28 грудня голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький мав з'явитися до Офісу генпрокурора (ОГП) для вручення підозри. Проте він цього не зробив. Неявку він пояснив сімейними обставинами. Про це повідомили у пресслужбі ОГП.
Згідно зі законом, вручити письмове повідомлення про підозру необхідно у день, коли його склав прокурор. Тому Тупицькому надіслали це повідомлення поштою у той же день. В ОГП заявили, що з моменту відправлення повідомлення Тупицький є підозрюваним.
На цій підставі в ОГП також спрямували клопотання президенту України про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного суду України. Як далі розгортатимуться події у справі Тупицького, Радіо Свобода аналізує можливі сценарії.
Офіс Генпрокурора підозрює Олександра Тупицького за двома статтями Кримінального кодексу, а саме №386 («Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку») та частиною другою статті №384 («Завідомо неправдиве показання свідка» у поєднанні із «штучним створенням доказів захисту»).
У ОГП пояснили, що за даними слідства Тупицький у 2018 році, перебуваючи на посаді заступника голови КСУ, «з корисливих мотивів у власних інтересах та інтересах колишнього голови Господарського суду України» шляхом підкупу намагався вплинути на свідка у кримінальному провадженні, щоб той відмовився давати покази або надав неправдиві покази.
За даними ОГП, Тупицький також впродовж 2018-2019 років тричі надав неправдиві покази слідчому управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури України, а також штучно створював докази сторони захисту у провадженні щодо заволодіння активами заводу, який розташований на нині тимчасово окупованій території.
21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.
«Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.
Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.
Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. «Схеми» зателефонували голові Конституційного суду Олександрові Тупицькому із проханням відповісти телефоном на декілька відповідних запитань. Але Тупицький відповів пропозицією направити «питання офіційно на суд», хоч запит від журналістів вже був спрямований до КСУ.
Згодом із Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом самого Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені не відомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».
Чи дійсно Тупицький тепер підозрюваний?
В офісі Генпрокурора заявили, що 28 грудня Олександр Тупицький є підозрюваним у кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру йому надіслали поштою. Однак, це можна трактувати і по-іншому.
«У нас таке законодавство. Колізійне, що можна трактувати як кому вигідно. Прокурори мають достатньо аргументів, щоб стверджувати, що підозрюваний, а адвокати не менше, що ні», – пояснює у коментарі Радіо Свобода ексначальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
Річ у тім, що згідно зі статтею 24 ККУ підозрюваною особою може бути і той, кому повідомлення про підозру не вручили, але при цьому було вжито заходів для цього, передбачених кодексом.
З іншого боку, у статті 136 йдеться про те, що особа, якій відправили повідомлення про підозру поштою, маю підтвердити факт її отримання розписом, або ж вручення повістки має бути підтверджено відеозаписом.
Сергій Горбатюк каже, що практика доводить, що зазвичай суд «погоджується з тим, що наявність квитанції про відправку особі повідомлення про підозру є підставою вважати вжиті заходи достатніми, а особу такою, що повідомлена, тобто підозрюваною».
Але так стається не завжди. І сторона захисту цілком зможе аргументувати, що підозру Тупицький не отримав. Як пояснює Горбатюк, аби запобігти цьому, слідчі часто намагаються вживати декілька кроків: надсилати повідомлення про підозру не лише додому, а і на роботу, родичам, і під відеозапис.
Заступник Генпрокурора Роман Говда повідомив Радіо Свобода, що повідомлення про підозру направили Тупицькому додому. Саме на ту адресу, на яку надійшов виклик до ОГП, на який Тупицький відповів. Як зазначає Говда, це означає, що адреса правильна, і повідомлення до Тупицького доходять.
Чи обиратимуть Тупицькому запобіжний захід?
В ОГП повідомили, що злочини, які інкримінують голові КСУ, не тяжкі, тому поки запобіжний захід Тупицькому не обиратимуть.
Але якщо він не з'являтиметься на засідання суду чи перешкоджатиме слідству, Офіс генпрокурора ймовірно клопотатиме про запобіжний захід.
Чи може Зеленський усунути Тупицького від посади?
В ОГП заявили, що спрямують клопотання про відсторонення Тупицького від посади. Оскільки Тупицького призначає президент України, то він же може і відсторонити його. Про це йдеться у статті 154 Кримінально-процесуального кодексу України.
І якщо Володимир Зеленський може відсторонити Тупицького від посади судді КСУ (а саме про це і клопотатиме ОГП), то відсторонити від виконання обов'язків голови Конституційного суду він повноважень не має. Це можливо зробити лише через рішення суду або Вищої ради правосуддя.
«Відсторонений суддя КСУ залишається суддею. Але він [Тупицький] може бути відсторонений президентом від конституційних процесів, але не від адміністративних, які виконує голова. Для цього – окрема процедура», – пояснює Горбатюк.
Однак, у Конституційному суді заявили, що згідно із законодавством про діяльність суддів КСУ ніхто не може припиняти їхні повноваження, окрім самого Конституційного суду.
А от представниця Верховної Ради у КС Ольга Совгиря зазначила, що закон про КСУ регулює лише певні питання їхньої діяльності. Водночас статус суддів регулюються й іншими актами, зокрема і Кримінальним процесуальним кодексом.
«Інша логіка розуміння цих норм може мати абсурдний характер і призвести до того, що для суддів КСУ має бути передбачений власний, окремий від інших громадян держави, Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекс або будь-який кодекс чи закон», – написала Совгиря у Facebook.
Оскільки запобіжний захід Тупицькому не обиратимуть, то з моменту вручення підозри, в ОГП є шість місяців для продовження розслідування. Коли слідчий прокурор ухвалить відповідне рішення, справа буде або спрямована до суду для розгляду по суті відповідно до зібраних доказів, або закрита.
