та гідністю, і завжди, перш за все, оберігав своїх людей».
Якщо Сенат затвердить його кандидатуру, 67-річний Остін довершить свою безпрецедентну кар’єру як перший афроамериканець на посаді міністра оборони. Але є один можливій камінь спотикання: для призначення Остіна потрібне погодження Сенату, і чи зроблять сенатори виняток, адже посаду міністра оборони має обіймати цивільна особа, яка активно не служила у війську не менше від семи років. Остін пішов у відставку у 2016 році. Такий виняток робили лише двічі: Джорджу Маршаллу в 1950 році та Джеймсу Меттісу у 2017 році за президенства Трампа.
ПРЕДСТАВНИЦЯ США В ООН
ЛІНДА ТОМАС-ҐРІНФІЛД
68-річна Лінда Томас-Ґрінфілд – кар’єрна дипломатка, що працювала на дипломатичній службі США близько 35 років, поки її не звільнили з посади. Повідомлялось, що причиною була «чистка» Держдепартаменту США адміністрацією Трампа у 2017 році.
З того часу вона обіймала керівну посаду в міжнародній стратегічній компанії, головою якої є колишня держсекретарка США Мадлен Олбрайт. Томас-Ґрінфілд також працює з командою Байдена в процесі переходу влади від його обрання у листопаді.
Окрім роботи послом США в Ліберії, вона також виконувала багато дипломатичних завдань за кордоном, у таких країнах, як Пакистан, Кенія та Ямайка. Вона також декілька років працювала на посаді головного дипломата США в Африці та обіймала керівну посаду в бюро з питань народонаселення, біженців та міграції Держдепартаменту.
Широкі знання міжнародних відносин мають забезпечити їй добрі позиції в ООН. Вона також має легко адаптуватись у цьому дипломатичному середовищі, оскільки Томас-Ґрінфілд раніше працювала в Місії США при представництві ООН у Швейцарії.
Призначення Томас-Ґрінфілд розглядають як спосіб частково виконати обіцянки Байдена обрати більш різноманітний кабінет. Раніше вона виразно говорила про своє життя – афроамериканської дитини, що виросла в сеґрегованому місті на півдні США. Реагуючи на оголошення про свою кандидатуру, вона спершу згадала свою матір.
«Моя мати навчила мене вести за собою із силою доброти та співчуття, щоби зробити світ кращим. Я несла цей урок із собою впродовж своєї кар’єри в дипломатичній службі – і, якщо мене затвердять, робитиму те саме як посол в ООН», – написала Томас-Ґрінфілд у твітері 23 листопада.
Лінда Томас-Ґрінфілд, кандидатка на посаду посла США в ООН, говорить про своє дитинство на конференції TED у 2019 році:
МІНІСТР ЮСТИЦІЇ
МЕРРІК ҐАРЛАНД
Якби все йшло за планом, 68-річний Меррік Ґарланд не зміг би стати головним правоохоронцем та юридичним радником новообраного президента США. Він був першим кандидатом колишнього президента США Барака Обами на місце у Верховному суді у 2016 році, на заміну покійному Антоніну Скалії. Але Ґарланд не отримав схвалення республіканців у Сенаті, попри тривалий і шанований досвід роботи у федеральному апеляційному суді.
У нього – також великий досвід роботи в Міністерстві юстиції США, зокрема, як федерального прокурора, який працював над обвинувальними вироками проти Тімоті Маквея, терориста, який підірвав будівлю федерального уряду в Оклахома-Сіті, та колишнього мера Вашингтона Маріона Баррі за звинуваченнями у вживанні наркотиків.
Якщо Ґарланда затвердять, він візьме на себе управління Міністерством юстиції після турбулентного перебування на посаді Вільяма Барра, який часто публічно глузував із власних співробітників.
Очікується, що гарна репутація Ґарланда в Міністерстві юстиції має підняти моральний дух відомства. А його бездоганний досвід роботи на суддівській лаві може допомогти відвести звинувачення про те, що він піддається політичному впливу, що часто закидали його попереднику.
Під час своєї президентської кампанії Байден обіцяв покласти край расовим протиріччям у системі правосуддя за допомогою набору реформ, таких, як скасування смертної кари на федеральному рівні, а також забезпечення відповідальності відділків поліції за будь-які систематичні проступки перед Міністерством юстиції.
З огляду на несподівану перемогу двох демократів на виборах до Сенату в штаті Джорджія, що дало Байдену контроль над обома палатами Конгресу, Ґарланд матиме гарні можливості впровадити ці зміни.
Проте прогресивним американцям не слід плекати надто великі надії. Адже дослідження його судової практики показують, що Ґарланд схиляється до консервативних поглядів, особливо в кримінальних справах.
