Глава Російської православної церкви, патріарх Московський Кирило в святковому телеінтерв’ю з нагоди Різдва за юліанським календарем 7 січня заявив, що Вселенському патріархові Варфоломію настало «покарання Боже» за те, що він визнав канонічну автокефалію помісної Православної церкви України.
За твердженням глави РПЦ, тим самим «Фанар (символічне позначення Вселенського патріархату, за назвою місцевості в Стамбулі, де розташована його резиденція – ред.) не припустився помилки, а вчинив злочин», і Вселенський патріарх визнав УПЦ «з чужих думок і з чужих слів», бо, мовляв, «перебував під тиском могутньої політичної сили, пов’язаної з однією з наддержав».
«Але, безсумнівно, все те, що сталося потім у Константинополі, в Стамбулі, свідчило про покарання Боже. Патріарх Варфоломій ввів розкольників у київську святиню, в київську Софію, і втратив Софію константинопольську – вона стала мечеттю. От мені хотілося б, щоб люди задумалися, що ж сталося. Ти відібрав Святу Софію в Києві у православних людей, у православної церкви, ти увійшов туди і привів туди розкольників, і ти втратив свою власну Софію… Думаю, більш очевидні наслідки, які виходять із Божого веління, уявити складно, і наслідки настали негайно, тому що гріх був занадто великий», – стверджував Кирило.
Він також підтвердив, що через визнання ПЦУ Вселенським патріархатом в РПЦ, промовляючи диптих (перелік глав визнаних помісних православних церков), не згадують при цьому імені Вселенського патріарха.
При цьому патріарх Московський грубо перекрутив реальні події.
Уряд Туреччини перетворив храм Святої Софії, Премудрості Божої, в Стамбулі, який у давнину був головним храмом Константинопольського патріархату, з музею знову на мечеть у липні 2020 року – аж через півтора року після визнання ПЦУ Вселенським патріархатом у грудні 2018-го. Але Вселенський патріархат остаточно «втратив» цей храм не нині, а ще 1453 року, коли тодішній Константинополь, нині Стамбул, захопили війська турецького султана Мехмеда Завойовника. Відтоді й до 1934 року будівля була мечеттю, потім була перетворена на музей і нещодавно була знову повернена в статус мечеті.
Храм Святої Софії в Києві так само ніхто не «відбирав у православних» останнім часом: служби в ньому остаточно заборонила радянська комуністична влада 1934 року, коли був створений заповідник «Софійський музей». Храм досі залишається в статусі музею в складі Національного заповідника «Софія Київська», служби в ньому дозволяють лише зрідка як виняток. Софійський собор, разом із Києво-Печерською лаврою і церквою Спаса на Берестові в Києві, з 1990 року є одним із об’єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Зокрема, саме в ньому в грудні 2018 року відбувся Об’єднавчий собор, на якому з благословення Вселенського патріархату була створена Православна церква України як канонічна автокефальна помісна церква. Цей собор об’єднав представників усіх гілок українського православ’я і поклав край церковному розділенню, яке прихильники Москви називали «розколом» в Україні. На початку 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій вручив предстоятелеві ПЦУ митрополитові Київському і всієї України Епіфанію томос про канонічне визнання автокефалії ПЦУ як помісної церкви України.
Відтак ПЦУ є однією з 15 канонічних автокефальних помісних церков, які складають православну спільноту, і єдиною канонічною православною церквою на території України. На цей час ПЦУ визнали, крім Вселенського патріархату, також Патріархат Александрії і всієї Африки (друга за диптихом після Вселенського патріархату помісна православна церква), Елладська православна церква в Греції і Кіпрська православна церква. В ПЦУ очікують ближчим часом іще кількох визнань – попри тиск РПЦ на інші помісні церкви з вимогами не робити цього.
Російська православна церква, зі свого боку, перериває спілкування з тими церквами, які визнали канонічність ПЦУ. Таким чином, нині в версії диптиху від РПЦ є тільки 11 церков: 10 загальновизнаних, включно з самою РПЦ, але без ПЦУ, Патріархату Александрії, Елладської і Кіпрської православних церков, – зате з додаванням так званої «Православної церкви в Америці», яку створила сама РПЦ і яку, крім неї, визнають іще тільки чотири помісні церкви. Зокрема, різдвяні привітання цього року Кирило надіслав тільки главами цих церков, повідомляють сайти РПЦ.
Підрозділ РПЦ в Україні, так звана Українська православна церква, що підпорядкована Московському патріархатові, є частиною канонічно визнаної РПЦ, але на території України її канонічний статус сумнівний. Вона не має статусу помісної церкви і, як повідомляв Вселенський патріарх, «в дусі пастирської чуйності ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних (таких, які не керують тією єпархією, назву якої вони використовують – ред.) або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів» у сподіванні, що вони об’єднаються з канонічною ПЦУ.
