Доступність посилання

ТОП новини

Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року


Марш жінок. Київ, 8 березня 2020 року
Марш жінок. Київ, 8 березня 2020 року

Рік 2020 проходив під знаком COVID-19. Пандемія суттєво вплинула на життя людей в Україні і світі, відтак істотно обмежила їх в реалізації основоположних прав – право на життя, на медичне забезпечення, право на приватність і пересування, зауважують правозахисники. Проте не лише коронавірус негативно позначився на дотриманні прав людини. Дії, а, радше, бездіяльність української влади призвели до того, що за цей рік держава зробила крок назад у правозахисній царині. На цьому наголошували правозахисники у розмові з Радіо Свобода. В яких ділянках відбувалося найбільше порушень прав людини, а якими здобутками Україна може пишатися?

«Нижче середнього» – так українці на загал оцінюють рівень дотримання прав людини в державі. Про це свідчать результати опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром прав людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

За шкалою 5 балів:

  • дотримання своїх культурних прав – 3,2
  • дотримання політичних прав (право обирати та бути обраним, створювати політичні партії та громадські об’єднання, свобода мирних зібрань тощо) – 3,1
  • дотримання основоположних прав (право на життя, особисту свободу, свободу слова тощо) – 2,9 бали
  • дотримання екологічних прав – 2,5
  • дотримання соціально-економічних прав – 2,5

Після Майдану з кожним роком ми спостерігаємо погіршення ситуації з правами людини в Україні, констатує в інтерв’ю Радіо Свобода голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, нова політична сила нічого не змінила для захисту прав людини, навпаки, мова йде про системне порушення у цій сфері.

Євген Захаров вважає, що через порушеня прав людини, гальмування судової реформи і відсутність боротьби з корупцією Україна втрачає авторитет в очах Заходу
Євген Захаров вважає, що через порушеня прав людини, гальмування судової реформи і відсутність боротьби з корупцією Україна втрачає авторитет в очах Заходу

«Реформатори пішли з уряду, а ті заходи, які зараз проводяться, вони призводять до того, що Україна втрачає авторитет в очах заходу і Міжнародного валютного фонду».

Як зауважує правозахисник, боротьба з корупцією не має успіху, вся вона зводиться до того, що за ґрати хочуть посадити якомога більше людей.

«Якщо говорити про конкретні ділянки, то найбільше порушень нині я бачу у кримінально-виконавчій системі. Тут тривалий час спостерігаємо порушення умов утримання вֹ’язнів і ненадання їм належної медичної допомоги. Або спостерігаємо її повну відсутність».

Перші місця в антирейтингу дотримання прав людини директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук віддає доступу до медичної допомоги, правам медиків на безпечні робочі місця і захист, а також погані можливості для реалізації підприємницької діяльності.

Оксана Покальчук зауважує, що в цьому році українці найбільше потерпали через відсутність належної медичної допомоги, а також були обмежені у праві на підприємницьку діяльність
Оксана Покальчук зауважує, що в цьому році українці найбільше потерпали через відсутність належної медичної допомоги, а також були обмежені у праві на підприємницьку діяльність

«Пандемія масштабно вдарила по правах українок та українців у їхньому праві на підприємницьку діяльність. Під час весняного локдауну підприємці сфери послуг, торгової та розважальної індустрії залишились без джерела доходу, у боргах, а частина була змушена закрити бізнес».

Крім цього, Оксана Покальчук згадує і історію про тортури і зґвалтування у Кагарлику, яка «прогриміла на всю країну і оголила проблему катування в поліцейських відділках».

Право на медичну допомогу: Україна не змогла адекватно відповісти на виклики пандемії

Медичні системи більшості країн світу, зокрема, і України виявилися неготовими до пандемії. Українській медичній системі не вистачило можливостей, щоб адекватно лікувати хворих.

За інформацією Amnesty International, у Куп'янському районі Харківської області людей з пневмонією клали просто в коридорах лікарень, де не було світла, а медсестрам, щоб поставити крапельниці, доводилося підсвічувати собі ліхтариками мобільних телефонів. Людям з двосторонньою пневмонією відмовляли в госпіталізації через брак місць.

Через великий наплив хворих з COVID-19 в лікарнях відбувалася екстрена виписка пацієнтів з іншими захворюваннями. З середини березня уряд і місцева влада почала шукати можливості розширення інфекційних відділень для госпіталізації хворих на коронавірус.

Якщо спочатку на «ковідні» перепрофілювали інфекційні, а потім і терапевтичні відділення, то зараз часто вся медустанова змінює профіль. Людям відмовляють у плановій допомозі, бо інші відділення перестають приймати хворих.

Право на приватність: збір персональних даних

Під час карантину запроваджувалися обов'язкові застосунки на мобільні телефони, які відстежували геолокацію людей. Це порушує право на приватність особи, оскільки так і невідомо, з якою метою це робилося.

Відповідно до міжнародного права, право на приватність може бути обмежене, якщо воно передбачене національним законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами, або розпорядженнями чи указами. А також право на приватність може бути обмеженим , якщо воно покликане захистити легітимну мету (наприклад, коли мова йде про збереження здоров'я населення).

Боротьба з корупцією та економічні негаразди

Пандемія вдарила по найбільш незахищених групах населення і їхні доходи суттєво скоротилися. Це призвело до порушення соціально-економічних прав людей. 8000 гривень одноразової допомоги, яка компенсує зарплати найманим працівникам чи підприємцям, які втратили доходи через карантин, не врятують ситуацію. Їх або не вистачить на всіх, або вони дістануться не тим людям, хто їх потребує. Для порівняння, у Німеччині, Франції виплати підприємцям були суттєві і гарантовані.

Законопроєкт про СБУ розширює повноваження органу і звужує права людини

Проєкт закону не окреслює чіткі підстави для використання повноважень СБУ. Правозахисники вважають, що документ залишає простір для зловживань співробітниками служби своїми повноваженнями, а відтак веде до порушень прав і свобод людини. Законопроєкт не наближає СБУ до міжнародних стандартів, перетворює її на «колишнє КДБ».

Домашнє насильство: в Україні і досі вважається «домашньою справою»

Зросла кількість випадків домашнього насильства, що пов’язане з запровадженням карантину. За даними Харківської правозахисної групи, в цьому році суттєво зросла кількість випадків домашнього насильства, яке вчинили співробітники національної поліції.

Крім цього, співробітники правоохоронних органів і досі продовжують вважати цей злочин суто приватною справою, відтак по цих випадках розслідування ведеться мляво, або справи закриваються.

Воєнні дії на Донбасі

Цього року кількість жертв на Донбасі буде меншою, ніж минулого. Це повֹ’язане з певними намірами української влади і президента Володимира Зеленського досягти миру. Проте вимоги, які висуває Росія, є неприйнятними, і в регіоні зберігається напружена ситуація.

Крім цього, Мешканці Донецької та Луганської областей і досі залишаються обмеженими у праві вільно пересуватися та мати доступ до основних засобів існування. У квітні український уряд закрив єдиний перехід через міст із села Старомар’ївка на підконтрольній уряду території, що знаходиться в зоні збройного конфлікту на сході України. Через це 150 мешканців села залишилися без доступу до магазинів, медичних послуг та пошти.

Території, які контролюються підтримуваними Росією сепаратистами, залишалися поза доступом для багатьох громадських та гуманітарних організацій. Тут тривають арешти, тортури місцевого населення.

Українка Ірина Левчук вперше виграла справу щодо домашнього насильства у Євросуді
Українка Ірина Левчук вперше виграла справу щодо домашнього насильства у Євросуді

Перемоги і позитивні тенденції за цей рік

  • Люди готові захищати свої права (за результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи» частка респондентів, які намагалися захистити свої права, зросла з 42 % у 2016 році до 60 % у 2020 році.
  • Європейський суд з прав людини виніс пілотне рішення по справі Сукачов проти України (умови утримання у Дніпровському СІЗО). Співробітники ХПГ, які вели цю справу, вважають, що ЄСПЛ визнав наявність системних проблем і дав державі час їх виправити.
  • Українка з Рівного Ірина Левчук вперше виграла справу щодо домашнього насильства. Суд зобов’язав виплатити їй 4,5 тисячі євро.
  • Уряд підготував законопроект про внесення змін у чинне законодавство щодо порядку розгляду справ про домашнє насильство, скоєне поліцейськими та військовими. Згідно з документом, такі справи мають розглядатися на загальних підставах, а не за дисциплінарними статутами.
  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG