Спеціально для Крим.Реалії
У Сімферополі відбулося засідання «круглого столу», присвяченого питанням розвитку кадетського виховання та навчання. Згідно з офіційним повідомленням, «круглий стіл» проведений з ініціативи міністра освіти російського уряду Криму Валентини Лаврик із залученням співробітників кримського парламенту, Ради міністрів, силових структур, міністерств і відомств, громадських організацій, керівників та педагогів загальноосвітніх організацій. Насправді той факт, що аналогічні «круглі столи» відбулися в усій Росії, свідчить, що і в Криму організація кадетської освіти проводиться за вказівкою зверху, з Москви.
Відзначимо з самого початку, що запровадження на анексованій території свого законодавства, зокрема громадянства та системи освіти країни-окупанта, є порушенням міжнародного права. Однак у Криму організацією кадетських класів із подачі казацького активу та «Кримської самооборони» займаються практично з осені 2014 року. А вже у 2020-21 навчальному році в Криму (без урахування Севастополя) функціонують 45 загальноосвітніх організацій, які реалізують кадетську складову загальної освіти. У 109 кадетських класах навчаються 2505 учнів. Кадетські класи функціонують також у школах Севастополя.
Це кадетські класи Слідчого комітету в Сімферополі, Євпаторії, Севастополі, кадетські класи Росгвардії у школі №30 Сімферополя, кадетські класи МВС у Сімферопольській школі №28, Севастопольській школі №6, Ялтинській школі №11, Сімферопольській академічній гімназії тощо. У Кореїзькій школі реалізується проєкт оборонно-спортивного профілю, в Ялтинській школі №7 сформовані морські класи, у Лівадійській школі створений казачий клас. Два кадетських класи створені навіть у школі-дитячому садку №37 міста Сімферополя.
Вже у 2015 році у Криму вибухнув скандал у соцмережах та у громадських організаціях із приводу того, що якість навчання і виховання в кадетських класах не витримувала ніякої критики. Аналогічні сигнали пролунали фактично з усієї Росії, як, наприклад, із Москви та Калінінграда. Основні претензії батьків полягали в тому, що «у корпусі велика проблема з офіцерськими кадрами: офіцери довго не затримуються, звільняються, а ті, хто зараз працює з дітьми, самі вимагають постійного контролю. Самопідготовка організована погано, кадети під будь-якими приводами намагаються вийти з класу або займаються сторонніми справами». Серед кадетів успішність низька, більшість із них не в змозі вступити до вишу, є випадки пияцтва та тютюнопаління.
Сергій Іванченко, один з батьків із Москви, написав: «Армія ‒ це тупість, бруд, грубість, інфантилізм. Так, не дивуйтеся. Коли ти живеш, у всьому підкоряючись командиру, коли виконуєш накази без можливості їх оскаржити чи навіть обговорити, здатність до самостійного ухвалення рішень якось зникає. Так, я у своєму житті зустрічав розумних, освічених та інтелігентних офіцерів, але вони швидше виняток із правила. Сподіваюся, що у сина вистачить розуму правильно оцінити свої перспективи та вчасно зіскочити».
Про те, що навчання в кадетських класах не відповідає нормам середніх освітніх установ, свідчить той факт, що Федеральним законом №273-ФЗ «Про освіту в Російській Федерації» не визначений правовий статус кадетських (казацьких) класів у загальноосвітніх організаціях. Говорячи простою мовою, кадетські класи ‒ це самодіяльність військових структур. Тому кадетська складова в Криму є додатковим навантаженням на і так перевантажених школярів, бо вона реалізується лише під час позаурочної діяльності та додаткової освіти. Учні кадетських класів вивчають програму загальноосвітньої школи в першій половині навчального дня, у другій же ‒ проходять заняття за програмами додаткової освіти (хореографія, вокал, хоровий спів), спортивної підготовки, а також стройової, вогневої, військово-медичної підготовки.
Чиновники від освіти пояснюють, що «педагогічна діяльність у всіх кадетських класах будується на основі цінностей духовної культури кадетів, до яких належить любов до батьківщини, народів багатонаціональної Росії, відданість ідеалам батьківщини. Кадетів навчають моральних норм і правил моральної поведінки, етичних норм взаємин у сім'ї, між поколіннями».
Школярів примушують до дій, яких вони через вік не можуть усвідомити в повному обсязі
Але все це «навчання» ведеться в формі одягу військового зразка, при дотриманні беззаперечної військової дисципліни, ладу, муштри, цілодобового життя за статутами. Навіть більше, школярів примушують до дій, яких вони через вік не можуть усвідомити в повному обсязі, наприклад, їх, ще дітей, змушують складати присягу, а, отже, в якийсь момент можуть звинуватити у зраді, це дитячий розум навряд чи в змозі усвідомити. Тим більше щодо кримських дітей ‒ це присяга чужій країні, яка окупувала їхню батьківщину. З моральної точки зору, це злочин проти дитинства. Міністерство освіти Криму зізнається, що їхньою метою є «підготовка неповнолітніх до військової чи іншої державної служби, зокрема й до державної служби російського казацтва».
Нинішня кримська школа ‒ це виховання ненависті до їхньої батьківщини ‒ України та вихваляння загарбницької історії Росії
Таким чином, у березні 2014 року кримські діти виявилися найбезправнішою частиною населення. Перед ними стояв «вибір без вибору». Вони не могли ухвалити усвідомлене рішення залишитися в Криму чи виїхати за його межі, на них не поширювалося положення про вибір громадянства. І навіть після досягнення 14 років їм не залишалося нічого іншого, як отримати російський паспорт. І тепер вони не в змозі обрати ні систему навчання, ні мову навчання, ні вчителів, ні ухилитися від кадетської муштри. А нинішня кримська школа ‒ це виховання ненависті до їхньої батьківщини ‒ України та вихваляння загарбницької історії Росії. Це не навчання, а освітня та моральна дезорієнтація молодого покоління, підготовка пристосуванців для підпорядкування диктаторському режиму.
Що стосується кадетських класів у Криму, то їм притаманні всі ті недоліки, які відзначалися і в усі попередні роки в самій Росії. Навіть в офіційному повідомленні організатори погоджуються: «У своїх доповідях учасники «круглого столу» зазначають, що одним із проблемних питань кадетського виховання гостро стоїть кадрове питання нестачі офіцерів-вихователів». У Криму його хочуть вирішити тим, що пропонують внести до Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців посади «офіцер-вихователь», «помічник офіцера-вихователя».
Вони навіть не згадують про те, що перед першим внесенням спеціальності у реєстр, необхідно організувати підготовку таких фахівців.
В кадетські класи йдуть відставники, офіцери, кар'єра яких не склалася, вони не мають педагогічної освіти й методикою виховної роботи не володіють
Вища школа Росії до цього не готова, і вихователями в кадетські класи йдуть відставники, офіцери, кар'єра яких не склалася, вони не мають педагогічної освіти й методикою виховної роботи не володіють.
Ці недоліки визнає і заступник спікера російського парламенту Володимир Бобков. Як днями повідомила пресслужба парламенту в Криму, головним недоліком у цій справі є «відсутність єдиних стандартів та опрацьованої концепції кадетської освіти, ...що не дозволяє отримати максимальний результат та ефективність цієї системи навчання... Разом із тим, невирішеними залишаються питання створення умов для якісної кадетської освіти, наприклад додаткового фінансування таких класів у частині обладнання тирів, закупівлі зброї для збирання і розбирання, макетів. При цьому до занять необхідно залучати педагогів із досвідом військової служби, офіцерів. Необхідний і єдиний набір методичних рекомендацій, який дасть розуміння батькам, які навички та вміння отримає їхня дитина, якщо при навчанні дотримуватиметься кадетського статуту».
Це свідчить про те, що коня поставили позаду воза ‒ спочатку б створити правову та матеріальну базу, концепцію, перевірити ідею на практиці, а потім уже створювати класи. А так вийшло, що діяльність великого сегмента шкільної освіти просто базується не на законі.
Володимир Бобков вважає, що «кадетська освіта має бути для дитини не навантаженням, а додатковою можливістю отримати унікальні навички та вміння, які зроблять її сильнішою і конкурентоздатною в дорослому житті».
Навряд чи цього можна досягти. Випускники-кадети на цивільній роботі не зможуть конкурувати з підготовленими випускниками спеціалізованих шкіл, а якісно підготувати їх до військової служби навряд чи можуть офіцери-відставники, змушені залишити службу на сходинках капітанів чи навіть старших лейтенантів.
Дітей у цьому випадку можна тільки пожаліти. Дорослих же, які зіпсували їм життя, ‒ необхідно притягнути до відповідальності.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
