Доступність посилання

ТОП новини

Євген Сверстюк. День пам'яті. Претендентам на місце в українській еліті є на кого рівнятися


Євген Сверстюк, політв'язень радянського режиму, філософ, публіцист, громадський і політичний діяч. Київ, 2010 рік
Євген Сверстюк, політв'язень радянського режиму, філософ, публіцист, громадський і політичний діяч. Київ, 2010 рік

1 грудня – день пам'яті за Євгеном Сверстюком. Його вважають моральним авторитетом, взірцем інтелектуала і відповідального лідера, прикладом відстоювання свободи думки. Його життя показує, як багато може зробити для наступних поколінь людина, чиї «помисли чисті, а слова тихі і правдиві». Сверстюк палко підтримував Майдан і пішов із життя першого дня зими 2014 року, коли вже на майдані Незалежності в Києві зібралися сотні тисяч людей, щоб засудити свавілля і висловити протест намаганням тогочасної влади змінити геополітичний вибір України на користь «русского мира». Радіо Свобода зібрало головні факти життя Євгена Сверстюка та деякі з його висловлювань.

Акція на захист української мови. Ліворуч – Євген Сверстюк, праворуч – Герой Небесної сотні Олександр Капінос. Київ, 2012 рік
Акція на захист української мови. Ліворуч – Євген Сверстюк, праворуч – Герой Небесної сотні Олександр Капінос. Київ, 2012 рік

Євген Сверстюк народився 13 грудня 1927 року на Волині у селянській родині.

Закінчив відділення «логіка і психологія» філологічного факультету Львівського університету.

Навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту психології при Міністерстві освіти УРСР.

Працював учителем української мови у Почаєві та селі Богданівка на Тернопільщині.

Викладав українську літературу в Полтавському педагогічному інституті.

Працював старшим науковим працівником НДІ психології.

Був завідувачем відділу прози журналу «Вітчизна».

Працював відповідальним секретарем «Українського ботанічного журналу» під керівництвом брата Миколи ЗероваДмитра Костьовича.

У 1964 році написав памфлет «З приводу процесу над Погружальським», який таємно розповсюджувався самвидавом.

У 1965 році в Одеському університеті захистив кандидатську дисертацію.

У 1970 році в Парижі була видана книга Євгена Сверстюка «Собор у риштованні».

14 січня 1972 року Євгена Сверстюка арештували і засудили до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання за ст. 62 – «За антирадянську агітацію і пропаганду».

Після повернення із заслання працював столяром, оскільки радянська влада закривала дисидентам усі можливості працювати за фахом.

Улітку 1987 року разом із Сергієм Набокою, Олесем Шевченком, Ольгою-Гейко-Матусевич, Віталієм Шевченком, Миколою Матусевичем та іншими – створили Український культурологічний клуб (УКК).

Досліджував творчість Шевченка, Гоголя, Франка.

У 1989 році заснував газету «Наша віра» та був її незмінним редактором.

Євген Сверстюк і Мирослав Маринович (ліворуч), 14 січня 2009 року
Євген Сверстюк і Мирослав Маринович (ліворуч), 14 січня 2009 року

У 2011 році взяв участь у створенні ініціативи, об'єднавчого руху – «Першого грудня», разом із Любомиром Гузаром, Іваном Дзюбою, Мирославом Поповичем, Мирославом Мариновичем і Вадимом Скуратівським.

Був президентом Українського ПЕН-клубу.

Євген Сверстюк багато писав, його статті, есеї, його публічні виступи мали великий вплив на відродження національних духовних цінностей.

Сверстюк часто зустрічався зі студентами та школярами, організовував і проводив вечори, присвячені дисидентам та видатним українським діячам.

Євген Сверстюк та керівник Української редакції Радіо Свобода Мар'яна Драч на відзначенні 60-річчя Радіо Свобода, 2013 рік
Євген Сверстюк та керівник Української редакції Радіо Свобода Мар'яна Драч на відзначенні 60-річчя Радіо Свобода, 2013 рік

Восени 2013 року, попри важку хворобу, Євген Сверстюк разом із дружиною Валерією Андрієвською ходили на Майдан.

Прощання із Євгеном Сверстюком було 4 грудня 2014 року у Київському будинку учителя, в історичному приміщенні, де колись засідала Центральна Рада УНР. Віддати останню честь Сверстюку ішли прямо з Майдану.

Поховали Євгена Сверстюка на Байковому цвинтарі у Києві.

Його іменем названо вулицю.

Цитати

«Один у полі воїн – це перше гасло кожної людини. Кожен має бути воїном і воювати там, де може бути успішним і не перекладати свою роботу на інших»

«Якщо нація, яка обороняється, є мобілізована духовно, то її неможливо перемогти»

«Потрібне реформування людини, щоб вона жила за правдою і законом. І то ще не останній наш Майдан, який має послужити стартовою позицією для формування громадянського суспільства, де праця задля спільного добра і щедрість душі є запорукою гідного життя кожного».

«Російська пропаганда не є інтелектуальним продуктом. Це найдешевший спосіб обдурювати людей. Робота інтелекту – прораховувати кроки наперед і розуміти, що брехня має короткі ноги і не може бути фундаментом».

«Взагалі вся наша філософія, вірніше навіть вся свідомість наша людська, побудована на правдивому перегляді минулого. І нація тримається на історичній пам’яті».

«Прагнення до правди закладене в людині так само глибоко, як і сумління. Але в багатьох людей воно притлумлене»​.

«Крiзь товщу столiть задивляється в ту глибiнь поет, що був дитям запорозького смiху, здатного, попри всi нещастя, на руїнах рiдної Трої утверджувати волю до життя. Море пiдiймає й окрилює. У ньому невичерпнi життєвi сили. Iван Котляревський смiється​»​.

Читайте ще тут:

Не боятися правди. До вшанування пам’яті жертв Голодомору

Сверстюк про статус української мови в Україні​

Ініціатива «Першого грудня» знайде підтримку

Ініціатива «Перше грудня» про Сверстюка

Є щось особливе в тому, що Євген Сверстюк – член Ініціативної групи «Першого грудня» – помер саме 1 грудня. Це ніби його прощальний заповіт.

Євген Сверстюк любив Україну, а Україна любила його. Бо з ним, великим, вона сама ставала великою. І таки справді стане великою, якщо вчитається у його книги й прислухається до його моральних максим.

Офіційний некролог за Євгеном Сверстюком не має сенсу: його найбільші здобутки записані не в трудовій книжці, а в людських серцях. А ще не має сенсу тому, що під таким некрологом треба було б підписати більшість українського народу поіменно.

Такі люди, як Євген Сверстюк, демонструють принципи, які вирізняють справжню національну еліту. Тим, хто має високі амбіції на лідерство, є на кого рівнятися.

Читайте ще:

Патріарх на Майдані. 1 грудня 2013 року Любомир Гузар закликав розлючених людей «робити добро і не боятися»

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG