Сенат США розпочав роботу у 2021 році, завдавши серйозного удару президенту Росії Володимиру Путіну через ухвалення закону про оборонний бюджет (NDAA), який враховує санкції, спрямовані на припинення реалізації стратегічно важливого для Кремля проєкту трубопроводу «Північний потік-2».
Геополітичне значення цього закону неможливо перебільшити. Він свідчить про практичну приреченість найважливішого енергетичного проєкту Путіна і попереджає про небезпеку посилення контролю Росії над поставками природного газу до ЄС.
Новий закон передбачає жорсткі санкції, які повинні назавжди припинити будівництво газопроводу «Північний потік-2» між Росією та Німеччиною. Цей трубопровід, який проходить під Балтійським морем, має на меті зробити Європу більш залежною від російської енергетики, одночасно надаючи Москві більший прямий контроль над потоками газу.
Завершення проєкту також зашкодить Україні, оскільки зробить газотранспортну систему країни практично непотрібною та позбавить Київ значних транзитних доходів. Багато хто занепокоєний тим, що, зменшивши залежність Москви від України для транзиту газу до ринку ЄС, «Північний потік-2» також збільшить ймовірність майбутньої ескалації тривалої російської військової агресії проти України.
Введення нових жорстких санкцій США є серйозною стратегічною невдачею для Путіна та «Газпрому». Сьогодні вартість незавершеного трубопроводу оцінюється в 11,6 мільярда доларів США, тоді як проєкт також мобілізував політичну опозицію проти постійної енергетичної залежності Європи від Росії. Критики тривалий час вказували на відсутність економічного обґрунтування для побудови «Північного потоку-2». Вони розглядають його як геополітичну зброю, а санкції США як спробу роззброєння Кремля.
Репутація Німеччини дуже постраждала в останні роки через невиправдану підтримку Берліном проєкту газопроводу «Північний потік-2». Ця підтримка залишалась сильною, незважаючи на висловлені занепокоєння партнерів Берліну в ЄС. Німеччина прагне отримати економічну вигоду від угоди, яка обіцяє перетворити країну на регіональний хаб природного газу, забезпечуючи при цьому дешеве постачання для німецької промисловості. Однак мало хто з європейських країн поділяв цей ентузіазм щодо проєкту.
У грудні 2018 року Європарламент переважною більшістю голосів проголосував за засудження «Північного потоку-2» як «політичного проєкту, який становить загрозу європейській енергетичній безпеці», і закликав скасувати проєкт. Незважаючи на цю опозицію, канцлер Німеччини Анґела Меркель твердо захищала трубопровід як винятково комерційну угоду.
Зусилля щодо припинення будівництва трубопроводу докладались протягом багатьох років. Європейські ініціативи не змогли перешкодити прогресу проєкту, але заходи, вжиті США, виявились набагато ефективнішими. Наприкінці 2019 року санкції США остаточно призвели до припинення будівництва газогону.
Росія відмовилася визнати свою поразку і витратила 2020 рік на пошук способів обійти санкції США і завершити останні 120 кілометрів підводного трубопроводу. Тим часом кремлівські чиновники відповіли на американські зусилля, назвавши санкції формою «гібридної війни».
У липні 2020 року США відповіли на цю тривалу російську непокору, пообіцявши вжити подальші заходи. Американський сенатор Тед Круз, співавтор першого пакету санкцій, оголосив, що друга група заходів буде включена до NDAA 2020 року, що заборонить будівництво, страхування та сертифікацію «Північного потоку-2».
В той час, як Росія та США зіштовхнулися щодо майбутнього «Північного потоку-2», агресивна поведінка Кремля продовжується в інших вимірах. У серпні 2020 року російський опозиційний лідер Олексій Навальний був отруєний. У грудні 2020 року американські чиновники виявили низку безпрецедентних російських кібератак проти американських інституцій та корпорацій.
«Путін – бандит КДБ», – сказав Круз під час вебтрансляції «Атлантичної ради» в грудні.
«Класти мільярди в кишеню Путіна і передавати йому контроль над енергетичною сферою – погана ідея. Зловмисна діяльність Путіна фінансується за рахунок доходів від енергетики. Він нафто-тиран. Нічого доброго не виходить з його фінансування», – додав сенатор.
Робота над NDAA була болісною та заплутаною через складність політичної системи США та внутрішньополітичні суперечки. Восени 2020 року запропонований раунд додаткових санкцій щодо «Північного потоку-2» отримав більшість двопартійної підтримки в Конгресі і був включений до NDAA для розгляду в грудні. У середині грудня і Палата представників, і Сенат дали остаточне схвалення, але президент Трамп тоді наклав вето. У зв’язку з цим Палата представників та Сенат були вимушені обійти вето, набравши більшість у дві третини, що було остаточно досягнуто 1 січня 2021 року.
Нещодавно ухвалений закон запроваджує санкції з наглядом з боку Державного департаменту та Міністерства фінансів США. Вони повинні негайно визначити «судна, які займаються прокладанням труб на морській глибині 30 метрів і більше для будівництва проєкту «Північний потік-2», трубопроводу «Турецький потік» (ще один газопровід, що тягнеться від Росії до Туреччини Чорним морем) або будь-якого іншого проєкту, який є продовженням будь-якого з таких проєктів».
Це погані новини для Кремля, який використовує свою роль головного міжнародного постачальника енергії для геополітичного впливу. У Москві також немає великого оптимізму щодо того, що нова адміністрації Байдена призведе до змін на краще. Обраний президент США Джо Байден, який ставиться з недовірою до Путіна і виступає проти «Північного потоку-2», швидше за все, впровадить значні заходи проти Росії у відповідь на її безпрецедентні кібератаки. Будуть також виділені мільярди на посилення кібербезпеки США.
Останній раунд нищівних санкцій США є особливо гіркою пігулкою для Путіна, оскільки він був ухвалений у той час, коли його проєкт трубопроводу вже зовсім близький до завершення. До завершення «Північного потоку-2» бракує 120 кілометрів, але тепер він, здається, так і залишиться недобудованим.
«Цей проєкт ніколи не буде постачати газ, – сказав Круз у грудні. – І якщо трубопровід закінчений на 90 відсотків – це те ж саме, що і нуль відсотків».
Передрук з дозволу «Атлантичної ради» США
Даян Френсіс – старша наукова співробітниця Євразійського центру «Атлантичної ради» США
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
