5-6 листопада завершується термін, за який слідчі мають відкрити кримінальні провадження за заявами громадян Білорусі про катування силовиками. У Слідчому комітеті Білорусі з цього приводу стався розкол, повідомив член президії опозиційної Координаційної ради Білорусі Павло Латушко.
Громадяни Білоруси станом на 18 вересня 2020 року подали понад 2300 заяв про насильство та катування, вчинені білоруськими силовиками під час розгонів мирних акцій протесту.
Перевірку пройшли 1800 заяв, і пів тисячі з них мають повну доказову базу для порушення кримінальних справ.
Про це повідомив член президії опозиційної Координаційної ради Білорусі Павло Латушко в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
За його словами, зараз із цієї причини «Центральний апарат Слідчого комітету Білорусі фактично у стані розколу».
Якщо ж слідчий не порушить кримінальну справу, то він фактично сам стає співучасником злочинуПавло Латушко
Опозиція Білорусі розпочинає кампанію із притягнення до відповідальності тих, хто вдавався до катувань та інших форм насилля щодо учасників акцій протесту.
«Для початку, відповідно до англійського права. Воно дозволяє екстериторіально притягнути людей до кримінальної відповідальності за катування. Потім, на підставі висновку Комісії ООН з питань тортур, відповідно до інших юрисдикцій», – повідомив колишній заступник завідувача відділом в Управлінні справами президента Білорусі Анатолій Котов.
Переслідувати супротивників Олександра Лукашенка почали в Білорусі за кілька місяців до президентських виборів. Одними з перших у в'язниці опинилися блогер Сергій Тихановський, опозиційні політики Микола Статкевич, Павло Северинець та їхні прихильники.
Пізніше на багатьох із них завели кримінальні провадження «за організацію і підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок». Правозахисники визнали Северинця, Статкевича, Тихановського і ще понад 90 осіб політичними в'язнями.
Читайте ще:
Сафарі по-білоруськи: силовики «їздили полем на джипах і стріляли в людей»
