До Державної Думи Росії внесли законопроєкт, який пропонує закріпити за колишніми очільниками держави недоторканність незалежно від періоду президентства. Що саме і ким пропонується? І навіщо Володимиру Путіну довічна гарантія його особистої недорканності – про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповів правозахисник, журналіст, депутат Псковських обласного зібрання депутатів Лев Шлосберг.
За чинним зараз в Росії законодавством колишній президент не може притягуватися до адміністративної та кримінальної відповідальності лише за дії, пов'язані з виконанням ним повноважень президента. У поданому проєкті вже немає згадки про терміни дії недоторканності. Крім того, цей законопроєкт пропонує змінити і саму процедуру позбавлення недоторканності. Зараз екс-президент може її втратити, якщо проти нього заведуть кримінальну справу про тяжкий злочин під час виконання повноважень глави держави. Процедуру повинен ініціювати голова Слідчого комітету Росії. Згідно з запропонованими законодавчими змінами – позбавити колишнього президента недоторканності можна буде тільки за рішенням Ради Федерації і лише на підставі висунутого Держдумою звинувачення у державній зраді або іншому тяжкому злочині.
– Чому цей закон вноситься зараз? Що це означає?
– Це означає, що російське законодавство приводиться у відповідність до тієї потворної конституції, яку тепер діє у нашій країні з минулого літа. Це один із тих ста законів, які повинні були бути внесені, і вони вже внесені за результатами змін до конституції.
Подивіться на 93-ю статтю конституції Росії і ви побачите ці зміни.
Тоді на ці деталі не дуже звернули уваги, тому що поправок було понад 400, і вони всі були огидними.
Люди розуміли, що головна поправка – це довічне правління Путіна, і в деталі не вдавалися. Я звернув тоді увагу, що президент отримує особливі гарантії імунітету, але теж через кому, як то кажуть...
– Виходить, що президент Російської Федерації може просто вбивати після закінчення свого терміну людей і він буде недоторканний?
– Так. Якщо ці зміни затвердять, а то він може взяти ніж, як терорист, вийти на Тверську, не дай Бог, і відрізати людям голови. І йому за це нічого не буде. Якщо читати закон буквально.
Будь-який злочин, скоєний президентом Росії після закінчення терміну повноважень, не підлягає ніякій відповідальності
А закони треба читати буквально, бо закон – це дуже жорстока річ, він написаний так, як він написаний. І відповідно до цього закону, будь-який злочин, скоєний президентом Росії після закінчення терміну повноважень, не підлягає ніякій відповідальності.
– У пояснювальній записці Клішаса і Крашенинникова нічого не сказано про те, з якою метою ці зміни вносяться. Дивлячись на цю пояснювальну записку до законопроєкту, складається враження, що всі і так все розуміють. Для кого ці гарантії імунітету, як ви це розумієте?
– Я читаю практично всі конституційні закони Клішаса -Крашеніннікова і повинен сказати, що їхня якість – всіх без винятку – огидна з точки зору юридичної техніки, і осудності, і того обґрунтування, яке готується до законопроєкту.
Вони себе не обтяжують. Це просто халтура, вони знають, що все приймуть і так
Кожен раз пояснювальна записка просто переписує закон, фактично копіюючи з нього всі ключові абзаци. Вони себе не обтяжують.
Це просто халтура, вони знають, що все приймуть і так. Їм нічого нікому не потрібно пояснювати.
Ось є закон, за нього потрібно проголосувати. Пояснювальна записка повинна бути – сторінка. Що саме написано на цій сторінці – їм абсолютно все одно.
У даній ситуації там одна ключова фраза: законодавство приводиться у відповідність із новою редакцією конституції Росії. На цьому обгрунтування закінчилося.
Сказано відрубати голову, відрубуємо голову. Чому? Це не важливо.
Ці люди – халтурники. У нормальному парламенті їм би не було місця...
Соромно!
Якщо припустити, що життя змусить цих людей заробляти юриспруденцією, їх пояснювальні записки будуть на десятки сторінок, не на одну. А зараз вони отримують гроші не за якість законів. Вони отримують гроші за те, що вносять цю ганьбу – ось за що вони отримують гроші.
– А ви самі як думаєте – Путін, правда, зібрався на спокій, тому ухвалюють зараз цей закон?
– Є кілька речей, які зрозумілі з огляду на тисячолітню історію.
Як тільки правитель зібрався правити вічно, обов'язково що-небудь станеться.
Якщо правитель починає себе страхувати, готувати собі якісь гарантії – шукай, чого він боїться.
Якщо людина захищається – шукай, від чого чи від кого вона захищається.
На мій погляд, Путін злякався самих розмов про зміну влади, навіть самої теми, яка стала просочуватися в абсолютно лояльні аудиторії і лояльні ЗМІ: хто буде наступником у 2024 році.
«Як так, чорт забирай? Я великий Пу! Як ви посміли мене забути? Я взагалі ще нікуди не пішов, у мене ще попереду он скільки часу», – щось таке у його голові.
І одна з цілей внесення цієї потворної поправки до конституції Росії про можливість довічного правління Путіна, на мій погляд, полягала в тому, щоб припинити всі розмови про зміну влади.
Вони хочуть припинити розмови про зміну влади в Росії як такі.
Сказати всім, дати зрозуміти суспільству, що ця влада незмінна, що якщо влада захоче – вона може бути незмінна.
І все повинні припинити не те що говорити, а навіть думати на цю тему.
Друге, я думаю, що Путін справді ніде не мислить себе, крім як там, де він зараз є. Тобто, він не мислить себе поза владою.
– Він може коли-небудь опинитися не при владі. Життя довге – в кінці кінців людина може і на пенсію піти на старості років. На час президентства до ухвалення цього закону і до ухвалення поправки до конституції він і так був за конституцією наділений імунітетом, що б він не зробив. А чого тоді він так боїться – до або після своєї президентської кар'єри – щоб законодавчо захищати себе імунітетом від кримінального та адміністративного переслідування довічно?
– Є дві історії. Перша історія – до президентства, друга історія – після президентства.
Історія до президентства – це історія, коли людина, яка вчинила злочин, знає про себе все і розуміє, що він зробив, і розуміє, що ці дії не були пов'язані з посадою президента, але вони можуть бути покарані.
І це страх перед тим, що якщо влада зміниться і почнуть розкопувати архіви, і піднімати папки, зокрема і папки Марини Сальє – а я думаю, це ще не найстрашніша секретна папка в історії Володимира Путіна – то можуть причепилися до тієї відповідальності, на яку не поширюється президентський термін.
Так само і страх того, що може статися після зміни влади.
Насправді все страхи Путіна показують його абсолютну невпевненість в собі, невпевненість у майбутньому. Вони відображають його розуміння загрози – що влада може змінитися і може постати питання про його відповідальність.
Насправді все страхи Путіна показують його абсолютну невпевненість в собі, невпевненість у майбутньому
Нічим іншим, окрім страху, ця поправка до конституції і цей федеральний закон, який дублює цю поправку в закон Про особливий статус президента, не пояснюється.
Цей страх. У тому числі це страх перед можливою зміною влади.
Ось така парадоксальна річ.
Майбутня місія російського демократичного парламенту і російського демократичного уряду – це повторити подвиг Геракла в Авгієвих стайнях: змусити воду текти на очищення країни від лайна. Це і буде головна робота.
Результати можуть бути фантастичними. Уявіть собі, стоїть будинок. Цей будинок весь заляпаний брудом, в ньому живуть якісь абсолютні упирі, до нього страшно підійти, звідти якісь крики лунають.
І ось потік чистої води це все змиває разом з мешканцями цього дикого зоопарку, і з'ясовується, що це гарний будинок, що в ньому все правильно спроектовано.
Читайте ще:
Становлення путінізму: етап перший – підриви житлових будинків
Становлення путінізму: хто був юнацьким наставником Путіна і Ротенберга
Становлення путінізму: як Володимир Путін вербував іноземців, коли працював у КДБ
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
