Що з «Межигір’ям», холдингом Курченка і законопроєктами про повернення активів? Відповідає очільник АРМА

Установа з довгою назвою «Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» більше відома як АРМА – Агентство з розшуку й менеджменту активів. Орган створений в лютому 2016 року для (як легко здогадатися) розшуку та повернення під контроль держави майна та коштів, набутих протиправним шляхом.

Цього року Верховна Рада почала розглядати одразу кілька законодавчих ініціатив, які можуть суттєво вплинути на роботу. Ми зустрілися із тимчасовим виконувачем обов’язків голови АРМА Віталієм Сигидиним, аби дізнатися, що з цими законопроєктами не так (а що так), що зараз із найвідомішими активами, переданими агентству, та чому при бюджеті в понад 190 мільйонів воно перерахувало до бюджету 13 мільйонів гривень за поточний рік.

Зустріч відбувається в офісі АРМА на вулиці Грінченка, зовсім поруч із майданом Незалежності. Радіо Свобода планувало поговорити не тільки з тимчасовим головою АРМА, а й із його заступником Володимиром Павленком. Однак в останню мить той відмовився від зустрічі, пославшись на самопочуття.

Віталій Сигидин виконує обов’язки голови Агентства з розшуку та менеджменту активів із 27 листопада минулого року. Сидячи за столом для конференцій у просторому кабінеті, він описує рік на цій посаді як «надзвичайно складний і цікавий».

– Якщо говорити цифрами, скільки за цей рік активів АРМА передало управителям?

– За цей рік було відібрано рекордну кількість суб’єктів господарювання (для управління активами – ред.) – 19. Було оголошено приблизно 200 публічних конкурсів, ми змінили підхід до їх проведення, конкурси стали більш публічними, більш зрозумілими. Ми випрацювали певні внутрішні вимоги і продовжуємо їх кристалізувати, щоб вони були зрозумілі абсолютно всім. Але, з урахуванням різних нюансів, це, звичайно, досить складно, тому що активи досить різні. Зараз у нас укладено, якщо не помиляюся, договори управління на більш як 20 груп активів.

Наприклад, є договори управління, відповідно до яких управителям передано близько 100 об’єктів нерухомості.

– Скільки активів було передано під контроль АРМА за цей рік?

– Чітку цифру я окремо вкажу, але в цьому році, за моїми спостереженнями, правоохоронні органи нарешті дізналися, що таке АРМА, зрозуміли, що АРМА може допомагати і його можна використовувати як механізм для наповнення державного бюджету. Тому що досить часто арештовані активи – наприклад, автомобілі – простоювали на штрафмайданчиках, рухоме майно зберігалося на якихось складах і при цьому знецінювалось та не приносило ніякої користі державі. Натомість останнім часом збільшилася порівняно з попередніми роками передача арештованих активів саме в управління АРМА.

Після інтерв’ю агентство повідомило, що з початку 2020 року йому передали близько 2 тисяч активів. Втім, у агентстві зауважують, що не всі з цих активів передані фактично – іноді майно наявне лише на папері. Серед найбільших активів називають понад сотню об’єктів комерційної нерухомості групи «АІС» та близько 1000 вантажних залізничних вагонів, відомих як «вагони Клименка». Обидва ці активи, стверджують в установі, вже передали в управління приватним компаніям.

– Під групами активів мається на увазі, скажімо, майно заводу, його будівля й земельна ділянка, на якій він розташований?

– Складне питання й дуже влучне, поясню чому. В нас є ідея впровадити такий механізм – підготовка до арешту. Тобто всебічно аналізувати перед арештом те чи інше майно. По-перше, спочатку встановити фактичне місцерозташування, по-друге, ідентифікувати, а по-третє, професійно підготувати клопотання і отримати коректне рішення суду, яке можна виконати.

Без цього механізму виникають ситуації, коли, наприклад, накладений арешт на майно заводу, а в управління можуть бути передані тільки будівлі – без землі й без обладнання. Але, якщо завод нам переданий як нерухоме майно без обладнання, власник теоретично може це обладнання забрати. Відповідно, завод не буде функціонувати, і управляти ним буде неможливо.

Нівелюється сама мета цього арешту і мета нашої роботи, оскільки однією з основних наших функцій є збереження майна, збільшення його економічної вартості та перерахування коштів у бюджет. Коли ми отримуємо таку ухвалу, то наголошуємо: ця ухвала не зовсім повна, і для того, щоб належним чином управляти тим чи іншим майном, потрібно донакласти арешт на ще деякі елементи відповідного майнового комплексу.

Як, наприклад, сталося з теплоелектроцентралями у Львівській області. Оскільки нам із самого початку передали теплоелектроцентралі без мереж, ТЕЦ було неможливо повноцінно управляти, адже це, по суті, єдиний майновий комплекс. В управителя просто не було можливості здійснювати поточний ремонт. В чому полягала проблема запуску опалювального сезону минулого року? Управитель не міг зробити гідравлічні випробування, в нього не було доступу, тому що мережі належали власнику, і будь-які дії з ними були самоуправством.

Новояворівська і Новороздільська ТЕЦ на Львівщині до 2018 року належали фірмам братів – екснардепа Богдана Дубневича і народного депутата Ярослава Дубневича. Детективи НАБУ у 2018-му виявили на цих підприємствах розкрадання газу на 1,4 мільярда гривень. АРМА передало компанії «Гарант Енерго М», яка зрештою зірвала опалювальний сезон 2019 року. У листопаді торік ТЕЦ передали «Нафтогазу», який зміг відновити подачу опалення.

– Як часто АРМА доводилося розривати договори про управління за результатами їхньої роботи?

– Є такі факти. Зараз у нас в процесі припинення, якщо не помиляюся, 14 договорів. Ці договори припиняються здебільшого через неналежне управління. Ця історія тягнеться ще з минулого року.

Я помітив, що була така практика: на досить низкому юридичному рівні укладалися деякі договори управління. Зараз ми викристалізували певну форму, і є розуміння, яким чином положення цих договорів повинні насамперед забезпечувати інтереси держави.

В АРМА є функція, чітко визначена в законі – контроль за ефективністю управління активами. Моніторинг здійснюється щомісячно, і щодо кожного активу, який є в управлінні того чи іншого управителя. Зокрема, перевіряються заходи з управління, обґрунтованість витрат на управління та інші обов’язкові умови, які передбачені договорами, і приймається відповідне рішення – належне чи неналежне управління.

– Які є цифрові критерії, щоб оцінювати управління активом?

– Ми запровадили з цього року експерименту опцію, щоб управитель так чи інакше, беручи в управління актив, за будь-яких обставин сплачував певну суму коштів у державний бюджет. Раніше такої опції не було. Тобто управитель міг управляти активом і звітувати: в мене витрати перевищують доходи від управління активом. І він нічого не платив.

Зараз не так. Зараз кожен конкурсант, який хоче управляти активом і бере участь у конкурсі, в програмі управління вказує мінімальну суму, яку в будь-якому разі зобов'язується платити, незважаючи на те, чи в нього збитки, надзбитки або ж інші проблеми з доходами від управління. Тому саме сплата гарантованого платежу є стимулом для того, щоб управитель ефективно управляв цим активом.

Якийсь конкретний відсоток ніде не зафіксовано законодавством чи в підзаконних актах. Оскільки це не визначено, управителі, подаючись на конкурс, пропонують програми управління. Вони вказують у пропозиції: ми бачимо, що за сприятливих обставин будемо заробляти певну суму коштів, водночас готові сплачувати до бюджету, наприклад, 70%, 30% буде винагородою управителю. І окремо зазначають, скільки вони гарантовано сплачуватимуть до бюджету.

Разом з тим, це досить ризикована ситуація, оскільки, коли підприємець, наприклад, купує актив на ринку, він здійснює його due diligence (комплексну перевірку). Він його аналізує, робить аудит, спостерігає, як відбуваються бізнес-процеси тощо. В нашому випадку це досить складно, тому що часто немає навіть фізичного доступу до багатьох активів.

190 мільйонів гривень з бюджету, 13 в бюджет – чому?

– У вересні АРМА передала «Український медіа холдинг» (належить олігарху-втікачеві Олександру Курченку) в управління компанії «1+1 Інтернет». Чи ви моніторите, що відбувається з цим активом?

– Звісно. Зараз відбувається процедура оцінки цього активу, ми зараз відбираємо оцінювача. Це надзвичайно складний і комплексний актив, він складається з різних видів майна: це й права інтелектуальної власності, це й корпоративні права в основному, це й рухоме і нерухоме майно. Тому, щоб знайти такого оцінювача – це досить складна процедура. Зараз, на цьому тижні, по-моєму, закінчується термін подачі пропозицій оцінювачами (інтерв’ю записувалося 2 грудня, термін подачі закінчився 3 грудня).

В цю процедуру відбору оцінювача ми заклали механізм, щоб не було затягування робочого процесу, але в той же час щоб був обраний найбільш якісний оцінювач, у якого є досвід, відповідні фахівці, ліцензії, досвід рецензування таких звітів про оцінку. Намагалися передбачити всі моменти і його можливість здійснити відповідний вид оцінки. Тому що є різні види оцінки й різні сертифікати. Ми ці всі моменти передбачили і на цьому тижні закінчується прийом документів, після цього ми будемо аналізувати, тендерний комітет буде обирати оцінювача.

Бюджет АРМА на цей рік склав 190,45 мільйона гривень. За даними агентства, з початку 2020 року до бюджету завдяки його діяльності перерахували 13 мільйонів гривень. Сигидин пояснює, що частина функцій АРМА не може бути конвертована в доходи – наприклад, роботи з розшуку активів, в тому числі за кордоном, чи поточна управлінська діяльність. Арештовані грошові ж активи повинні зберігатися на депозитних рахунках у державних банках. Але вони не поповнять державну казну до обвинувального вироку суду.

Цьогоріч АРМА виручило від продажу арештованого майна лише 9 мільйонів – за твердженням установи, через те, що такий продаж можливий лише за рішенням суду.

– За цей рік депозитний портфель АРМА зріс до майже 600 мільйонів гривень, тобто в нас на депозитах розміщено 600 мільйонів гривень, на які нараховуються відсотки. Тільки відсотків нараховано більше ніж 50 мільйонів. Це і є потенційним прибутком для держави. Якщо буде вирок суду і буде конфісковано ці кошти, вони перейдуть одразу до державного бюджету.

Водночас є власне діяльність з управління активами, ці кошти в будь-якому разі одразу потрапляють в державний бюджет. В цей період, за 10 місяців, 13 мільйонів гривень вже в бюджет потрапило. Це ще не кінець року. І це вже більше, ніж, наприклад, за минулий рік саме від управління активами (за 2019 рік АРМА безповоротно перерахувала до бюджету 10,94 мільйона гривень – ред.).

– Яким активам найважче знайти управителів?

– Є активи, які приносять постійний прибуток. Це може бути, скажімо, якась торгова площа, там є орендарі, і управитель, прийшовши туди, просто переукладе договори оренди з тими підприємцями, які там перебувають. Тут немає особливих проблем. Але ж є й активи у вкрай занедбаному стані.

Наприклад, один із елеваторів (Новоайдарський елеватор – ред.) – шість разів вже оголошується конкурс і жодна особа не подається на конкурс для цього активу. Є також активи, які передаються нам без попереднього аналізу разом із процесуальними керівниками і слідством.

Суд досить часто, задовольняючи такі клопотання, не бере до уваги той факт, що ці активи можуть не перебувати юридично в цивільному обороті. Як от об’єкти незавершеного будівництва. У нас є дві опції: або управляти, або реалізувати. Для того, щоб управляти тим же об’єктом незавершеного будівництва – очевидно, його треба добудувати, але управитель повинен бути впевнений, що зможе це зробити. Йому потрібно отримати дозвіл на будівельні роботи. Для отримання дозволу необхідно мати щонайменше титульне право на земельну ділянку.

Досить часто земля вже або перебуває у власності територіальної громади, або права на неї певною мірою скасовані, оскільки у багатьох випадка арешт на таку ділянку накладається якраз у справах про незаконні дії із землею. Відповідно, управитель не отримає дозволу, не зможе здійснювати будь-які будівельні роботи, отже, не зможе й управляти.

Подібне майно – ті самі багатоповерхівки Войцеховського (14 будівель забудовника Анатолія Войцеховського, які передали АРМА торік – ред.) – перебуває поза правовим полем. Фактично це будівля, але юридично це будівельні матеріали. Такими активами в принципі неможливо управляти.

Реєстр все ще тестовий – через секвестр

У лютому 2020 року агентство відкрило доступ до Єдиного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Досі він працює в тестовому режимі, там 4,5 тисячі активів. Як каже Сигидин, цьогоріч планувалося запустити повноцінну роботу порталу, однак завадив весняний секвестр бюджету.

– Принаймні за даними цього реєстру, в 11 областях України немає жодного активу, на який було б накладено арешт. З чим пов’язаний такий нерівномірний розподіл?

– Це досить дивно, тому що як мінімум одна група компаній, точніше, майно групи компаній «АІС», яке передане нам в управління, розташоване в 16 областях, практично по всій Україні. Тут є два моменти. Перша – особливості реєстру, який працює в дослідній експлуатації, і ще не до кінця дає можливість повноцінно робити пошук і вибудовувати алгоритми пошуку. Друга – закон унеможливлює висвітлення всієї інформації про актив – його місце розташування, відомості про власника активу – це все закрита інформація.

Але з чим ми зіткнулися на початку року: правоохоронці в регіонах не знали, що таке АРМА, вони не знали, що взагалі є такий орган. Зараз, завдяки роботі центрального апарату і територіальних підрозділів, ми проводимо роз’яснювальну роботу і, як наслідок, практично з усіх регіонів надходять щонайменше запити по розшуку активів.

– Тобто реєстр ще не до кінця відображає поточну ситуацію?

– Так.

Зараз на розгляді у Верховній Раді є три законопроєкти, які стосуються Агентства з розшуку й менеджменту активів. Два з них – 3335 і 3335-1 – багато в чому ідентичні, але мають кілька розбіжностей. Перший із цих документів парламент у вересні зняв із розгляду, другий – відправив на доопрацювання. Минулого тижня АРМА виступила з критикою законопроєкту 3335-1, вказавши на ризики для політичної незалежності та ефективності роботи органу, які він створює. Сигидин зазначає, що представники його установи були долучені до розробки обох документів, але не до додаткової роботи над 3335-1.

– З нього, на превеликий жаль, зникли декілька ключових моментів, які ми хотіли передбачити для покращення інституційної спроможності органу. Ми пропонували унеможливити юридичні маніпуляції і саботаж нашої роботи. Оскільки ми працюємо в межах кримінального процесу і виконуємо ухвали судів у кримінальних провадженнях, то досить часто власники, треті особи, інші зацікавлені сторони блокують можливість АРМА виконувати ухвали через цивільні, господарські, адміністративні судові провадження, через ухвали про забезпечення позову. Це блокує управління активами і, відповідно, забезпечення надходжень до бюджету. Досить часто нам забороняють вчиняти будь-які дії. І це продовжується. Але, з точки зору державницького підходу, це неправильно.

Цим законопроєктом обмежується можливість реалізації активів. Наш діючий закон був написаний таким чином, що в АРМА була врегульована дискреція. Дискреція щодо вибору способу управління активами: через реалізацію (це активи, які псуються, витрати на управління якими значно переважають саму вартість активу, активи, які швидко втрачають свою цінність тощо) і через передачу управителям на основі договору.

Судова практика цю дискрецію фактично знищила, а вказаний законопроєкт ще більше звузить можливості реалізації активів. Ми будемо залежні винятково від рішення суду. Якщо нам будуть передаватися навіть ті активи, які швидко псуються, без права реалізації, то ми не зможемо це зробити, нам потрібно буде ще раз звертатися до суду, надавати пояснення, що є така ситуація, актив може просто зіпсуватися. На це потрібен час, що породжує значні ризики для збереження майна.

Крім того, є ще один момент, який просто нівелює основоположну позицію – принцип добросовісного набувача. Добросовісним набувачем є особа, яка придбала з прилюдних торгів певний товар, майно, і законно отримала на нього право власності. В разі ухвалення документу в чинній редакції, якщо покупець придбає з прилюдних торгів це майно, в нього не буде презумпції добросовісного набувача.

– Тобто його статус буде незахищений?

– Абсолютно незахищений. Тому це питання, хто буде брати участь в торгах без жодних гарантій захисту прав на придбане майно.

Так само збільшується поріг вартості активів (із 200 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – ред.), які можуть передаватися в АРМА. Відповідно до цього законопроєкту, він підвищується до 1 мільйона гривень. Уявімо: наприклад, накладається арешт на автомобіль, він коштує пів мільйона. Ми могли б його з прилюдних торгів за ці ж пів мільйона продати, покласти кошти на депозитний рахунок і примножити їх завдяки нарахованим відсоткам. Але нам його не передадуть, оскільки він коштує менше за мільйон гривень. Так само інші коштовні речі, які не дотягують до мільйона. Це все недоотриманий дохід до бюджету держави.

– Зараз мінімальний поріг близько 400 тисяч гривень. Чи є в практиці АРМА активи, які за дії мінімального порогу в 500 мінімумів просто не перейшли б під контроль агентства?

– Звичайно. У нас у цьому році було мало торгів, оскільки ми сприйняли судову практику і продаємо тільки ті активи, які можуть бути реалізовані відповідно до судової ухвали. Наприклад, було продано обладнання з виготовлення сигарет на суму менше від мільйона, понад 500 тисяч, якщо не помиляюся. Також сільгосппродукцію реалізовано за майже 300 тисяч. Приклади є, але в подальшому це може бути знівельовано.

Перелік видів майна, яке АРМА може продавати, визначений у Примірному переліку, який Кабінет міністрів затвердив 2017 року. Це зокрема громіздкі товари або такі, які швидко псуються чи вимагають забагато зусиль для утримання. При цьому АРМА не має права зберігати активи, і це, за словами Сигидина, ускладнює роботу.

– Наприклад, передається в управління земельна ділянка для будівництва. Яким чином хтось її візьме в управління, якщо є ризик того, що арешт у будь-який момент може бути скасований? Припустимо, управитель візьме такий актив в управління, отримає дозволи, замовить проєктну документацію, витратить на це значні кошти, почне будувати фундамент – і арешт скасовують. А ці кошти йому не повернуться! Гаразд, якщо не можна реалізовувати цей актив, то давайте ми просто будемо його зберігати (охороняти, страхувати) на законних підставах. В управління ми передати не можемо, реалізувати теж не можемо, тому що суд не передбачив право реалізації. Не робити нічого – це бездіяльність.

Я не є фанатом дискреційності тих чи інших рішень, тому що, де є дискреція, де можна самостійно обирати варіанти дій, завжди можуть виникати якісь корупційні ризики: чому було прийняте саме таке рішення, а не якесь інше? Тому правильне законодавче закріплення чіткого механізму вибору шляху управління є єдиним виходом із цієї ситуації.

Сподіваюся, що в разі прийняття цього законопроєкту в першому читанні, до другого читання АРМА буде залучене разом із іншими фаховими експертними організаціями, такими як Transparency International, оскільки ми з ними в постійному діалозі, і ці пропозиції, які ми пропонували внести в законопроєкт, ми разом із ними розробляли.

Суди постфактум

– Цей законопроєкт передбачає, що покупець на торгах взагалі не зможе набути статусу до вироку суду. А зараз не виникає ситуацій, коли продаж майна оскаржується? Скажімо, ситуація з землею «Ашану» в Одеській області.

– Так.

Навесні 2019 року суд заарештував і передав АРМА близько 27 гектарів землі, які належали компаніям холдингу Auchan біля села Лиманівка на Одещині. Агентство згодом продало землю за майже 9 мільйонів гривень. Згодом «Ашан» почав оскаржувати продаж землі в суді і в липні цього року повернув собі частину ділянки в апеляції.

– Скільки взагалі таких випадків, коли АРМА є стороною в справах через реалізацію майна?

– Є такі випадки, але вони в основному тривають з 2018–2019 років. Ми, звичайно, повинні брати участь у засіданнях і відстоювати позицію органу, незалежно від того, хто і як ухвалював конкретні рішення. Але, якщо там були якісь порушення, які переносяться в площину кримінальної відповідальності, то це органи слідства повинні встановлювати. Такі моменти є, є кримінальні провадження, ми, в свою чергу, повністю відкриті для співпраці з правоохоронцями, надаємо всю необхідну інформацію.

На превеликий жаль, якщо були якісь, можливо, не зовсім зрозумілі процедури чи рішення – дійсно, суди скасовують їх і АРМА, як державний орган, повинне сплачувати, повертати судовий збір, майнові спори – це великі кошти.

Загальна кількість судових справ, де АРМА є стороною/третьою особою – 133, у тому числі протягом 2020 року надійшло 46 позовних заяв.

– Ці виплати з державного бюджету?

– В АРМА немає власних доходів, це все державний бюджет. Так чи інакше, в нас немає ще жодного негативного рішення вищої касаційної інстанції у таких справах. Ми судимося завжди до кінця. Маємо буквально декілька справ, де ми відстояли свою позицію в першій інстанції, в апеляції програли, зараз відбувається вже розгляд у касаційній інстанції. Або навпаки: першу інстанцію ми програли, апеляцію виграли, далі тільки касація.

– Однією з підстав для передачі майна в управління в обох законопроєктах є згода власника. За яких обставин така згода може бути надана добровільно, якщо ми говоримо про корупційний актив?

– Якщо власник впевнений у своїй правоті, але, разом з тим, на його актив накладено арешт, він може надати добровільну згоду на передачу активу в АРМА, розуміючи, що майно піде в управління або буде реалізоване і ці кошти будуть розміщені на рахунку до того моменту, доки не буде виправдального вироку.

Майно буде збережене, застраховане і, можливо, навіть покращене в подальшому, збільшиться його вартість. Втім, на практиці в нас такого жодного разу ще не було.

– Чи є механізми уникнення ситуацій, коли колишній власник може зберегти контроль над вилученим у нього активом через підставного управителя?

– Я не можу виключати такі випадки. Ми здійснюємо всі необхідні дії для унеможливлення подібного, встановлюємо зв’язки всіх учасників конкурсу.

Зараз, навіть не користуючись закритим доступом до реєстрів, можна вийти на кінцевого бенефіціара або виявити пов’язаних осіб в надзвичайно складних компаніях і групах компаній. І ми це обов’язково завжди робимо.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Активісти борються з незаконною забудовою Одеси, «перлини біля моря»

Це принципова позиція, і для тендерного комітету при розгляді тих чи інших кейсів це одне з важливих завдань. Завжди проводяться пошуки, дослідження, аналіз компаній-учасників конкурсів, їхніх засновників, акціонерів, директорів і так далі. Ми намагаємося робити все для того, щоб унеможливити порушення. Наскільки я знаю, в нас таких випадків не було.

– Тобто це відповідальність тендерного комітету?

– Це насамперед відповідальність самих учасників. Вони запевняють нас, що не пов’язані. А вже наша робота – переконатися в цьому.

Законодавчі ініціативи передбачають, що АРМА отримує прямий доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наразі такий доступ може бути йому наданий тільки за погодженням з Офісом генерального прокурора. Як стверджує Сигидин, такий доступ потрібен для повноцінної роботи реєстру самого агентства.

– До нашого реєстру в автоматичному режимі має надходити порівняно незначна кількість інформації (з ЄРДР – ред.). Обидва реєстри повинні бути деякою мірою інтегрованмии між собою. Ми, як, можливо, учасник кримінального процесу в майбутньому і як адміністратор Реєстру арештованих активів, так чи інакше повинні мати доступ до цієї інформації, але в тій частині, в якій нам надає процесуальний керівник чи слідчий – для належного, оперативного виконання своїх функцій, передусім, в частині управління активами.

Тому що йдеться про відображення актуального стану кримінального провадження, того, які здійснювалися заходи, наприклад, заходи з накладення арешту, зняття арешту. Ми ж просто цього не бачимо, до судового реєстру не завжди оперативно вноситься необхідна інформація.

Інколи кримінальне провадження взагалі може бути вже закрите, а відповідна ухвала до нас не надійшла. Адвокати метушаться, кажуть: арешт знято. А ми цього не бачимо, не знаємо про це, і законно реагувати можемо лише тоді, коли будемо повідомлені у встановлений спосіб. Загалом для комплексної роботи реєстру доступ однозначно потрібен.

Чи передали АРМА межигірських страусів?

– Є думка, що АРМА може використовуватися як інструмент для рейдерства. Мається на увазі, що на чуже майно можна накласти арешт, а потім через своїх людей отримати над ним як мінімум право управління. Які механізми є зараз, чи передбачені в законопроєктах про АРМА, щоб цього уникнути?

– Це вічне запитання. На нього однозначної відповіді немає. Що таке рейдерство? Часто це наслідок корпоративного конфлікту між колишніми партнерами, поглинання одних компаній іншими. З чого воно починається? Воно може початися з судових процесів в цивільно-правовій або господарській площині. Може початися так само і в кримінальному провадженні. Хто кримінальне провадження відкриває? Його відкривають правоохоронні органи. Хто виносить ухвалу про передачу того чи іншого майна в АРМА? Це робить суд. АРМА виконує рішення суду. Є чітка конституційна догма, що рішення суду повинні виконуватися.

Тут потрібно говорити або про комплексну реформу всієї системи, або не таврувати АРМА механізмом рейдерства. Тому що ми в цій системі є лише одним із елементів, ми просто виконуємо свої повноваження.

Якщо в когось є умисел через правоохоронні органи, через якусь надуману справу передати через суд в АРМА якесь майно – тут будь-що можна в нашому законі написати, навіть найкращу норму, але унеможливити потенційні зловживання без комплексного вдосконалення правоохоронної системи неможливо. АРМА не арештовує активи, ми не знаємо мотивів ухвалення правоохоронцями і суддями рішень.

Але, якщо є факт, який став підставою для порушення кримінального провадження, ймовірно, порушення було. Якщо суддя вважає, що підстав та доводів, які були викладені в клопотанні слідчого, достатньо для задоволення клопотання та накладення арешту й передачі в АРМА, то, напевно, доводи обґрунтовані. Гарантувати, що це дійсно так, ми не можемо, але інших критеріїв і варіантів дій у нас немає.

– У червні міністр юстиції сказав, що резиденцією експрезидента Віктора Януковича «Межигір’я» зараз фактично керують активісти. Тоді ж ви сказали в інтерв’ю «Нашим грошам», що триває інвентаризація. Що з цим комплексом буде далі?

– Я з вами повністю згоден в тій частині, що на даний момент комплекс «Межигір’я» фактично зберігає громадська організація, якій було передано це майно відповідно до постанови прокурора, якщо не помиляюся, в 2016 році. І це майно було передано відповідно до актів прийому-передачі, це все є в матеріалах слідства, в матеріалах цього кримінального провадження.

Нам було передано не все майно, яке входить до цього комплексу. «Межигір’я» розташоване на площі 170 гектарів, а в управління АРМА було передано земельну ділянку розміром 1,7 гектара. Тобто 1% від всієї території комплексу. АРМА передано більшість будівель, але не передані зелені насадження, які є дуже дороговартісними, вони, по суті, складають невід’ємну частину комплексу. Ми розглядаємо «Межигір’я» не відокремленими частинами, окремо – «Хонку», будівлю для допоміжного персоналу, вертолітний майданчик разом із ангаром – вони не можуть функціонувати окремо. Це все комплекс, і цей комплекс ми повинні зберегти в його цілісності. Натомість маємо багато безгосподарного майна, яким нині ніхто не зможе законно управляти: не описані газони, інші елементи ландшафту, паркани, там дуже багато чого.

Але близько року тому відбулася зміна процесуального керівництва і органу досудового розслідування по «Межигір’ю». Провадження передали з Офісу генерального прокурора на САП і зараз справу веде НАБУ. Процедура інвентаризації має розпочатися на даному етапі, але без доступу до всіх матеріалів досудового розслідування, які ще не передано від ОГП в НАБУ, це зробити юридично не можна.

Ми постійно в діалозі зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та НАБУ. Ми очікуємо, коли їм передадуть всі ці матеріали, і ми фактично розпочнемо інвентаризацію. Після цього буде також звернення до суду, щоб визначити статус іншого майна, яке входить у цей комплекс, але в той же час не арештоване і не передане АРМА.

Я думаю, що цей процес досить довготривалий, але в нас є спільно з НАБУ і САП єдине розуміння щодо вирішення проблеми. Щойно ми цей процес закінчимо, можна буде проводити відбір управителя на цей актив, як цілісний і унікальний комплекс. Все це будувалося для розкішного приватного життя однієї людини. А для всіх воно сприймається як об’єкт, який повинен генерувати дохід. Але наше основне завдання – принаймні його зберегти. Це майно потребує постійної модернізації, обслуговування, відбувається амортизація. Конструкції з часом руйнуються, наприклад, та ж «Хонка», той самий корабель. Це колосальні кошти, ще потрібно знайти таку спроможну організацію, яка має не управляти для прибутку, а фандрейзити, напевно, щоб зберегти цей парк.

– Чи є якісь часові рамки, в яких ви сподіваєтеся дійти до етапу пошуку управителя?

– Це не від нас залежить, але я дуже сподіваюся, дуже б хотів, щоб наприкінці зими – навесні ми оголосили проведення конкурсу.

– Страуси передані в управління АРМА?

– Страуси не передані.

Офіційно – без «запланованих» повернень

– Чи агентству відомо про активи, які можуть бути обґрунтовано передані під його контроль? Ви не маєте повноважень ініціювати таку передачу, але напевне ж маєте контакти з правоохоронними органами.

– В офіційній площині в нас такої інформації взагалі немає. Але правоохоронні органи, розуміючи, що ми зможемо їм комплексно допомогти – і навіть є формальний механізм залучення нас як експертів до слідчих груп – вони цим користуються час від часу. Та оскільки цей механізм не закріплено в кримінально-процесуальних нормах, наша комунікація з цього приводу часто не відбувається.

Теоретично можу сказати, що, якщо ми здійснюємо розшук активів, на ці активи може бути накладений арешт, і вони, відповідно, можуть бути передані нам в управління. Але досить часто активи розшукуються, втім, в АРМА не передаються.

– Таке залучення АРМА, як експертів, не дає підстав власнику активів апелювати до такої вашої участі як до перевищення ваших повноважень?

– Мені здається, ні, тому що ми надаємо, по суті, тільки аналітичну інформацію. Може бути проведений такий собі брейнсторм, коли правоохоронці, до прикладу, хочуть накласти арешт на п’ять компаній, їхні корпоративні права, а наш аналітик каже: дивіться, а давайте не тільки на ці п’ять компаній, давайте знайдемо все майно цих компаній, пов’язаних осіб, знайдемо зв’язки і це буде комплексний актив. Тому що, коли ви накладете арешт на корпоративні права цих п’яти компаній, АРМА нічого не зможе зробити з ними окремо від нерухомості та рухомого майна.

– Як АРМА може шукати активи, якщо не має повноважень ініціювати їх вилучення?

– Ми це здійснюємо винятково на підставі звернень правоохоронних органів. Ми ніколи не звертаємося до правоохоронців, щоб ті виступали з якоюсь ініціативою, правоохоронці звертаються до нас.

Ми наділені доступами практично до всіх реєстрів , на даний момент підключені до 44 українських реєстрів і інформаційних баз даних із обмеженим доступом. Ми маємо до них повний доступ у рамках розшуку активів. Крім того, ми здійснюємо аналітику, наші фахівці з розшуку не просто шукають інформацію, наприклад, про чиєсь конкретне майно. Ні, ми проводимо аналітичну роботу, тому що, можливо, там є певні зв’язки. Ми фіксуємо обіг коштів по рахунках. Тут також досить цікава інформація, яку ми надаємо правоохоронним органам, тому що можемо відслідкувати весь ланцюжок фінансових операцій. Така комплексна аналітика дозволяє більш ефективно розслідувати складні кримінальні злочини.

Також ми ініціювали створення IT-лабораторії. По суті, її створено нашими силами, нині вона працює не на повну потужність, але правоохоронні органи вже активно користуються її можливостями. Крім того, ми здійснюємо міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав.

АРМА співпрацює з Камденською міжвідчомчою мережею з розшуку активів (CARIN), а також «Європолом», «Інтерполом» і низкою інших профільних міжнародних організацій. У травні 2020 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 3304, який передбачає для АРМА повноваження представляти інтереси України під час розшуку та повернення активів з-за кордону – зокрема, укладати договори з приватними особами чи компаніями щодо такого представництва.

Як каже очільник відомства, такі повноваження вже були прописані в законодавстві, проте фактично агентство не могло їх здійснювати. Функція представництва закріплена за Міністерством юстиції, яке за час роботи АРМА не ініціювало роботи з закордонного представництва.

– Закон чітко не передбачав, хто має виступати від імені держави позивачем в іноземному суді. В той же час повернення активів є досить складним процедурним механізмом, є різні стадії: збір доказів, розшук активів, міжнародне співробітництво, взаємодія між відповідними органами, судова стадія, стадія виконання рішення суду. І власне сам етап повернення коштів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

У «Слузі народу» пояснили, навіщо хочуть надати генпрокурору право перевіряти справи САП

(В разі ухвалення законопроєкту – ред.) витрат коштів з державного бюджету в принципі не буде, оскільки ці витрати нестимуть так звані фандери, які фактично мають бути нашими руками на міжнародній арені в процесі повернення незаконно виведених з країни активів. Держава не буде наймати юридичні фірми за великі кошти, натомість фандери самі зацікавлені в тому, щоб виграти суд і повернути активи, оскільки отримають за це певний відсоток від повернених коштів. На даний момент такі кошти практично неможливо повернути в Україну за допомогою наявних правових інструментів.

– Згідно з цим документом, порядок відбору фандерів, а також істотні умови відповідної угоди визначає Кабінет міністрів України. Чи це не занадто широке визначення?

– Цей механізм буде новаційним. Він застосовуватиметься в нас уперше. Як він буде реалізовуватися на практиці, якщо в законі пропишуть детальні вимоги – невідомо, особливо з урахуванням динаміки змін у сучасних умовах, а відтак, і необхідності вдосконалення ухвалених норм. Закріплювати суто процедурні норми на рівні закону, практичний ефект від яких невідомий і непрогнозований – це досить ризиковано, тому що вносити зміни в закон значно довше і складніше, аніж в підзаконний акт.

Механізм через відповідну постанову Кабінету міністрів значно простіший, тому що можна буде оперативно відлагоджувати ті чи інші моменти. Звичайно, є певний ризик потенційних зловживань. Завжди є ризики, коли існує можливість оперативно змінювати нормативні документи. Але це наше обличчя на міжнародній арені. Тут ніхто з цим не буде жартувати.

У червні 2020 року Верховна Рада провалила постанову про призначення членів конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови АРМА. За законом, парламент повинен делегувати до комісії трьох людей. Відтак обрання нового голови установи наразі заблоковане. Але Сигидин сподівається, що його наступника оберуть найближчим часом.

– На даному етапі Верховна Рада, а саме антикорупційний комітет, здійснює відбір осіб, які в подальшому будуть винесені на розгляд Верховної Ради для того, щоб їх призначили в конкурсну комісію з відбору голови АРМА. Відповідно, я дуже сподіваюся, що цей процес зрушить з місця і найближчим часом, найближчими місяцями процес конкурсного відбору буде запущений.

– Це звучить так, наче вам не терпиться залишити цю посаду.

– Це означає, що наш орган повинен перейти в стадію чіткої визначеності. Посада голови агентства не є політичною, вона є фаховою, по суті чиновницькою посадою. Це особа, яка приходить на п’ять років без можливості повторно бути обраною, яка протягом п’яти років має належним чином керувати органом, розвиваючи всі функції, які покладені на агентство. Ще раз наголошую – це необхідно, щоб ми увійшли в стадію визначеності. Я дуже розраховую на те, що Верховна Рада найближчим часом цей процес запустить.

– Чи ви плануєте брати участь у цьому конкурсі?

Чинний очільник АРМА робить довгу паузу, перш ніж відповісти ухильно:

– Побачимо.