Компенсація від Ірану за збитий літак: як її отримати?

Іран відкликав пропозицію виплати компенсацій родинам загиблих внаслідок збиття в цій країні на початку 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України», повідомив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін. Він попереджає, що Україна буде домагатися справедливості за всіма наявними механізмами, аж до Міжнародного суду. Призначена для цих відшкодувань сума в 200 мільйонів євро, що була в проєкті державного бюджету Ірану, зникла з його остаточної версії, поданої до парламенту країни. Ситуація навколо відшкодувань непокоїть і інші країни, громадяни чи жителі яких були серед загиблих, – і родини загиблих жителів самого Ірану.

Іран фактично відкликав свою висловлену раніше пропозицію щодо виплат сім’ям загиблих в авіакатастрофі літака «МАУ» під Тегераном, заявив в ефірі «Громадського радіо» заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо збиття українського літака Євген Єнін. Так він прокоментував повідомлення, що з поданого на розгляд парламенту Ірану проєкту бюджету вилучили передбачені було раніше видатки на ці відшкодування.

«За моєю інформацією, уряд вже відкликав цю пропозицію, бо передбачалось, що 200 мільйонів євро будуть виділені саме з Фонду національного розвитку, що спричинило серйозні внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Але ми вітатимемо плани іранського уряду зарезервувати певну суму коштів у бюджеті для виплати компенсацій», – сказав він.

За словами заступника міністра, переговори з іранською стороною про розмір компенсацій поки не розпочинали. Позиція України виходить із того, що рівень компенсації значною мірою залежатиме від обставин катастрофи і від рівня співпраці й забезпечення її об’єктивного і неупередженого розслідування, повторив Єнін позицію Києва.

Україна готова йти до Міжнародного суду

Того ж дня, 8 грудня, він також попередив в інтерв’ю телеканалові «Україна 24», що Україна готова в разі зволікань Ірану і з компенсаціями, і з належним розслідуванням обставин збиття українського літака використати всі можливості, в тому числі й міжнародне право.

«Ми будемо використовувати всі можливості насамперед двостороннього переговорного процесу, щоб домогтися справедливості. Водночас, як ми неодноразово говорили, якщо переговорний процес зайде в глухий кут, то – фоном мого відео є зображення Міжнародного суду ООН, і це певне нагадування про те, що ми будемо використовувати наявні механізми захисту порушених прав», – наголосив Єнін у телеефірі.

«Ми вимагаємо об’єктивного і неупередженого розслідування. І на словах іранська сторона підтверджує те саме. Водночас… обіцянки досі залишаються нереалізованими. Тому ми буквально ближчими днями будемо виходити на черговий контакт із іранською стороною і наполягати на виконанні досягнених домовленостей», – сказав заступник голови МЗС.

Раніше Єнін повідомляв, що Іран розглядає можливість закласти в проєкті бюджету на наступний рік виплату компенсацій родинам жертв авіакатастрофи українського літака. У коментарі Радіо Свобода 24 листопада він сказав: «Наразі офіційні джерела з боку Ірану не підтверджують точної інформації стосовно можливої суми асигнувань у наступному бюджеті. Ми можемо вітати те, що іранська сторона може закласти відповідні видатки у свій бюджет, водночас говорити про суму асигнувань ми зможемо лише за фактом ухвалення відповідного бюджету».

Тоді він нагадав, що під час минулого раунду переговорів іранська сторона висловила готовність виплатити компенсацію всім родинам загиблих незалежно від їхнього громадянства.

200 мільйонів євро на відшкодування – зі спецфонду на майбутнє

В Ірані тими ж днями засоби інформації якраз і повідомили про очікувану суму, яку могли б виділити на відшкодування, – 200 мільйонів євро. Як написала 24 листопада газета «Шарг», ці кошти мали б бути вилучені з іранського Фонду національного розвитку. І, як повідомляє Радіо Фарда, іранська служба Радіо Свобода, газета різко розкритикувала таке оголошене тоді рішення й наголосила, що воно суперечить правилам діяльності цього фонду.

В Ірані Фонд національного розвитку має концентрувати частину прибутків від продажу нафти і газу й інвестувати ці кошти в продуктивні галузі в Ірані так, щоб це йшло на користь наступним поколінням. Але на практиці ці принципи вже порушували.

Зокрема, 7 січня, попереднього дня перед збиттям українського літака, таку ж суму в 200 мільйонів євро передали з цього фонду на фінансування Сил «Кудс» – елітних сил спецоперацій, що є частиною не менш елітного Корпусу вартових Ісламської революції і відповідають, зокрема, за спеціальні операції за межами Ірану. А сам корпус є, по суті, паралельними збройними силами й підпорою ісламського владного режиму країни, він має різні роди військ, серед того й власні військово-повітряні сили. Саме їхні ракети й збили український літак.

Іранці проти такого джерела відшкодувань

Проти рішення виділити кошти на відшкодування з Фонду національного розвитку Ірану виступила й Асоціація родин жертв рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України» з Тегерану до Києва, яка об’єднує багатьох родичів загиблих – адже величезна більшість загиблих були іранці за національністю, хоч і громадяни різних країн.

Речник асоціації Хамед Есмаїліон, який живе в Канаді і втратив у збитому літаку дружину й дочку, написав тоді в фейсбуці, що влада Ірану хоче «і з’їсти хліб людей, і осоромити родини жертв навіки», повідомив телеканал Iran International, заснований іранською діаспорою.

«Вони забирають кошти з фонду розвитку країни, щоб виплатити відшкодування за брудні злочини Корпусу вартових Ісламської революції», – заявив він.

Телеканал звертає увагу, що іранський Фонд національного розвитку відокремлений від бюджету, але через різке скорочення валютних ресурсів держави після запровадження суворих санкцій США 2018 року уряд президента Хасана Роугані (в Ірані президент є головою уряду) дедалі більше використовує цей фонд для підтримки поточного бюджету.

Уряд Ірану захищав видачу коштів на відшкодування – і відмовився від неї

Як повідомляв цей канал із посиланням на іранське напівофіційне агентство «Фарс», цього разу уряд планував перевести з фонду в бюджет загалом 1,5 мільярда євро на різні видатки, серед того й на відшкодування через збиття українського літака. І ці цифри вже були внесені в первісний проєкт бюджету на наступний рік (а Іран користується власним календарем, і іранський 1400 рік почнеться тільки 21 березня 2021-го у звичних нам датах).

І після критики газети «Шарг» в уряді виступили на захист своєї пропозиції. Віцепрезидентка з юридичних питань (в іранських реаліях це фактично віцепрем’єрка) Лая Джонейді заявляла 25 листопада, що використання коштів із Фонду національного розвитку виправдане, бо джерелом таких сум компенсацій не можуть бути окремі люди, яких можуть визнати винними.

Але вже 5 грудня ситуація принципово змінилася: пункт про виплату 200 мільйонів євро для компенсацій за збиття українського літака був вилучений із проєкту бюджету на новий іранський рік у тому вигляді, як його подали на розгляд парламенту, повідомила та ж газета «Шарг».

При цьому, інформує про цю публікацію Радіо Фарда, з цього ж фонду все-таки пропонується взяти 2 мільярди 845 мільйонів євро на інші видатки – зокрема, 2 мільярди на «посилення збройних сил».

І Асоціація родин жертв рейсу PS752, і Україна, яка втратила при збитті літака одинадцять своїх громадян, наголошують, що справедливе відшкодування при цьому стане можливе тільки після належного розслідування всіх обставин загибелі літака.

І з цим теж є проблеми. Іран весь час від трагедії зволікає з наданням даних свого розслідування.

Коли будуть результати іранського розслідування?

Іранські посадовці регулярно заявляють, що Тегеранові немає що ховати, що всю істину ось-ось встановлять, а винних покарають, що Іран весь час готовий до подальших переговорів на цю тему.

От тільки вже 7 грудня чільні посадовці Офісу генерального прокурора і Міністерства закордонних справ України мали зустріч із послом Ірану в Україні. І, як заявив на цій зустрічі заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов, із моменту останнього раунду переговорів, який відбувся в Тегерані в жовтні, минуло півтора місяця, а українське слідство досі не отримало обіцяних Іраном матеріалів та доказів.

«Поки що слідство в Україні й Ірані йде окремим шляхом, хоча обидві сторони зацікавлені в об’єктивному розслідуванні збиття українського літака. І неналежне виконання досягнутих домовленостей не дає нам поки можливості говорити про наступну дату двосторонніх перемов. Немає сенсу проводити переговори заради самого процесу, важливі – ефективна співпраця і результат. І відповіді ми повинні надати якнайшвидше, адже вже в січні роковини авіакатастрофи», – наголосив Мамедов.

А 8 грудня Міністерство інфраструктури України повідомило, що міністр Владислав Криклій теж наголосив: українське слідство досі не отримало обіцяних Іраном матеріалів і доказів щодо розслідування авіакатастрофи літака авіакомпанії МАУ рейсу PS752.

Тому Україна закликає всіх своїх партнерів підтримати її у прагненні справедливості і об’єктивного розслідування цієї справи, заявив міністр на міжнародному онлайн-засіданні «Форуму безпечнішого неба».

Проведення цього форуму, скликаного з ініціативи міністра транспорту Канади Марка Ґарно, як мовиться в повідомленні, підтримала більшість країн, які входять до складу Ради ІКАО – Міжнародної організації цивільної авіації, яка є спеціалізованим органом ООН.

Рада ІКАО тоді закликала Іран прискорити розслідування збиття українського літака. Іранові тоді нагадували про так званий Додаток 13 – цей документ організації закликає (але не вимагає) подавати остаточний звіт про розслідування в термін протягом 12 місяців із часу інциденту.

Україна не входить до цієї Ради, але, як член ІКАО, активно підтримує вимоги цієї організації до Ірану належно розслідувати збиття українського літака. Ще на засіданні цієї Ради 6 листопада представник України наголосив, що метою держави є «встановлення справедливості, тобто забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, – а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації», повідомляв Радіо Свобода 8 листопада заступник голови МЗС Євген Єнін.

«Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав тоді Єнін.

Ця ситуація не змінилася й досі.

Що сталося з літаком

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував твердити, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. При цьому на той час уже стало відомо, що літак збивали двома ракетами з півхвилинним інтервалом, тобто не йшлося про один помилковий пуск.

Іран заявляв, що причиною «помилки» стала вкрай напружена тими днями ситуація внаслідок обміну повітряними ударами зі США – мовляв, батарея ППО, терміново переведена під Тегеран із іншого місця, не знала місцевих особливостей і могла сприйняти український літак за американську крилату ракету.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкинула таку пропозицію.

У липні почалися переговори Києва з іранською стороною щодо збиття літака, в жовтні відбувся другий раунд. Але вони наразі ні до чого конкретного не привели.