Як Росія може вдарити з Криму. Придністров’ю та Білорусі приготуватися?

Як зупинити ймовірну атаку Росії на Україну з боку Криму – пояснив екскомандувач армії США в Європі Бен Годжес. Окупований півострів та ситуацію в Чорноморському регіоні обговорили українські та американські політики, дипломати й військові аналітики. Чи можлива повномасштабна операція Росії?

28 жовтня відбулися навчання підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ на півдні Херсонщини. Військові тренувались захищати стратегічні об’єкти на материку від атак диверсійно-розвідувальних груп з боку Криму.

Росія може перекинути у цьому напрямку нечисленні ДРГ – вважають американські експерти. Саме такі загони, наразі, створює і модернізує Кремль – переконує військовий аналітик Вільям Кортні. «Росія й надалі намагатиметься домінувати над країнами ближнього зарубіжжя. З акцентом на підготовку та підвищення професіоналізму невеликих збройних загонів. Відбудеться певне розширення та поступове вдосконалення ударних сил дальньої дії, сил швидкого реагування, військово-морських сили та сил протиповітряної оборони».

Щоб зупинити наступ з боку Криму, Україні потрібні власні мобільні підрозділи та розвинена транспортна інфраструктура – переконаний Бен Годжес – екскомандувач збройних сил США в Європі.

«Українські сухопутні війська повинні рухатися якомога швидко, швидше, ніж можуть рухатися російські сили. Отже, це означає, що нам слід звернути увагу на транспортну інфраструктуру, пересування автомобільним транспортом, перевезення залізничним транспортом, переміщення річками. Чи дозволяє інфраструктура України такі переміщення»?

Якщо Росія й піде у наступ, удар з боку Криму буде частиною масштабної операції – каже Бен Годжес. «Переконаний, це буде загроза одразу з кількох напрямків. Вони не намагатимуться вторгнутися тільки в одному регіоні. Підуть у наступ, чи то під приводом гуманітарної кризи в Криму, через, нібито, нестачу води, або задля того, щоб ввести ще більше миротворців до Придністров’я, або ще якийсь привід знайдуть, щоб вдертися до Білорусі».

У вересні, під час навчань «Кавказ-2020», Росія заблокувала морські підходи до Криму. Після анексії півострова Кремль взяв під контроль акваторії Чорного та Азовського морів. І це істотно знизило судноплавство в Україні – розповів експосол США в Україні Джон Гербст.

«Ці дії Кремля на 30-40% знизили судноплавство України в Азовському морі, – зазначає він. – Після цього Україна почала відправляти свою продукцію, яку раніше споряджала на Донбас, залізницею та автомобілями на світові ринки. І тоді, звичайно, Україна за американської підтримки, почала працювати над асиметричними заходами проти Кремля в Азовському морі».

Крим потрібен Росії, щоб панувати дії у Чорноморському регіоні і далеко за його межами, вважає ексміністр оборони України Андрій Загороднюк.

«Росія намагається домінувати у регіоні, ми чітко бачимо ситуацію в Білорусі, ситуацію в Грузії, бачимо ситуацію в Чорному морі, де Росія використовує Крим як платформу для експансії в Атлантиці та на Близькому Сході, і досі досить успішно. Вони збільшують флот та нарощують збройні сили всередині Криму, точаться дискусії щодо ядерної зброї на півострові», – каже Загороднюк.

Питання присутності російської ядерної зброї в Криму досі дискусійне. Крим.Реалії вже готували сюжет про це. 2016 року на півострові помічали ракетні установки, які можуть транспортувати ядерні заряди.

Секретар РНБО Олексій Данілов припускає: ця зброя потрібна буде Росії в Криму, якщо Кремль почне програвати. «Те, що там може бути ядерна зброя – такого підтвердження остаточного у нас немає, але те, що це може статися найближчим часом, ми це чітко усвідомили. Це буде залежати від багатьох чинників і, якщо вони будуть бачити, що вони програють, вони обов’язково будуть цим питанням користуватися».

Ядерна зброя на півострові – ключ для подальшого наступу та поширення геополітичного впливу Росії – припускає Бен Годжес. «Ми повинні бути впевнені, що вони ніколи не зможуть перекинути ядерну зброю до Криму і не використовуватимуть її, щоб надалі розширювати стартовий майданчик для свого шкідливого впливу, який вони вже здійснюють у Сирії, на Кавказі, Балканах і зараз, навіть, у Лівії».

До 1994 року ядерна зброя була в Україні – нагадує посол України в США Володимир Єльченко.

«У 1994 році Україна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки згідно з Будапештським меморандумом, який згодом цинічно порушила Росія – один із підписантів меморандуму. Україна відмовилася не лише від ядерної зброї тоді, але й від військової авіації, певних типів мін та пересувних зенітно-ракетних комплексів», – зазначає Єльченко.

Хто допоможе повернути Крим Україні? Це можуть бути країни-члени НАТО, між якими напружені дипломатичні відносини, припускає директор Центру міжнародної політики Heritage Foundation Люк Коффі.

«Можливо, після важливої зустрічі президента Зеленського і президента Ердогана, і після всіх тих меседжів, що надходять під час турецько-українських відносин, ймовірно, це можливість для США і Туреччини тісніше співпрацювати, щоб зосередитися на допомозі збройним силам України та обороноздатності України», –​ зауважує Люк Кофф.

16 жовтня Київ і Анкара підписали нову військову угоду. Домовились будувати військові кораблі, безпілотники та турбінні двигуни. Однак говорити про реальну деокупацію Криму зарано – переконаний Бен Годжес.

«Гадаю, що про Крим потрібно говорити у довгостроковій перспективі. Це стратегічно важливо. Той факт, що Сполучені Штати ніколи не сприймали й не визнавали анексію Литви, Латвії та Естонії, є гарною моделлю. І нам потрібно робити те саме з Кримом. Кожен найдрібніший аспект, будь-які місцеві вибори, або, коли росіяни своїми кораблями заходять до кримських портів, ми повинні миттєво реагувати – власників кораблів визнавати контрабандистами і декларувати, що Крим – це не частина Росії».

Операція Кремля проти України зайшла у глухий кут – вважає експосол США в Україні Джон Гербст. Він називає три фактори, чому це сталося:

«По-перше, звичайно, російський народ не хоче, щоб його солдати воювали з Україною. Тож Путін повинен приховувати свою війну. І це не єдина причина, чому Путін робить це. По-друге, санкції США та Європи. Путін заперечує, звичайно, що це російська війна проти України, він каже, що в Україні точиться громадянська війна. Хоча це нісенітниця, але він говорить про це, щоб приховати війну від свого народу», – наголошує Джон Гербст.

Третій чинник – оновлена українська армія. За останні шість років чисельність ЗСУ зросла на 75%, за рейтингом Global Firepower – українська армія у топ-30 найкращих у світі.