Економічна ситуація в Україні може бути настільки поганою, що держава критично залежатиме від міжнародних фінансових інституцій. І це створить для неї вікно можливостей, наголошує в тижневику «Країна» колишній генпрокурор Руслан Рябошапка.
Він стверджує, що зараз в Україні «авантюристський Конституційний суд, яким диригують трохи олігархи, трохи росіяни. Десь вони намагаються домовлятись із Зеленським». Тому, на думку Рябошапки, «цей склад суду необхідно розпустити, потрібно обнулити цю історію та обрати чесних і професійних суддів».
Хорошого варіанту, як вийти з кризи, не порушуючи Основного закону, наразі немає, переконаний ексгенпрокурор. Є поганий і дуже поганий, каже він, але будь-який вихід із кризи – це краще, ніж залишатися в такій ситуації на невизначений час.
«Тобто маємо ситуацію, за якої державна інституція загрожує самій державі, а тому необхідно терміново знайти відповідь на цей виклик. І цей вихід із політичної кризи лежить не в суто правовій площині, а в політико-правовій», – вважає Рябошапка. Він наголошує: «Зеленський має змінити підхід до формування своєї команди. Люди, які прокидаються під гімн Російської Федерації, повинні її залишити. Другий напрямок – деолігархізація. Президента змусять провести її. І замість вечірніх казок з олігархами будуть зовсім інші історії». Про це він розповідає в інтерв'ю, що має заголовок «Мати добрі стосунки і з олігархами, і з прокуратурою неможливо. Зеленський зробив вибір».
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства «публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни».
17 листопада президент України провів телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. В ОП повідомили, що сторони, зокрема, обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також «ризики недавнього рішення Конституційного суду про скасування частини положень антикорупційного законодавства».
«Конструктивна телефонна розмова з президентом Зеленським щодо реалізації програми МВФ, незалежності центрального банку і боротьби з корупцією. Повне узгодження дій необхідне до перегляду програми», – написала Георгієва після розмови з Зеленським у твіттері.
Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року.
Про висловлювання і поведінку деяких українських політиків, які сприяють формуванню викривленого бачення ситуації в окупованому Росією українському Криму, розповідає дописувачка газети «День» Лариса Волошина. У статті «Суперечливий дискурс та легалізація анексії» авторка стверджує, що світогляд «яка різниця» щодо Криму набуває нових форм: «Більшість з тих, хто оцінює окупацію виключно з точки зору особистої користі, вже, не соромлячись, протиставляє утиски, які чинить окупаційна влада, тим «благам», які вона нібито принесла на кримську землю».
Створенню проросійського інтернаціоналу обивателів сприяє непослідовна державна політика щодо окупованих територій, а також суперечливий дискурс, який розповсюджується в українських ЗМІ, пише авторка. Навівши конкретні приклади, дописувачка зазначає, що в результаті в головах у обивателів формується викривлена картина реальності про те, що окупація хоч і незаконна, але ж вона «корисна для людей». За такою ж схемою, нагадує Волошина, радянська пропаганда виправдовувала сталінізм, навіюючи думку про ефективний менеджмент з «пєрєгібами на місцях».
«Чим далі, тим частіше українці чують про «гуманітарне» відновлення водопостачання в Крим, про «простих людей, яким з Росією стало жити краще», – пише авторка. І наголошує, що «справа не тільки в тому, що представники влади дозволяють собі висловлювання, які сприяють формуванню вигідного країні-окупанту світогляду серед українських громадян, що мешкають на вільних територіях. Такі тези руйнують в першу чергу цінності. Люди вже не розуміють, де добро, а де зло. Це теж радянський наратив, який виправдовує злочин во благо».
Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у лютому-березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Нинішній світ змінив концепцію сучасних війн, тому гонка військових технологій набрала безпрецедентних обертів, стверджує у «Фактах» науковець, екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Володимир Горбулін.
Чому в нинішніх реаліях неможливо успішно воювати за відомими лекалами? Які зміни відбулися в форматах протистояння? Як перетворити війну в безглузду для агресора? Чому неможливо підходити до створення і розвитку армії за старими критеріями? Про це Горбулін розмірковує у своїй новій книзі «Як перемогти Росію у війні майбутнього».
«Потенціали України і Росії непорівнянні. Тому головне завдання книги – показати, що нам потрібно робити, щоб зуміти запобігти можливому розширенню конфлікту», – наголошує автор. І зазначає: Путіну вдалося пробудити до України ненависть, він продовжує представляти Україну як «фашистську країну». Однак його відхід «не відновить дружби і співробітництва між Україною і Росією, яких насправді з моменту отримання автономій ніколи і не було». Докладніше йдеться в матеріалі «Володимир Горбулін: «Нинішні форми війни поки не прийшли в голову жодному фантастові».
