Пандемія COVID-19 стала шоком для національних економік по всій планеті. Багато аналітиків погоджуються, що це спричинило найбільшу економічну кризу з часів Другої світової війни.
Вірус пощадив небагатьох, якщо взагалі бодай хтось врятувався. COVID-19 торкнувся майже всіх держав: інфікувалися понад 81 мільйон людей в усьому світі, згідно з останніми даними.
Більш ніж половина населення Землі стикнулась із карантинними заходами тою чи іншою мірою, включно з обмеженнями на пересування. Такі жорсткі заходи були впроваджені вперше в історії.
Деякі уряди почали масово запроваджувати соціальні виплати, щоб підтримати бізнеси, господарства та вразливі верстви населення. Сумарно з березня 2020 року ці витрати склали приблизно 12 трильйонів доларів США.
Вливання урядових коштів не спинили падіння (а подекуди й майже повного колапсу) національних економік, адже звичні економічні процеси, подорожі та ланцюги поставок були підірвані. Очікується, що цього року всесвітній ВВП впаде на 4,5%, згідно з прогнозом ОБСЄ.
Дослідження Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), яке вийшло наприкінці листопада, показало, що криза може змусити ще 130 мільйонів людей опинитися у крайній бідності, а нерівність і вразливість таких верств лише поглибиться.
Невпевненість у майбутньому поглиблює і те, що в останні місяці 2020 року друга хвиля інфікування розпочалась у більшості Європи, США та інших країнах. Зважаючи на масштаб, поширення та глибину кризи, чи імовірно, що економіка відновиться у 2021 році?
Вакцини на порятунок?
Майже всі експерти погоджуються, що економічне відновлення значною мірою залежатиме від появи дієвої вакцини проти коронавірусу. Декілька кандидатів вже з’явились, враховуючи трьох на Заході, які вже привернули увагу наукової спільноти: Pfizer спільно з BioNTech, Moderna та AstraZeneca спільно з Оксфордським університетом. Вакцини, які розробили компанії Pfizer спільно з BioNTech та Moderna, продемонстрували ефективність вищу за 90 відсотків під час останньої стадії клінічних випробувань. І хоча очікується, що цих кандидатів скоро затвердять регулятори, жодна вакцина ще не була схвалена ВООЗ для масового використання. Росія вже хвалилась, що стала першою країною, яка схвалила вакцину від коронавірусу, а саме свою «Спутнік-5», але багато представників міжнародної наукової спільноти підіймали питання щодо непрозорості процесу затвердження цієї вакцини.
Сподівання, що вакцина скоро з’явиться на ринку, своєю чергою породило сподівання, що життя та економіка повернуться до норми скоріше, ніж очікувалось. Проте деякі експерти закликають не поспішати із висновками, адже процес ускладнює масове виробництво вакцини і її доставка.
До прикладу, у Pfizer на початку листопада заявили, що зможуть виробити 50 мільйонів доз цього року, щоб захистити 25 мільйонів людей. Такими темпами, запевняють у компанії, у 2021 році буде виготовлено 1,3 мільярда доз вакцини. Враховуючи, що населення Землі приблизно дорівнює сімом з половиною мільярдам людей, це – крапля в морі.
Аксель Вебер, голова швейцарської глобальної інвестиційної компанії UBS, 11 листопада сказав, що навіть із вакциною економіці потрібен буде час, щоб відновитися.
«Знадобиться щонайменше рік, щоб повернутися до рівня ВВП (внутрішній валовий продукт) докризового періоду. Ще один або два роки потрібні будуть, щоб принаймні наблизитися до докризових рівнів безробіття та зростання, тож відновлення буде доволі довгим», – сказав Вебер у коментарі CNBC.
Регіональний директор ВООЗ з питань Європи Ганс Клюге додає свої застереження: 18 листопада він зазначив, що Європа знову стала епіцентром пандемії, разом із США.
«Світло у кінці тунелю вже видно, але це будуть важкі шість місяців», – сказав Клюге.
Нерівномірне відновлення?
Зважаючи на масштаб втрат, які принесла пандемія COVID-19, будь-яке відновлення навряд відбудує все, що було зруйновано, застерігають у ЮНКТАД.
Економічні наслідки «будуть ще довго відчуватися, особливо серед найбідніших та найбільш вразливих», – йдеться у звіті ЮНКТАД від 19 листопада. Згідно зі звітом, глобальна бідність зростає вперше з часів азійської фінансової кризи 1998 року.
«Швидко рухаючись крізь кордони по важливих економічних артеріях світової економіки, поширення вірусу стало таким стрімким через основоположні для глобалізації взаємозв’язки, перетворивши глобальну кризу охорони здоров’я в економічний шок, який найсильніше вдарив по найбільш вразливих», – сказав Генеральний секретар ЮНКТАД Мухіса Кітуї.
Заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рибакова також відзначає, що бідніші країни відновлюватимуться важче.
«Ринки, що розвиваються, особливо вразливі до обмеження пересування, перебоїв у поставках і торгівлі, туризмі та грошових переказах», – сказала Рибакова у коментарі Радіо Свобода.
Пандемія може поглибити розрив у капіталах не лише країн, але і всередині них.
Згідно зі звітом видання Bloomberg, наприклад, Кремль заохочує місцеве самоврядування у Росії залучали більше позик, щоб оплатити зростаючі медичні рахунки та покрити інші соціальні витрати, пов’язані з пандемією. Очікується, що регіони збільшать обсяги чистих запозичень на 400 мільярдів рублів (5,3 мільярда доларів США) наступного року у порівнянні з майже нульовим показником у 2020 році, згідно з оцінкою «НКР», російського агентства кредитних рейтингів.
«Найсильніші регіони від цього виграють, а найслабші стануть ще слабшими», – сказав виданню Bloomberg Станіслав Пономарьов, який інвестує у регіональні боргові папери як менеджер «Трансфінгруп».
Китай стане сильнішим?
Пандемія залишить по собі не лише переможених, але можливо, принаймні економічно, і переможців, передбачають аналітики.
Китай, де вперше виявили вірус, вже зараз відновлюється після потрясіння.
Друга найбільша у світі економіка зросла на 4,9% у період з липня по вересень у порівнянні з цим же кварталом минулого року. І хоча показник на 5,2% нижчий за прогнози економістів, дані ВВП свідчать про те, що Китай очолює глобальне відновлення економіки.
Майже п’ятивідсоткове зростання – велика зміна у порівнянні зі спадом, від якого постраждала китайська економіка на початку 2020 року, коли розпочалась пандемія.
Економіка Китаю впала на 6,8% у першому кварталі 2020 року, коли заводи і фабрики призупинили роботу по всій країні. Це вперше китайська економіка скоротилась з моменту, коли квартальні показники почали фіксувати у 1992 році. Аналітики кажуть, що відновлення стало можливим завдяки поєднанню драконівських карантинних обмежень та урядових стимулів.
«Блакитним комірцям» буде непереливки
Пандемія вдарила по-різному по працівниках, яких називають «блакитними» та «білими» комірцями.
«Офісні працівники продовжують працювати у своїх спальнях та кухнях принаймні частину тижня, а ті, хто отримували нижчі зарплати, працюючи офіціантами, прибиральниками та асистентам закупівельників, доведеться шукати нову роботу у передмістях», –прогнозувало британське фінансове видання The Economist.
У перші дев’ять місяців 2020 року, глобально кількість робочих годин знизилась на 11,7%, що еквівалентно 332 мільйонам робочих місць із повною зайнятістю, згідно із даними Міжнародної організації праці (МОП). Скорочення робочих місць призвело до зниження доходів працівників приблизно на 3,5 трильйона доларів США або 5,5% світового ВВП.
Як саме перезавантажиться ринок праці у 2021 році здебільшого залежатиме від траєкторії пандемії і дій урядів.
«Передчасне ослаблення карантину може подовжити пандемію і поглибити кризу на ринку праці, тож важливо віднайти правильний баланс між охороною здоров’я та втручанням в економічну та соціальну політики, – сказав аналітик МОП Стів Капсос. – Сьогодні уряди по всьому світу змушені продовжувати таку бюджетну політику, щоб протистояти небезпекам зростаючого безробіття, бідності та нерівності».
Які фактори матимуть вплив?
ОБСЄ прогнозує, що світовий ВВП відскочить назад і зросте на 5%. Однак, це залежатиме від багатьох факторів, включаючи «можливість нових спалахів вірусу, те, як люди дотримуватимуться карантинних заходів та обмежень, впевненість бізнесу та споживачів, а також те, наскільки урядова підтримка, щоб зберегти робочі місця та допомогти бізнесу, підвищить попит».
Уряди стикнуться із нелегким вибором, коли втрутитися, а коли стати осторонь і дозволити ринку працювати самостійно, каже Рибакова.
«Існує баланс між наданням підтримки і перешкоджанням природній трансформації економіки, певні сектори вже ніколи не повернуться, і ми маємо уникнути «зомбіфікації» фірм, які більше не є дієздатними», – сказала вона, зауваживши, що будь-яке відновлення – це довготривалий процес.
«Залежно від того, коли відбуватиметься вакцинація, та якими будуть індивідуальні обставини у кожній країні, у 2021 році або 2022-му ми побачимо, як уряди припинятимуть підтримувати загальну ліквідність підприємств. Натомість вони сфокусуються на точкових заходах для м’якого регулювання: виплати по безробіттю та перекваліфікацію», – сказала Рибакова у коментарі Радіо Свобода.
«Та все ж багато країн не зможуть повернутися до попередніх рівнів зростання ще багато років», – додає вона.
