Венеціанська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з Конституційним судом України із рекомендаціями Верховній раді більш чітко прописати ситуації, за яких може бути обмежена діяльність КСУ, а його суддям запропоновано конкретніше вказувати причини неконституційності законів під час ухвалення рішень. Втім, у докумені від 10 грудня, що оприлюднений на сайті комісії, немає рекомендацій щодо очищення Конституційного суду.
Попередньо Венеційська комісія виокремила десять рекомендацій, що стосуються змін до закону про КСУ:
- Парламент повинен розглянути можливість забезпечення більшого уточнення щодо свого ймовірного наміру обмежити рамки рішень Конституційного суду до конкретних питань, що порушуються перед судом авторами звернень;
- Конституційний суд повинен бути зобов’язаним надавати конкретні причини для кожного юридичного положення, яке суд вважатиме неконституційним;
- Дисциплінарна процедура має регулюватися у законі про КС, з додатковими відомостями, викладеними у процедурних правилах;
- Має бути створена можливість повторного відкриття справ Конституційного суду, але лише тоді, коли буде встановлена кримінальна відповідальність суддів у зв’язку з цим рішенням (наприклад, випадки хабарництва);
- Необхідно забезпечити краще і більш детальне визначення поняття «конфлікт інтересів», для прикладу, при виділенні фінансового конфлікту інтересів, особливо, коли це є встановленим результатом у протоколах Національного агентства з питань запобігання корупції або після відкриття розслідування Національним антикорупційним бюро України;
- Самовідвід суддів і його обґрунтування має бути чітко визначеним в основному рішенні, схваленому судом або в окремому публічному процедурному рішенні чи постанові;
- Вимоги щодо кворуму треба зменшити у тих справах, де кворум втрачено через відводи суддів, аби у цьому зв’язку уникнути ризику незрозумілості;
- Парламент повинен розглянути ухвалення законодавства, у якому пояснюватимуться наслідки, якщо судді КС не дотримуватимуться правових положень при відводі. Також треба зробити дисциплінарні провадження публічними, як і рішення проти суддів;
- Треба створити орган з відбору кандидатів на посади суддів КС з міжнародним компонентом, який може включати міжнародних експертів з прав людини і участь громадянського суспільства. Зокрема, це необхідно для забезпечення моральних і професійних якостей кандидатів;
- Рекомендується, що коли сенат КСУ доходитиме до висновку, що правові положення неконституційні і мають бути анульовані, він має звертатися за підтвердженням до Великої палати КСУ, якщо буде запит від президента України або парламенту. У цьому зв’язку, судові провадження Великої палати мають проводитися зазвичай на публічних слуханнях.
Цей терміновий висновок Венеційської комісії щодо реформування Конституційного суду України відповідно до запиту президента України Володимира Зеленського від 25 листопада, ще має розглядатися на пленарній сесії ВК 11-12 грудня для його схвалення.
Це вже другий висновок Венеціанської комісії щодо кризи довкола Конституційного суду України в контексті його рішення від 27 жовтня. Напередодні Венеціанська комісія надала свій висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення КСУ.
Раніше президент України Володимир Зеленський попросив Венеційську комісію про висновки щодо його законопроєкту про перезавантаження Конституційного суду України. 30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.