Розслідувальна група Bellingcat наразі розслідує справу про нібито зрив масштабної операції із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера». Про це в інтерв’ю редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман розповів один із розслідувачів групи Христо Грозєв.
«Зараз працюємо над одним документальним фільмом, а не лише розслідуванням з приводу дуже цікавої історії, яку зробила українська розвідка. Ми побачили, як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та «вагнерівців», – зазначив він. На думку Грозєва, цим же методом скористався Навальний, коли змусив ймовірного співробітника ФСБ зізнаватися у спробі його вбивства.
Грозєв додав, що був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.
«Я ніколи не бачив ситуації, щоб був хороший проєкт, який зробив із російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно», – наголосив журналіст.
На запитання журналістки, чи не взялася би група за рослідування вбивств на Майдані під час Революції гідності, Грозєв зазначив, що для цього їм би знадобилася допомога українських журналістів. «Краще, щоб хтось нам допомагав, але так, ми готові цим зайнятись», – сказав Грозєв.
29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.
Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.
За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.
18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.
За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.
Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
